
- •1. Економічний розвиток (ер) та економічне зростання (ез)
- •2. Аргументи прихильників та противників ез.
- •3. Типи та способи ез
- •4.Фактори ез.
- •5.Посткейнсіанські та неокласичні теорії економічного зростання та розвитку
- •6. Теорія ез Пола Ромера
- •7.Вплив технологічного розвитку на економічний розвиток.
- •8.Технологічні уклади
- •9. Інституціональна теорія економічного зростання
- •10. Сутність двосекторної моделі Льюїса
- •Хибна парадигма розвитку
- •Теорія дуального розвитку
- •14.Концепція сталого розвитку: сутність, складові та філософія сталого розвитку.
- •15. Оцінка земельних та мінеральних ресурсів.
- •16. Оцінка водних, лісових та рекреаційних ресурсів.
- •17. Виробничо-технологічний потенціал України: сутність, характерні риси.
- •18. Науковий потенціал України: сутність та характерні риси.
- •19. Інноваційний потенціал України.
- •20. Зовнішньоекономічний потенціал України.
- •21. Екологічний потенціал України.
- •22. Загальні характерні риси промисловості України
- •23. Паливно-енергетичний та металургійний комплекси:характерні риси та тенденції
- •24. Машинобудування, хімічний та лісовий комплекси: характерні риси і тенденції
- •25. Апк,характерні риси і тенденції
- •Будівництво та транспорт: характерні риси та тенденції
- •Людський потенціал України: сутність та джерела зростання кількості та якості
- •28. Ринкова інфраструктура: сутність та складові елементи
- •29. Етимологія поняття «добробут».
- •30. Утилітарний підхід до категорії справедливості.
- •31, 32, 33. Егалітарний, ролзіанський, ліберальний підходи до категорії справедливості
- •34. Класифікація багатства та доходів
- •35. Причини диференціації доходів населення.
- •36.Показники нерівності в розподілі доходів:
- •Бідність: сутність, причини та концепції визначення
- •Основні показники масштабів бідності
- •Роль держави у перерозподілі доходів населення
- •40. Фінансовий потенціал України: сутність, складові та суб’єкти регулювання
- •41. Бюджет: сутність, роль, складові елементи.
- •42. Податкова система України: значення, філософія, складові елементи.
- •43. Податкові пільги: сутність, класифікація
- •44. Боргова політика держави: сутність, класифікація боргових зобов’язань.
- •45. Заходи по скороченню держаного боргу.
- •46. Дефолт та м’яка відмова від повернення боргу
- •47. Монетарна політика: сутність, об’єкт регулювання та суб’єкти регулювання.
- •48. Засоби монетарної політики
- •49. Структурна політика: сутність, типи та моделі
- •50. Структурні зрушення: сутність, тенденції та особливості структурних зрушень в Україні на початку 90-х років в промисловості
- •52. Організаційна структура не.
- •53.Технологічна структура не
- •54. Зовнішньоекономічна структура національної економіки
- •55. Регіональна структура не
Будівництво та транспорт: характерні риси та тенденції
Будівельний комплекс - це сукупність галузей матеріального виробництва і проектно-пошукових робіт, які забезпечують капітальне будівництво.
До складу будівельного комплексу входять: будівництво, промисловість будівельних матеріалів та виробництво будівельних конструкцій і деталей.
Промисловість будівельних матеріалів. Її розміщення обумовлюється одночасним тяжінням виробництва і до сировини, і до споживача. З цієї точки зору можна розрізняти:
галузі переважно сировинної орієнтації
галузі з орієнтацією переважно на споживача
Промисловість будівельних матеріалів характеризується:
дуже низьким рівнем механізації та автоматизації технологічних процесів;
невеликим асортиментом продукції;
низькою її якістю.
Транспорт. Транспорт є важливою сферою інфраструктурного забезпечення населення та народного господарства України, складовою частиною її комунікаційної інфраструктури поряд із зв'язком та електропередачею.
За транспортно-географічним положенням Україна знаходиться в надзвичайно вигідних умовах, переваги яких до останнього часу практично не використовувалися.
За об'єктами переміщення виділяють: пасажирський, вантажний.
За середовищем переміщення виділяють: сухопутний (залізничний, автомобільний, трубопровідний), водний (річковий, морський), повітряний - авіаційний.
Людський потенціал України: сутність та джерела зростання кількості та якості
Для оцінки і характеристики людського потенціалу використовують наступні показники:
чисельність нас-ня – він є динамічним, змінюється за рахунок природного руху –різниця між к-стю народжених та померлих.
З динамікою цього показника пов’язане таке явище як демографічна криза.
У 20 ст в Укр. були наступні демографічні кризи: - наслідки І Св. Війни.
- наслідки голодомору 32-33 рр. (проявилися у 50 роках)
- наслідки Великої Вітчизняної війни проявились у 60 рр.
- Трансформаційні реформи 90 р. (проявились у 2007 році)
2) Трудовий потенціал – трудові ресурси, включаючи підприємницькі здібності.
Обсяг та якість визначаються чисельністю активного працездатного нас-ня та його освітнім і професійно-кваліфікованим рівнем.
Мірою якості трудового потенціалу є ступінь збалансованості є ступінь збалансованості професійно-кваліфікованих характеристик груп працівників з потребами НЕ, що динамічно розвиваються.
Пітер Дрюкер – фундатор теорії людського капіталу.
Він зазначає, що якщо в 20 ст цінним капіталом для підприємства було виробництво обладнання, то у 21 ст є працівники, які займаються інтелектуальною працею.
Людський капітал- сума природжених здібностей загальної і спеціальної освіти, набутого професійного досвіду знань, творчого потенціалу, морально-психолог і фізичного здоров'я , що забезпечує можливість приносити дохід.
Сфери д-ті, що формують людський капітал:
-науково-освітній комплекс
-си-ма охорони здоров'я
-сфери, що безпосередньо забезпечують умови життя.
3) Трудові ресурси- частина нас-ня країни, яке за своїми фізичними та духовними здібностями, набутою освітою та професійно-кваліф рівнем здатна працювати у НГ,займатися сусп-корисною д-тю.
Відповідно до методології державної служби статистики Укр. населення поділяють на:
економічно-активне
економічно-неактивне
Економічно-активне – нас-ня обох статей віком 15-70 р, яке протягом певного періоду забезпечує пропозицію робочої сили.
ЕАН поділяється:
-зайняті
-безробітні
Зайняті – це особи у віці 15-70 р, які:
працювали за наймом за винагороду (грош, натуральному вигляді) індивідуально у окремих громадян або на власному п-ві.
Працювали безкоштовно на п-ві у бізнесі, що належить будь-кому з членів домогосподарства або у особистому с/г з метою реалізації п-ції, виробленої внаслідок цієї д-ті.
Безробітні-особи ,зареєстровані та незареєстровані в держ службі зайнятості, які одночасно задовольняють три умови:
не мали роботи (прибуткового заняття)
впродовж останніх чотирьох тижнів активно шукали роботу аба намагалися організувати власну справу
впродовж найближчих двох тижнів готові приступити до роботи за наймом або на власному п-ві.
Економічно-неактивне населення- це особи, які не можуть бути класифіковані як зайняті або безробітні:
учні
студенти
пенсіонери
особи, які зайняті в домашньому господарстві
особи, які не мали необхідності у працевлаштуванні
ті, що шукають роботу, але не готові найближчим часом приступити.