33. Складові економічної розвідки.

Економічна розвідка поділяється:

1. Промислову розвідку(шпигунство)- це різновид економічного шпигунства, якому властиве звуження масштабів завдань з одержання інформації, що цікавить, від державного — до масштабу однієї або декількох фірм-конкурентів. Пр.роз. поділяється на 1.науково-технічне шпигунство. 2.розвідка ресурсів. 3 технологічне шпигунство.

2. Комерційна розвідка - розуміють сукупність заходів щодо збору й обробки інформації про стан і можливі перспективи діяльності суб’єктів відповідного ринку, які виконуються за допомогою спеціальних методів силами комерційних підприємств, фірм, банків або спеціалізованих організацій (установ). Ком. Роз. Поділяється 1. розвідка маркетингу, 2.роз. фінансів 3розв. Менеджменту.

34. Промислове шпигунство.

Промисло́ве шпигу́нство — це різновид економічного шпигунства, якому властиве звуження масштабів завдань з одержання інформації, що цікавить, від державного — до масштабу однієї або декількох фірм-конкурентів. Промислове шпигунство — вид недобросовісної конкуренції, діяльність із незаконного добування відомостей, що становлять комерційну цінність Отже, для бізнесу промислове шпигунство — лише спосіб конкурентної боротьби. І якщо суб'єктом економічного шпигунства (стороною, що здійснює активні дії) є держава в особі своїх спецслужб, то щодо промислового — таким є окремий підприємець, фірма, тобто фізична або юридична особа.

Промислове шпигунство, зазвичай, має дві мети:

1. отримання інформації конкурентів, насамперед конфіденційної, про стратегічні й тактичні наміри їхнього бізнесу;

2. здобуття конкурентної переваги на ринку, через витіснення або знищення конкурента.

35. Поняття надзвичайних ситуацій та їх загальні ознаки.

Надзвичайна ситуація (НС) — порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією,  великою пожежею, терористичним актом, збройним конфліктом, застосуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат.

Загальні ознаки НС: - наявність або загроза загибелі людей чи значне погіршення умов їх життєдіяльності; - заподіяння економічних збитків; - істотне погіршення стану довкілля.

36. Причини виникнення надзвичайних ситуацій.

Причини поділяються на природні та антропогенні. Природні причини: вони належать до розряду найбільш стабільних і становлять стабільну загрозу для людства впродовж всього його існування. Природні явища , які мають надзвичайний характер і призводять до порушення нормальної діяльності населення, його загибелі, руйнування і знищення матеріальних цінностей називаються стихійними лихами. За причиною виникнення вони поділяються на : 1. Тектонічні - пов'язані з процесами, що виникають з процесами Землі. 2. Топологічні - причиною їх є процеси, що виникають на поверхні Землі. 3. Метеорологічні - пов'язані з процесами в атмосфері. Але в більшості випадків основною першопричиною виникнення цих стихійних лих є процеси які відбуваються в Космосі.

Антропогенні причини діляться на соціальні та економічні.

Соціальні: - ріст народонаселення; - урбанізація; - непідготовленість населення; - відсутність інформації про обстановку у НС; - відсутність нормативно-правової бази; - недбалість та некомпетентність посадових осіб, перевищення повноважень і т.д.; - корупція; - тероризм.

Економічні: - недосконалість технічних засобів і технологічних процесів; - зміна довкілля внаслідок природокористування (забруднення); - бідність (зношування техніки, недостача коштів на модернізацію, профілактику й т.д.).