Добавки, які використовуються для підвищення біологічної цінності і забезпечення лікувально - профілактичних властивостей

Лікарська рослинна сировина. Діти і люди літнього і похилого віку, які страждають захворюваннями обмінного характеру, нирок, анемією, потребують спеціального харчування. Лікувальна дія консервів забезпечується введенням до рецептурного складу комплексу вітамінів і настоїв лікарських трав, таких як брусничне листя, звіробій, яловець(можжевельник), бруньки берези, плоди шипшини, толокнянка, спориш, кропива, богульник, коріння петрушки та ряд інших. В якості поліфункціонуючих добавок запропоновано використати СО₂ – екстракти з ароматичної та лікарської рослинної сировини. При створені лікувально-профілактичних продуктів дитячого харчування рекомендовано використовувати СО₂ – екстракти анісу, аїру, коріандру, лимоннику, обліпихи, петрушки, шипшини та ін. рослин.

БаДи (біологічно активні добавки)

Біологічно активні добавки до їжі – це концентрати натуральних чи ідентичних до натуральних біологічно активних речовин, призначених для безпосереднього прийому або для введення їх до складу харчових продуктів.

БАД – це хімічно задані формули, у складі яких компоненти не перевищують рекомендованої добової потреби у харчових речовинах (нутрицевтики), чи терапевтичної дози активної речовини (парафармацевтики). Усі БАД поділяються на три групи – нутрицевтики, парафармацевтики і харчові добавки.

Нутрицевтики – це БАДи, які призначені для забезпечення організму есенціальними речовинами (незамінними факторами харчування). Вони поділяються на групи:

1/ нутрицевтики, що використовуються для функціонального харчування, тобто індивідуального або лікувального;

2/ нутрицевтики, які призначені для забезпечення нутриєнтами, синтез яких є недостатній з якихось причин (дисбактеріоз кишечника, хронічні захворювання та ін.), підвищення опору організму до дії несприятливих чинників навколишнього середовища та підвищення рівня імунітету;

3/ нутрицевтики, дія яких спрямована на зміни метаболізму речовин, зв’язування та виведення ксенобіотиків.

Загальна дія нутрицевтиків кожної з груп має профілактичне спрямування, щодо таких хронічних захворювань як ожиріння, атеросклероз, хронічні серцево-судинні захворювання, злоякісні новоутворення, імунодефіцити та ін.

Парафармацевтики – це БАДи, що застосовуються для регуляції функціональної активності органів і систем у фізіологічних межах, дія яких спрямована на регуляцію нервової діяльності і мікробіоценозу шлунково-кишкового тракту. Показником їхньої біологічної дії є підвищення адаптивних можливостей організму до екстремальних умов. Парафармацевтики поділяють в залежності від біотехнологічного способу їх виготовлення:

1/ 1 група – БАД, що містять продукти рослинного походження – це вітаміни, мінерали, ферменти, харчові волокна, амінокислоти, ессенціальні жирні кислоти;

2/ П група БАД, що містять продукти тваринного походження – це холін, лецетин, інозит, карнітин, октакозан, метилсульфат, хлорид, біотин, бета-сітостерин, сапоніни, флавоноїди, пангамова кислота, ксантофіли, бета-каротин, ліпоєва кислота;

3/ Ш група – БАД, що містять продукти мікробіологічного синтезу (еубіотики);

4/ 1V група – БАД, що містять продукти бджільництва;

5/ V група – БАД, що містять продукти натурального хімічного синтезу.

Критерієм визначення БАД є добова потреба, що рекомендується для тих чи інших нутриєнтів.

Інститут харчування Російської академії медичних наук розробив критерії, за якими визначають відмінність БАД від лікарських препаратів. Встановлено, що якщо в препараті міститься 6 добових потреб, то його варто віднести до БАД, якщо більше – до медичних засобів.

Використання БАДів в їжі дозволяє:

1/ швидко заповнити дефіцит ессенціальних харчових речовин, в першу чергу – мікронутриєнтів;

2/ спрямовано змінювати метаболізм окремих речовин;

3/ підвищити неспецифічну резистентність організму до впливу несприятливих факторів навколишнього середовища;

4/ одержати механізм не медикаментозного безпечного шляху регулювання і підтримки функцій окремих органів і систем організму людини і підвищити рівень здоров’я, подовжити життя людини;

5/ максимально індивідуалізувати харчування конкретної людини;

6/ задовольнити змінені фізіологічні потреби хворої людини в нутрієнтах;

7/ підсилити і прискорити зв’язування і виведення ксенобіотиків з організму, прискорити їх метаболізм.

БАДи отримують з рослинної, тваринної або мінеральної сировини, а також хімічним або технологічним способом. До них відносяться і бактеріальні препарати (еубіотики), що використовують для нормалізації мікробіоценозу кишечника.

Харчові добавки – це добавки, що вводяться до складу харчових продуктів і призначені для їхнього збагачення або для поліпшення органолептичних властивостей. До них відносяться ароматизатори, харчові барвники, консерванти, спеції та ін. Використання харчових добавок є припустимим лише в тих випадках, коли вони навіть при тривалому вживанні не загрожують здоров’ю людини при певному способі їхнього використання.

Не дозволяється використання харчових добавок у тих випадках, коли необхідний ефект можна досягти технологічними методами і тоді, коли вони є технічно і економічно недоцільні. Не дозволяється також введення харчових добавок для маскування технологічних дефектів і псування або зниження цінності харчових продуктів.