
- •Тема 1: Вступ. Державотворча роль мови. Функції мови. Стилі, типи і форми мовлення.
- •Література
- •Українська мова – державна мова в Україні.
- •2. Стилі сучасної української мови.
- •Науковий стиль
- •Публіцистичний стиль
- •Художній стиль
- •Розмовний стиль
- •Офіційно–ділового стиль
- •3.Українська мова як компонент професійної культури.
- •Знання мови професії підвищує ефективність праці, допомагає краще орієнтуватися в ситуації на виробництві та в безпосередніх ділових контактах.
- •Тема 2: Культура мовлення як компонент професійної культури спеціаліста. План.
- •2. Основні комунікативні ознаки мовлення.
- •Навички доречності можна виробити якщо:
- •Нормативність і правильність – необхідна ознака ефективного (результативного) мовлення
- •Тема 3: Культура усного мовлення.
- •1.Особливості усної форми мови.
- •Орфоепічні норми.
- •Вимова приголосних
- •3. Підготовка писаного тексту до усного виголошення.
- •Тема 4: Види усного спілкування за професійним спрямуванням. Жанри публічних виступів. Засоби активізації уваги слухачів.
- •Види усного спілкування за професійним спрямуванням.
- •Усне публічне мовлення.
- •Засоби активізації уваги слухачів під час виступу.
- •Тема 5: Культура писемного мовлення.
- •1.Особливості писемної форми мови.
- •Технічні правила оформлення рукописних текстів та машинописних текстів.
- •1) Оформлення адреси, списку літератури.
- •2) Правила скорочування слів.
- •Тема 6: Норми української мови. План.
- •1.Орфографічні та пунктуаційні норми української мови.
- •Писали: пишемо:
- •Складні випадки пунктуації Тире між підметом і присудком
- •Пунктуація в складносурядному реченні
- •Тема 7-8: Лексичні норми української мови.
- •1.Лексичні норми української мови.
- •Книжні й іншомовні слова в документах
- •2.Багатозначність слова і контекст.
- •3.Точність як комунікативна ознака мовлення
- •4.Явища лексичної омонімії і паронімії.
- •5. Терміни, виробничо-професійні та науково-технічні професіоналізми.
- •Тема 11: Синтаксичні норми української літературної мови у професійному мовленні.
- •2. Порядок слів як стилістичний засіб.
- •2. Відокремлювані слова і конструкції у професійному мовленні.
- •3. Складні випадки узгодження і керування.
- •Тема 12: Стилістичні норми української мови.
- •1.Стилістичні норми української мови та їх специфіка відповідно до офіційно-ділового та наукового стилів.
- •2. Тавтологія. Плеоназми.
- •Тема 13: Складання й редагування документів.
- •Поняття про документ, типи документів,
- •Документація управлінської діяльності.
- •2.Документи кадрово-контрактних питань.
- •3.Довідково-інформаційні документи.
- •5. Особисті офіційні документи.
- •Тема 10. Морфологічні норми сучасної української літературної мови.
- •Особливості використання граматичних форм іменників, прикметників, займенників у професійному мовленні.
- •Особливості використання дієслівних форм у професійному мовленні. Синонімія способових форм дієслова. Правила використання активних і пасивних конструкцій та безособових форм.
- •Тема 14: Мовленнєвий етикет у професійному спілкуванні. План.
- •1.Мовленнєвий етикет у професійному спілкуванні.
- •2.Невербальні засоби спілкування.
- •1. Українська мова – державна мова в Україні.
- •2.Стилі сучасної української літературної мови.
- •3.Українська мова як компонент професійної культури.
2.Документи кадрово-контрактних питань.
До документів кадрово-контрактних питань відносимо: автобіографію, резюме, заяву, контракт, листа, угоду, характеристику.
Автобіографія – це опис свого життя. Складається вона довільно. Проте протягом років виробилися певні вимоги до оформлення цього офіційного документа.
Автобіографія подається при оформленні на роботу, при вступі на навчання та в інших випадках. Пишеться вона від руки, на аркуші паперу, іноді на спеціальному бланку. Форма викладу – від першої особи. Прийнято всі відомості подавати в хронологічному порядку.
В автобіографії вказується рік, місяць і число народження; прізвище, ім’я та по батькові, їхня професія; освіта; відомості про трудову діяльність та участь у громадському житті; сімейний стан; склад сім’ї; домашня адреса; дата складання автобіографії; у кінці ставиться підпис.
Для участі в конкурсі на заміщення вакантної посади укладають резюме – документ де у стислій формі (не більше 1 с.) претендент викладає такі основні відомості:
1. Назва документа.
2. Ім’я, ім’я по батькові та прізвище.
3. Дата й місце народження (відповідно до записів у паспорті).
4. Домашня адреса та номер телефону.
5. Родинний стан.
6. Навчання (вищі, середні спеціальні, професійно-технічні заклади освіти, курсова підготовка, спеціалізована СЗШ чи ліцей, наприклад із поглибленим вивченням певної дисципліни тощо).
7. Науковий ступінь.
8. Досвід роботи (за спеціальністю, на яку претендує кандидат, зазначається окремо).
9. Трудова діяльність (якщо немає досвіду роботи за спеціальністю, на яку претендує кандидат).
10. Додаткові відомості (дані, які не ввійшли до попередніх пунктів, але які доцільно висвітлити: індивідуальні позитивні якості, працездатність, знання, навички роботи, володіння суміжними спеціальностями тощо).
11. Дата.
12. Підпис.
Оскільки резюме належить до документів із низьким рівнем стандартизації, у ньому можуть міститися й інші відомості.
Характеристика – це документ, у якому надається оцінка ділових і мораль-них якостей працівника як члена колективу за період, який він відпрацював на даному підприємстві.
Характеристика пред’являється при вступі до середніх і вищих навчальних закладів, висуванні на виборні посади, переобранні, атестації, оформленні на роботу за конкурсом до науково-дослідних інститутів тощо.
Характеристику укладають у двох примірниках, один із яких отримує праців-ник, а другий (копію) підшивають до його особової справи. Текст характерис-тики викладається від 3-ої особи на прохання працівника. Згідно з типовим за-питом характеристика може надсилатися до вищих інстанцій, судових і адмі-ністративно-господарчих органів та інших установ.
Відповідно до призначення характеристики поділяються на виробничі, атес-таційні, рекомендаційні та нейтральні.
Характеристика має містити такі відомості:
1.Назва документа.
2.Прізвище, ім’я та ім’я по батькові особи, на яку укладається характерис-тика (в Р. в.).
3.Статус; посада; науковий ступінь і вчене звання (якщо є); місце роботи, навчання.
4.Рік народження (якщо треба – національність, домашня адреса, освіта).
5.Текст – дані про трудову діяльність (навчання), із якого часу працює (на-вчається), просування по службі; як ставиться до своїх обов’язків; який має рівень професійної майстерності; найвагоміші досягнення, заохочення чи покарання. Зазначаються моральні якості – риси характеру, ставлення до колег чи інших членів колективу.
6.Висновки – призначення характеристики.
7.Дата укладання документа (ліворуч).
8.Посада (ліворуч), підпис (праворуч), ініціали, прізвище керівника установи. Закладу (при потребі – інших відповідальних осіб).
9.Печатка установи, що видала характеристику.
Контракт – це правовий документ, що засвідчує певну домовленість між підприємством, організацією чи установою й працівником про умови спільної виробничої й творчої діяльності. Згідно із Законами України “Про підприємство”, “Про власність”, “Про освіту” громадяни через контракт реалізують право розпорядження своїми здібностями до праці.
Реквізити:
1. Назва виду документа із стислим зазначенням його призначення (на виконання обов’язків, на управління підприємством).
Дата й місце підписання.
Орган, що наймає працівника.
Посада, прізвище, ім’я, по батькові того кого наймають.
Текст.
Підписи сторін - укладачів контракту.
Печатка, що засвідчує підпис наймача.
Структура тексту:
1. Загальні положення.
2. Функції та обов’язки керівника (фахівця).
3. Компетенція і права керівника (фахівця).
4. Матеріальне та соціально-побутове забезпечення фахівця.
5. Відповідальність сторін вирішення спорів.
6. Зміна й розірвання контракту.
7. Адреси сторін та інші відомості.
Договір і трудова угода – документи, що фіксують взаємні зобов’язання про права і обов’язки між державами, двома чи кількома державними, кооперативними чи громадськими організаціями, установами, підприємствами та окремими особами. Ці документи вважаються дійсними, якщо сторони досягли взаємної згоди з усіх пунктів і належно їх оформили..
Договір – документ господарсько-договірної діяльності. Так, він може бути укладений між керівником фірми і її працівником на виконання додаткових робіт, послуг тощо. Договір також може укладатися між країнами СНД та іншими державами.
Трудова угода – це документ, яким реґламентуються стосунки між підприємством та працівником чи бригадою, які не входять до складу цього підприємства, на виконання певних робіт.
Трудова угода, укладена зі штатним працівником, визначає коло його доручень, які виходять за межі безпосередніх службових обов’язків.
Слово-термін «угода» також може вживатися, коли йдеться про дипломатичну роботу (міжнародні угоди).
Реквізити:
1. Назва виду документа.
2. Заголовок.
3. Місце складання.
4. Дата.
5. Текст з переліком повноважень і зобов’язань сторін.
6. Юридичні адреси сторін.
7. Підписи.
Печатка установи.
Особовий листок з обліку кадрів – це обов’язковий документ, що заповнюється громадянином під час зарахування його на посаду, навчання чи для участі у певному конкурсі тощо. Він узагальнює автобіографічні відомості громадянина шляхом фіксації їх у таблицях.
Реквізити:
1. Назва виду документа.
2. Прізвище, ім’я, по батькові, дата і місце народження.
3. Фото того хто заповнює документ.
4. Відомості про наукові ступені, вчені звання.
5. Якими мовами володіє.
6.Трудова діяльність.
Державні нагороди.
8. Вітчизняні, зарубіжні та міжнародні наукові відзнаки.
9. Відомості про родину.
10. Паспортні дані.
11. Домашня адреса.
12. Особистий підпис.
13. Дата заповнення.
Огляд – це різновид довідки, який складається для інформування підвідомчих та інших організацій про хід робіт чи їх підсумки за певний період.
Специфіка огляду полягає в тому, що він містить аналіз діяльності не однієї, а декількох установ.
Реквізити:
1. Назва виду документа.
2. Заголовок.
Текст, який складається з трьох частин:
вступ (вказується підстава для створення документа);
основна частина (аналізуються факти, наводяться позитивні та негативні приклади);
висновки (зауваження та пропозиції).
4. Дата.
5. Місце складання.
6. Підпис особи, що складала огляд.
Печатка.