- •Тема 1: Вступ. Державотворча роль мови. Функції мови. Стилі, типи і форми мовлення.
- •Література
- •Українська мова – державна мова в Україні.
- •2. Стилі сучасної української мови.
- •Науковий стиль
- •Публіцистичний стиль
- •Художній стиль
- •Розмовний стиль
- •Офіційно–ділового стиль
- •3.Українська мова як компонент професійної культури.
- •Знання мови професії підвищує ефективність праці, допомагає краще орієнтуватися в ситуації на виробництві та в безпосередніх ділових контактах.
- •Тема 2: Культура мовлення як компонент професійної культури спеціаліста. План.
- •2. Основні комунікативні ознаки мовлення.
- •Навички доречності можна виробити якщо:
- •Нормативність і правильність – необхідна ознака ефективного (результативного) мовлення
- •Тема 3: Культура усного мовлення.
- •1.Особливості усної форми мови.
- •Орфоепічні норми.
- •Вимова приголосних
- •3. Підготовка писаного тексту до усного виголошення.
- •Тема 4: Види усного спілкування за професійним спрямуванням. Жанри публічних виступів. Засоби активізації уваги слухачів.
- •Види усного спілкування за професійним спрямуванням.
- •Усне публічне мовлення.
- •Засоби активізації уваги слухачів під час виступу.
- •Тема 5: Культура писемного мовлення.
- •1.Особливості писемної форми мови.
- •Технічні правила оформлення рукописних текстів та машинописних текстів.
- •1) Оформлення адреси, списку літератури.
- •2) Правила скорочування слів.
- •Тема 6: Норми української мови. План.
- •1.Орфографічні та пунктуаційні норми української мови.
- •Писали: пишемо:
- •Складні випадки пунктуації Тире між підметом і присудком
- •Пунктуація в складносурядному реченні
- •Тема 7-8: Лексичні норми української мови.
- •1.Лексичні норми української мови.
- •Книжні й іншомовні слова в документах
- •2.Багатозначність слова і контекст.
- •3.Точність як комунікативна ознака мовлення
- •4.Явища лексичної омонімії і паронімії.
- •5. Терміни, виробничо-професійні та науково-технічні професіоналізми.
- •Тема 11: Синтаксичні норми української літературної мови у професійному мовленні.
- •2. Порядок слів як стилістичний засіб.
- •2. Відокремлювані слова і конструкції у професійному мовленні.
- •3. Складні випадки узгодження і керування.
- •Тема 12: Стилістичні норми української мови.
- •1.Стилістичні норми української мови та їх специфіка відповідно до офіційно-ділового та наукового стилів.
- •2. Тавтологія. Плеоназми.
- •Тема 13: Складання й редагування документів.
- •Поняття про документ, типи документів,
- •Документація управлінської діяльності.
- •2.Документи кадрово-контрактних питань.
- •3.Довідково-інформаційні документи.
- •5. Особисті офіційні документи.
- •Тема 10. Морфологічні норми сучасної української літературної мови.
- •Особливості використання граматичних форм іменників, прикметників, займенників у професійному мовленні.
- •Особливості використання дієслівних форм у професійному мовленні. Синонімія способових форм дієслова. Правила використання активних і пасивних конструкцій та безособових форм.
- •Тема 14: Мовленнєвий етикет у професійному спілкуванні. План.
- •1.Мовленнєвий етикет у професійному спілкуванні.
- •2.Невербальні засоби спілкування.
- •1. Українська мова – державна мова в Україні.
- •2.Стилі сучасної української літературної мови.
- •3.Українська мова як компонент професійної культури.
Писали: пишемо:
абзаца абзацу
каталога каталогу
Складні випадки пунктуації Тире між підметом і присудком
Тире між підметом і присудком ставиться у таких випадках:
1. Якщо дієслівна зв’язка пропущена, а обидва головні члени речення вира-жені іменниками у називному відмінку:
Книга – морська глибина (І.Франко).
Письменник – літописець і сурмач свого часу (Ю.Мартич).
Не ставиться тире, якщо:
а) підмет з присудком утворюють стійкий фразеологічний вислів:
Два чоботи пара. Семеро одного не ждуть.
б) Присудок передує підметові і логічно не виділяється:
Прекрасна людина Іван Григорович.
в) Між головними членами стоїть вставне слово, прислівник або частка:
Смерека також дерево хвойне.
Будинок цей, безумовно, музейна рідкість.
г) до складу присудка входять слова як, ніби, мов, наче, неначе, мовби, немовби:
У чужих краях і хліб неначе вата (М.Тарнавський).
Увага! Наявність тире підсилює відтінок порівняння, яке міститься у присудку:
Моя душа – як арфа золота (В.Сосюра).
1. Обидва головні члени або один із них виражені інфінітивом:
Життя прожити – не поле перейти (Б.Олійник).
2. Головні члени речення виражені числівниками:
Два на два – чотири.
3. Перед словами це, то, ось, значить:
Поезія – це завжди неповторність,
Якийсь безсмертний дотик до душі (Л.Костенко).
Совість – ось мірило людяності.
Розділові знаки в безсполучниковому складному реченні
У безсполучниковому реченні двокрапка ставиться у таких випадках:
1. Якщо друга частина пояснює, розкриває зміст першої частини (між частинами можна вставити слова а саме):
Громадянська лірика Олеся нагадує море: то воно падає
на береги високими хвилями, грає, гримить і дзвонить,
то жебонить, шепоче і хлипає (М.Жулинський).
2. Якщо друга частина вказує на причину того, про що говориться в першій частині (між обома частинами можна вставити сполучник тому що):
Він (Олесь) виїхав за кордон: його лякала неконтрольована
стихія революційних приливів і відливів (М.Жулинський).
3. Якщо в першій частині безсполучникового речення наявні дієслова бачи-ти, дивитися, чути, знати, відчувати та інші, які попереджають про виклад певного факту, або якщо між обидвома частинами можна вставити слова по-бачив, що; і почув, що; і відчув, що:
Треба твердо сказати: немає в Олеся жодної провини
перед рідною землею (М.Жулинський).
Вона відчула: усе, чим досі жила, про що мріяла, може бути втрачене.
Тире у складному безсполучниковому речені ставиться у таких випадках:
а) якщо друга частина вказує на швидку зміну або одночасність подій:
Вдарив грім – сипонула злива.
Гляне – молоко кисне (народна творчість).
б) Якщо друга частина містить протиставлення по відношенню до першої:
Думав, доля зустрінеться – спіткалося горе (Т.Шевченко).
Більше пестиш дитя – менше радітимеш з нього.
в) Якщо друга частина виражає наслідок або висновок з того, про що говори-лося у першій частині:
Зійшло сонце – зникли роси.
Проминуло за весною літо, - все навколо золотом повите (Н.Забіла).
г) Якщо в другій частині вказується на час дії або умову, за якої відбувається дія в другій частині:
У товаристві лад – усяк тому радіє (Л.Глібов).
ґ) Якщо друга частина містить порівняння:
Гляне – холодною водою обіллє (Марко Вовчок).
д) Якщо друга частина становить собою приєднувальне речення (у другій частині можуть бути слова це, то):
Не мовкли в лісах солов’ї – то кликала нас Україна
в зелені простори свої (Л.Первомайський).
