2. Структура економічної інформації

Структурно інформація складається з простих і складних елементів. Складні елементи створюються внаслідок поєднання різних простих елементів, останні не піддаються подальшому поділу. Прості елементи називаються інформаційними одиницями, складні - складеними одиницями інформації або інформаційними сукупностями.

Під інформаційною сукупністю розуміють групу даних, які характеризують об'єкт (процес, операцію).

За структурним складом інформаційні елементи можна поділити на реквізити, показники, документи, інформаційні масиви.

Елементарними неподільними одиницями економічної інформації є реквізити, що виражають певні властивості об'єкта.

Реквізит - це логічно неподільний елемент показника, який відображає визначені властивості об'єкта або процесу.

Реквізит – елементарна неподільна одиниця економічної інформації, яка виражає певні властивості об’єкта (див. схему 2).

Форма реквізиту включає найменування, структуру, значення.

Найменування служить для звернення до нього і, як правило, подається словом або групою слів. Наприклад, "Вид операції", "Обсяг".

ІС

Інформаційна підсистема

Інформаційний потік

Інформаційний масив

Інформаційне повідомлення

Показник

Реквізит-ознака		Реквізит-основа

Схема 1. Структура економічної інформації

Структура реквізиту – це спосіб подання його значень. У структурі розрізняють довжину і тип. Довжина – кількість символів, що утворюють значення реквізиту. Вона може бути сталою або змінною. Наприклад, "Номер студентського гуртожитку" – 1 знак, "ПІБ студента" – до 50 позицій. Тип реквізиту залежить від видів значень. Найпоширенішими є чисельний та текстовий.

Значеннями реквізитів є послідовність символів (літер, цифр, спеціальних позначень)

				реквізит
По характеристиці властивостей		По значимості		По стабільності		По індикації		По призначенню в технологічному процесі
Основи		Обов'язкові		Постійні		Алфавітні		Спеціальні
Ознаки		Необов’язкові		Змінні		Цифрові		Довідкові
						Алфавітно-цифрові		Групувальні

Схема 2. Класифікація реквізитів

Реквізити-основи дають кількісну характеристику явищ, виражену у визначених одиницях виміру (сума внесу в гривнях, ставка податку у відсотках тощо). Тобто, реквізити-основи дають абсолютну чи відносну характеристику господарських процесів.

Реквізити-ознаки характеризують якісні властивості об’єкта, що описується (час, місце дії, прізвище, ім'я, по-батькові виконавця, найменування роботи тощо).Реквізити-ознаки описують вид господарського чи іншого процесу, умови і обставини, за яких здійснювалася господарська операція і були отримані кількісні дані. Реквізити-ознаки можуть бути довідкові, групувальні, спеціальні.

Реквізити-ознаки підлягають логічній обробці, а реквізити-основи – арифметичній.

Приклад: 25 серпня 2003 року надійшло з молочної ферми №5 на склад №3 п'ять центнерів молока. Реквізит-основа вказує кількість центнерів молока (п'ять), а реквізити-ознаки – коли (25 серпня 2003 року), звідки (з молочної ферми №5), куди (на склад №3) та яка продукція (молоко).

Під час оброблення інформації над реквізитами-основами виконують арифметичні операції, а за допомогою реквізитів-ознак здійснюють логічні операції: пошук інформації, її сортування, вибірку, порівняння.

Реквізити які описують події, але в документі (інформаційної сукупності) їх відображення необов’язкове, називають необов’язковими.

Постійні реквізити використовуються у процесі обробки інформації на протязі довгого часу. (нормативні, розцінені дані, коефіцієнти та ін.).

Змінні реквізити приймають одноразову участь в процесі перетворення інформації.

Довідкові реквізити характеризують основи (дата, відділення, прізвище бригадира, ...), а групувальні – обмежують зміст основ (табельний №, код продукції, дата ...).

Спеціальні реквізити – це реквізити застосування яких обумовлено технологією машинної обробки інформації.

Поєднання однієї основи і всіх ознак, що до неї відносяться, створює показник.

Показник – сукупність логічно пов’язаних реквізитів-ознак і реквізиту-основи, що має економічний зміст.

Показник є мінімальною за складом інформаційною сукупністю, достатньою для створення самостійного документа. Показники є основною одиницею більшості документів. В документі може бути один або кілька показників.

Упорядкований набір показників складає повідомлення. Повідомлення – це сукупність інформації, достатньої для вироблення судження про конкретний процес (явище, факт). Повідомлення, зафіксоване на матеріальному носії відповідно до правил, які існують, та має юридичну силу, називається документом.

Сукупність повідомлень, однозначних по формі, але різних по змісту, формує інформаційний масив. Документальний масив – згруповані пачки документів (паперових), вхідний масив – це документальний масив перенесений на машинні носії, робочій масив – масив організований в пам'яті ЕОМ, вихідний масив – масив який був отриманий на основі обробки первинний даних вхідного масиву.

Інформаційний масив, як упорядкована за певними ознаками сукупність усіх видів інформації, використовується для розробки управлінських рішень.

Сукупність масивів, що стосується однієї ділянки управлінської роботи, називається інформаційним потоком, а сукупність інформаційних потоків, які характеризують управлінську роботу, пов’язану з виконанням певної функції, - інформаційною підсистемою.