Рисунок 2 Текстова база з фіксованою

Довжиною полів в редакторі Блокнот

	Поле 1	Поле 2	Поле 3	Поле 4
	Найменування	Модель	Ціна	Примітка
Запис 1	Дисковод гнучких дисків	FDD3,5”	107 грн.	Самий стандартний дисковод
	Рисунок 3 Приклад найпростішої табличної бази даних.

Однією із характеристик бази даних є наявність зв’язків між певними даними в базі. За способом встановлення зв’язків між даними в БД (за структурою) їх поділяють на :

1. ієрархічні;

2. сіткові;

3. реляційні.

І єрархічна структура БД – це структура, в якій дані зв’язані між собою односторонніми залежними вертикальними зв`язками від старших вершин до молодших. Кожен елемент зв’язаний хоча б з одним вищестоячим та декількома нижчестоячими елементами даних. Це полегшує доступ до інформації, але тільки тоді, коли всі можливі запити відображені в структурі дерева. Будь-які інші запити в жодному разі не можуть бути реалізовані. Прикладом ієрархічної структури БД може бути організація каталогів на диску, програмне забезпечення комп’ютера (операційні системи (однозадачні, багатозадачні, сервісні); прикладні програми ( текстові редактори, електронні таблиці, графічні редактори, оболонки СКБД); мови програмування ( низького рівня, високого рівня, об’єктно –орієнтовані, візуальні середовища)та апаратне забезпечення ( Системний блок: материнська плата, процесор, оперативна пам’ять, носії інформації та периферійні пристрої ( введення, виведення, засоби комунікації)).

Сіткова структура БД – це структура, в якій кожен елемент даних зв’язаний із всіма сусідніми незалежними та рівноправними горизонтальними зв’язками. Теоретично кожний елемент даних повинен бути зв’язаний одночасно зі всіма елементами (зв’язок „всіх до всіх”), але оскільки практично реалізувати це неможливо, то доводиться встановлювати деякі обмеження. Така структура значно розширює можливості створення запитів до БД, але оскільки кожний елемент даних повинен містити посилання на дуже велику групу інших елементів, це призводить до надмірного перенасичення зв’язками. Тобто, основним недоліком сіткової структури БД є дуже великі затрати як дискової, так і оперативної пам’яті ПК, а це в свою чергу, знижує швидкість обробки даних.

Реляційна структура БД – це структура, в якій дані організовані в формі двовимірної таблиці по колонках і рядках. В теорії множин таблиці відповідає термін відношення, який і дав назву даному типу структури. Перевагою реляційної моделі є відносна простота інструментальних засобів її підтримки, а недоліком – жорсткість структури ( неможливо, наприклад, задати рядки таблиці необмеженої довжини) і залежність швидкості роботи від розміру БД,

Рядки в реляційній базі даних називають записами, а колонки – полями. Прикладом такої БД може бути база даних працівників певного підприємства. Якщо цю інформацію занести в двомірну таблицю в такому порядку : перша колонка – порядковий номер, друга – прізвище та ініціали, третя – посада, четверта – дата народження і т.д., то буде отримано звичайну реляційну БД. Полями цієї бази даних будуть: порядковий номер, прізвище і т.д., а записами повна інформація про кожну особу зокрема..

Крім цього, одна таблиця, що є складовою реляційної БД може містити зв’язки з іншими таблицями. Це дозволяє розмежовувати інформацію за певними категоріями і спростити пошук потрібних записів.

Всі СКБД дозволяють користувачу вводити, редагувати, переглядати та роздруковувати інформацію, що міститься в одній або в кількох таблицях. В такій інтерпретації вони мало чим відрізняються від електронних таблиць. Щоб все ж таки визначити різницю між електронною таблицею та реляційними СУБД, звернемо увагу на три основних моменти:

1. Всі реляційні СУБД призначені для обробки дуже великих об’ємів даних.

2. В реляційній СКБД таблиці можна легко зв’язувати, представляючи їх дані у вигляді однієї таблиці. Користуючись електронними таблицями це зробити досить складно.

3. В реляційних СУБД дублювання інформації зведено до мінімуму. Практично повторюються лише коди, що зв’язують дані декількох таблиць.

Існують програми управління базами даними, в яких зв’язування таблиць непередбачено, вони називаються процесорами плоских файлів. Вони використовуються в основному для ведення найпростіших списків таких як список прізвищ, адрес та телефонів.

Завдячуючи тому, що відсутнє дублювання даних, для реляційних СКБД значно знижуються вимоги до пам’яті та дискового простору.

Якщо ви створюєте базу даних для обліку замовлень, то її користувач не повинен вводити реквізити клієнта більше одного разу. Кожному клієнту потрібно присвоїти унікальний код, та всю інформацію про клієнтів разом із кодами помістити в окрему таблицю, і щоб вказати яким клієнтам зроблене замовлення користуватись кодами клієнта. Аналогічно в таблицю замовлень не слід вносити детальну інформацію про товар, лише код. Інформація про товар повинна бути внесена в окрему таблицю, де кожний товар описаний лише один раз. Таким чином запис в таблиці замовлень буде складатись із номеру замовлення, коду клієнта, коду товару та кількості. При такій схемі збереження інформації введення даних про замовлення значно спрощуються.

Отже, таблиці замовлень, товарів та клієнтів зв’язані між собою за допомогою кодів. Коди є унікальними внаслідок чого по коду клієнта можна зразу знайти запис про нього а таблиці клієнтів, а по коду товару – запис в таблиці всіх товарів. При виведенні інформації про замовлення на екран до записів таблиці приєднується інформація із таблиць клієнтів та товарів, здійснюється це так званим об’єданнням або зв’язуванням таблиць. отримана внаслідок віртуальна таблиця містить повну інформацію про замовлення, зібрану із декількох вихідних таблиць.

Вирішення проблеми багаторівневого представлення предметної області в БД розв’язується введенням трьох рівнів: зовнішнього, концептуального і внутрішнього.

Концептуальне проектування БД - відображає предметну область загалом. Дані можна використовувати, якщо вони відображені концептуальною моделлю (дата логічною).

Концептуальна модель:

• описує логічну структуру всієї БД;

• не залежить від конкретної СКБД;

• не вимагає докладної інформації фізичного проектування;

• наведена в схемах «об’єкт – зв’язок», опису даних (метаданих).

Зовнішне проектування БД – створюється як складова частина планування ІС для організації, але не для проектування конкретної БД. Ця модель показує обєкти високого рівня в організації та зв’язки між ними в графічній формі.

Внутрішнє (фізичне) проектуваня БД – використовує технологію зберігання і доступу до данних і формує фізичну модель БД, яка містить структури зберігання даних у памяті ЕОМ, включаючи опис форматів даних, порядок їх логічного чи фізичного упорядкування, розміщення за типами пристроїв, а також характеристики і шляхи доступу до даних.

Внутрішня (фізична) модель:

• описує фізичну структуру всієї БД;

• конкретизує як дані з концептуальної моделі зберігаються у вторинній памяті;

• специфікації включають структури фізичних файлів і данних, організацію збереження.

При проектування фізичної БД необхідно:

• обрати СКБД;

• обрати пристрої памяті;

• визначити методи доступу;

• спроектувати файли та індекси;

• визначити стратегію оновлення БД.

Для керування базами даних на ПК створюють спеціальні програми, які називають системами керування базами даних.

СКБД – програмно – логічний апарат, який організує систему створення, оновлення і розв’язання основного компонента системи баз даних, забезпечує вибірку даних із баз.

Будь-який пакет програм СКБД повинен містити:

1. середовище користувача, що надає можливість безпосереднього керування даними БД за допомогою клавіатури та миші;

2. алгоритмічна мова для створення вузькоспеціалізованих програм обробки БД;

3. компілятор для надання створеній програмі закінченого комерційного продукту в формі незалежного ехе – файлу чи програмного пакету;

4. модулі швидкого програмування операцій, які вимагають великих затрат робочого часу користувача (створення звітів, меню користувача і т.д.)

Наявність в СКБД мови програмування дозволяє створювати складні системи обробки даних, які орієнтовані на конкретні задачі і навіть для конкретного користувача. Існують також СКБД, які мають в своєму розпорядженні лише мову програмування і не мають оболонки. Вони призначені виключно для програмістів – це системи так званого компіляційного тину, які важко назвати СКБД і тому їх часто називають просто компілятори баз даних.

На сьогоднішній день СКБД, що підтримують сіткову модель майже не використовують. оскільки реляційні системи менш вимогливі до апаратного забезпечення і повністю задовольняють більшість користувачів. Класифікація сучасних СКБД:

За призначенням і галузями СКБД поділяють на:

1. спеціалізовані СКБД, наприклад, для зберігання графічної геофізичної інформації;

2. СКБД загального використання, які призначені для вирішення широкого кола користувацьких задач, наприклад: складський облік, відділ кадрів та ін.

За складністю і функціональними можливостями:

1. СКБД для персонального використання (ACCESS, FoxPro)

2. СКБД, які функціонують в режимі клієнт-сервер

СКБД для персонального використання працюють на одному окремо взятому ПК, або в локальній мережі. При цьому використання спільної для багатьох користувачів БД практично не можливе.

На відміну від попередніх СКБД, які функціонують в режимі клієнт-сервер дозволяють працювати з єдиною, спільною для всіх користувачів БД, яка розміщена на файл-сервері. Крім цього сервер здійснює обробку запитів до БД, що поступають від клієнтів і передає їм готові результати. Це дозволяє значно зменшити потік даних, що проходять по мережі. Сервер здійснює обробку запитів до бази значно швидше, в порівнянні з ПК, оскільки в ролі серверу використовують більш потужні комп’ютери.

Найбільш поширеною програмою керування БД є Access. Вона містить всі необхідні функціональні параметри, потрібні для роботи з реляційними базами, а також вона є досить простою в освоєнні, входить в пакет офісних програм.