Практичне заняття № 10 Виразність та образність мовлення План

1. Що означає „говорити виразно, образно"?

2. Вимоги до виразності мовлення вчителя.

3. Чинники, що впливають на формування виразності мовлення.

4. Виразне читання.

5. Залежність виразного читання від жанрового різно­виду тексту.

6. Взаємозв'язок слухання й говоріння.

7. За яких умов під час виразного читання досягається контакт з аудиторією?

8. „Відмінно" — за виразне читання.

9. Засоби виразності й образності.

Література

1. Бабич н. Д. Основи культури мовлення : навч. Посіб­ник / н. Д. Бабич. — Львів : Світ, 1990. — 232 с.

2. Грицютенко І. Є. І. Франко і питання теорії худож­ньо-образного мовлення /1. Є. Грицютенко // Мовоз­навство. — 1985. — № 2. — С. 23 — 28.

3. Головин Б. Н. Основи культури речи: учеб. пособие [для вьісш. уч. завед. ] / Б. Н. Головин. — М.: Висш. школа, 1980. — 335 с.

4. Зарицький М. Пауза в системі культури українсько­го усного мовлення / М. Зарицький // Друкарство.

• 2005. — № 5. — С. 63 — 69.

5. Калашников В. П. Зі словом на „Ви"... : посібник- хрестоматія з виразного читання [для вчителів і викладачів, учнів і студентів] / В. П. Калашников.Луганськ : Світлиця, 1996. — 198 с.

6. Олійник В. П. Поетичні джерела красномовства / В.П. Олійник // Трибуна. — 1991. — №5. — С. 8 — 9.

7. Шиприкевич В. В. Відрізняючи вдале від невдалого: Правильно користуймося епітетами / В. В. Шиприке- вич // Культура слова, 1977. — Вип. 12. — С. 82 — 88.

Практичні завдання і тренувальні вправи

„Виразністю мовлення називаються такі особливості його структури, які підтримують увагу та інтереси у слу­хача або читача..." [4, с. 186].

За яких умов можна досягнути виразності мовлення? (див. [1, с.144 — 154], [4, с. 188 — 204]).

„Якщо структура мовлення, впливаючи на свідомість, формує конкретно чутливі уяви про дійсність, віоно нази­вається образним" [4, с. 27].

Засоби виразності мовлення: анафора, епіфора, пара­лелізм, антитеза, градація, інверсія, еліпсис та ін.

Образотворчі засоби: метафора, метонімія, синекдоха, епітет, порівняння, гіпербола та ін.

1.Пригадайте визначення стилістичних фігур. Ілюс­труйте кожне визначення прикладами, дібраними вами з творів художньої літератури. Яка їх роль у тексті?

2.Яким стилям сучасної української мови властиве об­разне мовлення? Обґрунтуйте свою думку. Знайдіть образотворчі засоби в запропонованому тексті. _¥

Після похмурої темної ночі, в котру не переставав хлю­пати лапастий дощ, розливаючи великі річки-озера по зем­лі, починало світати. Крайнебо жевріло рожевим огнем, горіло і миготіло ясним полум'ям. Серед того зарева стов­пом стояла кривава попруга і переписувала його надвоє. Повітря ні ворухнеться: стоїть і мліє; усюди тихо, німо, здається, немов світ, затаївши в собі дух, дожида чогось... Аж ось пройшла хвилина... друга... З-за землі, на кривавій попрузі неба скочила невеличка іскорка; довга променяста стяга протяглася від неї над землею; далі викотивсь серп огненного кільця — і пучок світу поливсь, розливаючись по горах, лісах, по високих будівлях (П. Мирний).

3. До поданих прикметників доберіть такі іменники, щоб утворені сполуки слів набули образного вислову.

Золотий, солов'їний, срібний, похмурий, глибокий, со­нячний, теплий, блискучий, стрункий, страшний.

3. Вимовте фразу „Як добре ви знаєте цю справу" з різ­ними інтонаційними відтінками, що відображають згоду, здивування, іронію, гордість, радість.

4. Пригадайте визначення логічного наголосу. Дайте всі можливі відповіді на запитання. Визначте, чим пояснюються різні відповіді. На основі одного із за­питань складіть і запишіть діалог.

Ви знаєте, о котрій годині відходить поїзд? Ви завтра збираєтеся їхати на конференцію? Бібліотека працювати­ме завтра з восьмої години? Ви збираєтеся завтра подиви­тися новий фільм?

3. Прочитайте тексти. Виділіть слова, на які падає фразовий наголос, і слова з наголосом логічним.

   1. Вона дивиться, дивиться в душу, Вона палить очима до дна.

А я все це дотерпіти мушу, Бо в душі не душа, а вина

(І. Драч).

2. Вже почалось, мабуть, майбутнє. Оце либонь, вже почалось...

Не забувайте незабутнє, Воно вже інеєм взялось!

(Л. Костенко ).

3. Дорога є, а друзів тих немає, Що так її любили у житті, Коли снувалось марево безкрає Поля, луги та узгірки круті

(А. Малишко).

7. Прочитайте текст і поясніть, що потрібно для того, щоб виконання його було невимушеним, емо­ційним, переконливим.

Як добре те, що смерті не боюсь я і не питаю, чи тяжкий мій хрест, що перед вами, судді, не клонюся в передчутті невідомих верст, що жив, любив і не набрався скверни, ненависті, прокльону, каяття. Народе мій, до тебе я ще верну, як в смерті обернуся до життя своїм стражденним і незлим обличчям. Як син тобі доземне уклонюсь і чесно гляну в чесні твої вічі і в смерті з рідним краєм поріднюсь

(В.Стус).

8. Доберіть тексти байки, пісні, казки, оповідання, драми, поеми (уривки), прочитайте їх і поясніть ос­новні вимоги до їх виразного прочитання.

9. Виразно прочитайте тексти й визначте:

1. їх стиль,

2. колорит (на створення якого настрою твір наці­лений ),

3. якими засобами передано ідею.

І. Широке вікно — ніби величезна рама, в якій красуєть­ся жива картина, створена природою. На тлі чистого, бла­китного неба, здається, киплять зелені тополі й осокори, вкриті білим пухом. У правому кутку видніється високий дах сусіднього будинку з телевізійною антеною, на якій всілися голуби. Вони раз по раз злітають угору, кружля­ють у чистій блакиті і знову, опустившись на дах, ворку­ють, обнімаючись сизими крильми. Теплий вітер гойдає пружне віття, підхоплює тополине білоцвіття, здіймає в повітрі клубчасту віхолу (І. Цюпа).

ІІ. Черниці (так і посипали). Правду знайте, право­славні! ...

• Прийшла комуна, вигнала нас з обителя нашої діво­чої , а в церкву коней...

• І хреста з церкви знято...

• Уночі зняли...

Копистка (цигарка не скручується). Та де, ви кажете? В якому монастирі?

Черниці. У Благовіщенському, благодію, може, знає­те...

Копистка. Це той, що коло зеленого броду?

Черниці. Істинно, благодію, — коло броду.

Копистка (цигарка скрутилася). Так... Ловко ж ви бре­шете, дівчата!

Черниці (оченятками блик-блик). Істинно, православні, істинно так! Нам гріх неправду казати... (М. Куліш).

ІІІ.Слова в мові вживаються не ізольовано, а в реченні або у фразі, тобто в сполученні з іншими словами. У нашій мові розрізняють словосполучення лексичні, синтаксичні і фразеологічні. Лексичне словосполучення означає назву якогось одного поняття, воно виступає зрідка в терміноло­гії (антонів вогонь — гангрена, регресивна асиміляція) та як географічна чи інша власна назва (Біла Церква, Вітро­ва Балка) (3 підручника).

IV.Запорізьким козацтвом мала би пишатися не тіль­ки Україна, а й уся Європа, бо саме ця мілітарна сила за­хистила її від турецької експансії, а демократичний устрій Козацької Республіки став прообразом республіканського ладу всіх держав нашого континенту. Тарас Шевченко (до речі, сам з козацького роду Грушівських) це добре знав і як справжній патріот свого народу вельми пишався прина­лежністю до „Країни козаків". Саме тому він так натхнен­но оспівав славнозвісне лицарство, а образ козака в його творах — один з основних (3 журналу).