Чистота мовлення План

1. Визначення поняття „чистота мовлення".

2. Три аспекти вияву чистоти мовлення.

3. Просторічні слова, діалектизми, жаргонізми й лай­ливі слова.

4. Канцеляризми і професіоналізми.

5. Іншомовні слова.

Література

1. Бабич н. Д. Основи культури мовлення : навч. Посіб­ник / н. Д. Бабич. — Львів : Світ, 1990. — 232 с.

2. Голубець М. Згідно, при, по... та інші^-. Як держ. до­кумент стає генератором мовного бруду / М. Голу­бець // Голос України. — 1993. — 17 лют.

3. Зорівчак Р. На все впливає мови чистота... (нотатки мовознавця) / Р. Зорівчак // Урок української.— 2006. — № 7. — С. 28 — 31; № 8 — 9. — С. 19 — 21; № 10. — С. 23 — 26; № ц _ 12. — С. 25 — 28.

4. Маляренко Д. М. Слово і лихослів'я / Д.М. Малярен- ко // Слово. — 1993. -№8-9.- С. 13 — 15.

5. Масенко Л. До проблеми вульгаризації мови / Л. Ма- сенко // Дивослово. — 2003. — № 6. — С. 20 — 22.

6. Погрібний А. Випробування суржиком / А. По­грібний // Українська мова й література в середній школі, гімназіях, ліцеях та колегіумах. — 2006. — №4 — 5. — С. 4 — 14.

7. Слова, про які сперечаємося.-суржик / Статті: А. Погрібний, І. Дзюба та ін. // Урок української. — 2005. — № 1 — 2. С. 9 — 22.

8. Чак Є. Складні випадки вживання слів [довідник] / Є. Чак. — К. :Рад. шк., 1984. — 185 с.

9. Яремчук Д. Час макаронізму: (про зловжив, інозем­ними словами) / Д. Яремчук // Вісті з України. — 1993. — 2 — 8 вересня (№ 36). — С. 3.

Практичні завдання і тренувальні вправи

„Чистота мовлення виявляється в трьох аспектах: в орфоепії — правильна літературно-нормативна вимова, відсутність інтерферентних явищ, так званого акценту; у слововживанні — відсутність позалітературних елементів — діалектизмів, вульгаризмів, канцеляризмів, макароніз- мів, штампів, слів-паразитів; в інтонаційному аспекті — відповідність інтонації змістові та експресії висловлення, відсутність брутальних, лайливих, лицемірних ноток" [1, с. 125 — 126].

1. Прочитайте текст, поясніть, якими мовними засо­бами автор досягає високого ступеня естетичності

Вона прийшла

Вона прийшла непрохана й неждана,

І я її зустріти не зумів.

Вона до мене випливла з туману

Моїх юнацьких несміливих снів.

Вона прийшла, заквітчана і мила,

І руки лагідно до мене простягла.

І так чарівно кликала й манила,

Такою ніжною і доброю була.

І я не чув, як жайвір в небі тане,

Кого остерігає з висоти...

Прийшла любов непрохана й неждана —

Ну як мені за нею не піти?

(В. Симоненко)

2. Замініть діалектну лексику літературною. Визна­чте, з якою метою автори використовували її в ху­дожніх текстах.

1. Туди не заходить не одна людська душа, лиш іноді у свя­та мій неньо. 2. Я бралася за голку, за варення, за прятання (О. Кобилянська). 3. Промчалися через садок перепуджені коні в запряжці й без їздового (О. Гончар). 4. Не маєте ви за чим банувати (В. Стефаник). 5. Здалека чується — клекоче орел, лопотить своїм носом бушель (П. Мирний).

Довідка: неньо — батько, прятання — прибирання, пе­репуджений — переляканий, банувати — тужити, бушель — журавель.

2. Доберіть з творів художньої літератури уривки, в яких були б наявні діалектні, іншомовні та про­сторічні лексеми. Поясніть їх стилістичні функції, доречність вживання.

3. Перекладіть українською мовою текст, поясніть характер лексичної співвіднесеності двох мов, особ­ливості наголошування. Підкресліть випадки, де можливі варіанти слова-відповідника.

Человек не может жить один. Одиночество для него са- мое страшное наказание!

„Единственная настоящая роскошь — зто роскошь че- ловеческого общения", — утверждал автор „Маленького принца" Антуан де Сент-Зкзюпери. И, пользуясь такой роскошью, счастьем общения друг с другом, следует пом- нить: твоя главная забота — зто твоє отношение к людям.

Никогда не забьівай, что твоє неосторожное отношение к людям может невольно заставить их страдать. Помня об зтом постоянно, сверяй свои поступки с общепринятьіми нормами — правилами поведения (І. Земська).