Практичне заняття №8

Багатство мовлення

План

1. Визначення категорії багатства (різноманітності) мо­влення.

2. Багатство мови та індивідуального мовлення (слов­ник Т.Шевченка, О.Пушкіна).

3. Умови, за яких можна досягти багатства мовлення.

4. Лексичне і фразеологічне багатство.

5. Семантичне багатство.

6. Багатство форм.

7. Багатство мови й функціональні стилі.

Література

1. Бабич н. Д. Основи культури мовлення : навч. Посіб­ник / н. Д. Бабич. — Львів : Світ, 1990. — 232 с.

2. Баландіна Н. Ф. Побажання в мові та мовленні лю­дини / Н. Ф. Баландіна // Мовознавство. — 2006.

• № 2 — 3. — С. 137 — 147.

3.Білоус М. Ми — пани, товариші чи добродії? (про- бл. зверт. в Україні) / М. Білоус Старожитності.

• 1993. — Ч. 9 — 10. — С. 31.

4. Білоус М. Як вас величати (про форму зверт. в укр. мові) / М. Білоус // Старожитності. — 1993. — Ч. 13—14. — С. 31.

5. Пономарів О. Життя духовного основа (стилістичні помилки в укр. мові) / О. Пономарів // Молодь Ук­раїни. — 1992.— 4 груд.

6. Сологуб Н. М. Як українці називають коханих / Н.М. Сологуб // Культура слова. — К., 1992. — С. 18 — 20.

7. Чередниченко О. І. Взаємодія мов, двомовність і мо­вленнєва культура / О. І. Чередниченко // Слово і час. — 1997. — № 10. — С. 82 — 87.

Практичні завдання і тренувальні вправи

„Під багатством мовлення слід розуміти, з одного боку, велику кількість мовленнєвих одиниць семантично та стилістично різноманітних, з другого, — велику кількість одиниць, які мають одне значення, але відрізняються сло­вотвірною та граматичною структурою...

Багатство та різноманітність мовлення простежується на лексико-фразеологічному, словотвірному, граматично­му та стилістичному рівнях" [1, с.112 — 113].

За яких умов можна досягти багатства й різноманіт­ності мовлення? Назвіть джерела багатства й різноманіт­ності мовлення [1, с. 116 — 118].

1. Доберіть до поданих слів усі можливі означення-характеристики, з'ясуйте, які з утворених словоспо­лучень є штампами.

Світанок, ластівка, лисиця, зоря, мова, біль, рушник, мати, думи, загроза, боротьба, праця, відпочинок, сльози, волосся, хліб, дах, звичай, хмари, річка.

2. З поданих у дужках синонімів доберіть найбільш доцільний. Поясніть свій вибір. Складіть словоспо­лучення з іншими словами поданих синонімічних рядів.

Ось ранок, (світлий, ясний, сонячний, безхмарний) ра­нок після (короткої, куцої, недовгої) ночі. Зірочки кудись зникли — пірнули у (синю, голубу, блакитну) безодню (синього, голубого, блакитного) неба; край його (горить, палає, палахкотить, жевріє) рожевим вогнем; червонуваті хвилі (світлого, променистого, ясного, сонячного) світу (блимають, мерехтять, миготять) серед темноти.

3. Замініть у поданих словосполученнях прийменники їх синонімами.

Повернулися до заходу сонця; виднілись край дороги; зупинилися біля школи; росли проти вікна; посадили кругом города; стояла серед села; перепочили коло лісу.

4. Напишіть твір-мїніатюру на тему „Лінь — гірше хвороби", використавши такі фразеологізми:

і за холодну воду не братися; боки вилежувати; аби день до вечора; робить, як море горить.

5.3 тлумачного словника української мови (в 11-ти то­мах ) випишіть десять рядів експресивних синонімів; ма­теріали словника доповніть одиницями розмовної мови, поясніть амплітуду експресії, закладеної в синонімах, та практичне значення цього явища, наприклад:

випихати, витискати, випирати, виштовхувати, витіс­няти, витурювати.

6. Поставте подані іменники в давальному й місцево­му відмінках однини, обґрунтуйте доцільність па­ралельних форм, їх функціонування. З виділеними словами (їх граматичними варіантами) побудуйте речення.

Олександр, Євген, Семенчук; степ, дощ, край, вітер; друг, викладач брат; знання, вікно, життя.

Практичне заняття №9