Відповідь:

Стаття 744 ЦКУ розглядає поняття договору довічного утримання (догляду) Отже, за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

Таким чином, майном, що відчужується відноситься і рухоме майно. Стаття 746 ЦКУ встановлює сторін в договорі довічного утримання (догляду). Відчужувачем у договорі довічного утримання (догляду) може бути фізична особа незалежно від її віку та стану здоров'я. Набувачем у договорі довічного утримання (догляду) може бути повнолітня дієздатна фізична особа або юридична особа.

Якщо набувачами є кілька фізичних осіб, вони стають співвласниками майна, переданого їм за договором довічного утримання (догляду), на праві спільної сумісної власності. Договір довічного утримання (догляду) може бути укладений відчужувачем на користь третьої особи.

Згідно статті 749 ЦКУ обов'язки набувача за договором довічного утримання (догляду) полягають у наступному. У договорі довічного утримання (догляду) можуть бути визначені всі види матеріального забезпечення, а також усі види догляду (опікування), якими набувач має забезпечувати відчужувача. Якщо обов'язки набувача не були конкретно визначені або у разі виникнення потреби забезпечити відчужувача іншими видами матеріального забезпечення та догляду спір має вирішуватися відповідно до засад справедливості та розумності. Набувач зобов'язаний у разі смерті відчужувача поховати його, навіть якщо це не було передбачено договором довічного утримання (догляду). Якщо частина майна відчужувача перейшла до його спадкоємців, витрати на його поховання мають бути справедливо розподілені між ними та набувачем.

Таким чином, ми бачимо, що позиція нотаріуса є неправомірною, так як відчужуване майно може бути рухомим, а сторонами, в тому числі і відчужувачем може бути може бути фізична особа незалежно від її віку та стану здоров'я.

Література:

1. Конституція України від 28.06.96 № 254к-96 / Відомості Верховної Ради України – 1996, № 30 – ст. 141

2. Цивільний Кодекс України;

3. Науково-практичний коментар до Цивільного кодексу України, К.: Видавничий Дім «Юридична книга», 2004. — 480 с

4. Брюков І.А., Заіка Ю.О., Підопригора О.О. Курс лекцій з цивільного права, К., 2005;

5. «Гражданское право» под ред. А.П.Сергеева, Ю.К.Толстого, ч. 1. М. 1998.

6. Гражданское право. Учебник для вузов. / под общей редакцией доктора юридических наук доцента Б.М. Илларионовой, кандидата юридических наук, доцента В.А. Плетнева. – М.: Издательская группа.