Практичне завдання 1.

Марченко та Супрунов домовились про те. що Марченко за договором позики передасть Супрунову суму в розмір: 17 000 грн. 1 липня 2004 р. вони уклали договір позики письмово та посвідчили його нотаріально. За цим договором Марченко повинен був передати означену суму не пізніше 1 вересня 2004 р. В призначений термін Марченко відмовився передати вказану суму через те, що між ним та Супруновим виникла сварка.

Супрунов посилаючись на те, що договір не може бути в односторонньому порядку розірвано, звернувся до суду. В позові він просив зобов'язати Марченко виконати умови договору позики.

Як необхідно вирішити справу?

Відповідь:

Стаття 1046 Цивільного кодексу України регулює договір позики. За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. Згідно статті 1049 ЦКУ передбачає обов'язок позичальника повернути позику.

Так, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 1050 ЦПК передбачає наслідки порушення договору позичальником.

Так, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 Цивільного Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 Цивільного Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 Цивільного Кодексу. Отже, визначивши всі умови договору позики, ми бачимо, що сторонами не було допущено форму договору. Договір був нотаріально посвідчений, так як його сума становить 17000. Згідно ст.. 1049 ЦПК позичальник повинен повернути речі позикодавцю у строк обумовлений договором. Дата передачі коштів – 1 вересня 2004 року. В даному випадку Марченко не виконав умов договору. Отже, Супрунов має право вимагати від Марченка в судовому порядку віддати позику (за умовами ст. 625 ЦКУ). Сварка не є причиною невиконання договору.

Практичне завдання 2.

Вісімнадцятирічний Іваненко домовився з Єльченко, що віддасть йому свій автомобіль «ВМV-730» за договором довічного утримання, а останній буде довічно надавати йому харчування, забезпечувати одягом. Погодившись з умовами майбутнього договору сторони звернулися до нотаріуса.

Нотаріус відмовив у посвідченні вказаного договору з-за наступних підстав:

відчужувачем за договором довічного утримання може бути лише непрацездатна за віком чи станом здоров'я особа, а Іваненко не є таким;

— за договором довічного утримання може відчужуватись лише не

рухоме майно;

— за викладених обставин слід укласти договір купівлі-продажу чи

ренти.

Проаналізуйте ситуацію. Чи правий нотаріус?