3. Одержання емульсії методом механічного диспергування.

Робота 7. Отримання емульсії декану.

У пробірку наливають 5 мл дистильованої води, додають 3-4 краплини забарвленого в синій колір декану і , закривши пробірку, інтенсивно струшують. Отримана емульсія є нестійкою і швидко руйнується: краплини дисперсної фази зливаються та спливають, система розшаровується. З метою стабілізації до емульсії додають 1-2 мл водного розчину поверхнево-активної речовини (звичайного мийного засобу, як-от шампуню чи мила), активно струшують. За допомогою піпетки відбирають краплину стабілізованої емульсії, наносять на предметне скло і розглядають під мікроскопом при восьмикратному збільшенні.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Контрольні запитання

1. Дайте визначення понять «фаза», «гомогенна система», «гетерогенна система», наведіть приклади.

Фаза – це частина системи із властивим їй хімічним складом та фізичними властивостями.

Гомогенна система – це система, що складається з однієї фази. Наприклад: суміш газів, розчин солі у воді.

Гетерогенна система – це система, що складається декількох фаз. Наприклад: суміш води та олії, суміш льоду, води та водяної пари над ними.

2. Які системи називаються дисперсними? Наведіть приклад.

Дисперсна система – це система , в якій одна з фаз перебуває в подрібненому стані. Прикладом є гетерогенна система.

3. Дайте визначення понять «дисперсна фаза» і «дисперсійне середовище».

Дисперсна фаза – це частинка подрібненої речовини.

Дисперсне середовище – це суцільна частина дисперсної системи.

4. Які дисперсні системи називають «емульсіями»? Наведіть приклади.

Емульсія – це дисперсна система, утворена двома взаємно нерозчинними рідинами, котрі сильно відрізняються за полярністю..Переважно полярною рідиною є вода, а неполярною – будь-яка органічна сполука низької полярності, яку загалом називають олією. Наприклад, у прямій емульсії «молоко» краплини жиру утворюють ДФ, а водний розчин – ДС.

5. Як можна класифікувати дисперсні системи?

Дисперсні системи можна класифікувати за агрегатним станом дисперсної фази та дисперсійного середовища і за розміром частинок дисперсної фази.

6. Які дисперсні системи називають «золями»? наведіть приклади.

Системи, у яких розмір твердих частинок ДФ лежить в межах - м і розподілені вони і рідкому дисперсійному середовищі називаються золями.

7. Наведіть класифікацію дисперсних систем за розміром частинок.

Класифікація дисперсних систем за розміром частинок дисперсної фази

Клас	Розміри частинок, м	Представники
Високодисперсні	- м	Золі металів, рубінове скло,сік рослин
Середньо дисперсні	- м	Сажа, аеросил, крохмаль
Грубо дисперсні	і більше	Какао-порошок, цукор-пудра, борошно

8. Які системи називають колоїдними?

Колоїдні системи – це системи з розміром частинок дисперсної фази від до м

9. Поясніть, чому істинні розчини не належать до дисперсних систем.

Істинні розчини належать до гемогенних систем, оскільки розчинені речовини дисперговані до молекул чи іонів і не утворюють окремої фази.

10. Назвіть два основні методи отримання дисперсних систем, поясніть, у чому полягає їхня принципова відмінність.

Дисперсні системи можна отримувати або подрібненням крупних частинок(диспергаційні методи), або об’єднанням молекул, іонів у більші агрегати(конденсаційні або агрегацій ні методи). Диспергаційними методами одержують, переважно, середньо- та грубо дисперсні системи. Високодисперсні системи доцільно отримувати конденсаційними методами.

11. Охарактеризуйте диспергаційні методи одержання колоїдних систем. Наведіть відповідні приклади.

Диспергаційні методи поділяються на:

• Механічне диспергування: дроблення, розмелювання, розтерання – отримують цемент, борошно, крупи, какао-порошок, пігменти тощо;

• Ультразвукове диспергування – одержують емульсії, порошки крихких речовин;

• Електричне диспергування у вольтовій дузі – отримують золі металів, графіту.

12. Охарактеризуйте агрегаційні методи отримання колоїдних систем

Агрегаційними методами доцільно отримувати високодисперсні системи. Конденсація може мати фізичну або хімічну природу. У разі хімічної конденсації нова фаза виникає під час хімічної реакції, котра проходить з утворенням речовини, нерозчинної в певному дисперсійному середовищі. До фізичної конденсації належать: заміна розчинника, кристалізація зрощення та конденсація з пари. У методі заміни розчинника істинний розчин речовини невеликими порціями додають до рідини, котра добре розчиняє розчинник, але погано – розчинену речовину, що призводить до виділення її у вигляді окремої фази. Конденсація парів може відбуватися в пересичених системах, наприклад, під час різкого охолодження. В природі так утворюються тумани і хмари. До методів фізичної конденсації також належить кристалізація речовин з їхніх пересичених або переохолоджених розчинів. На першому з цих методів ґрунтується виробництво цукру. Другий метод під час отримання морозива забезпечує необхідні властивості та товарний вигляд продукту.