3.2. Системи і способи обробітку ґрунту під лісові культури

Обробіток ґрунту – це дія механічними або ручними знаряддями на ґрунт, що сприяє поліпшенню його фізичних, хімічних, біохімічних властивостей, водного і теплового режиму, активізації діяльності ґрунтової фауни, нейтралізації шкідливого впливу трав'яної рослинності з метою створення сприятливих умов для кореневого живлення деревних і чагарникових рослин. Обробіток ґрунту є однією з основних умов успішного приживлення, збереження і росту штучних лісових насаджень.

Використовуються різні способи обробітку ґрунту: суцільне або смугове розкорчовування площі чи спилювання пнів рівно з землею в смугах з наступною оранкою, проведення борозен з перевертанням або без перевертання скиби в дно борозни, обробіток ґрунту смугами та ін.

Повне розкорчовування площі з вичісуванням коріння дає змогу без перешкод механізувати весь комплекс лісокультурних робіт, але внаслідок розкорчовування руйнується структура ґрунту, він збіднюється, гальмується або зовсім припиняється розвиток ґрунтової мікрофлори, зростає собівартість 1 га культур.

Залежно від способу обробітку ґрунту категорії лісокультурних площ об'єднуються в наступні групи [17, 35].

1. Старі зруби і згарища з видаленими пеньками, ділянки з дуже малою кількістю пеньків, пустища, прогалини та землі, що вийшли з-під сільськогосподарського користування, де можна проводити суцільний обробіток ґрунту (суцільну оранку).

2. Згарища, рідини і зруби без відновлення головних і супутніх порід з кількістю пеньків до 500 шт./га на вологих та перезволожених і до 600 шт./га – на свіжих і сухих ґрунтах, де можливий лише частковий обробіток ґрунту шляхом прокладання смуг або борозен чи влаштування площадок.

3. Зруби з незадовільним природним відновленням головних або з рясним відновленням м'яколистяних порід, а також насадження повнотою 0,4 і менше з густим підліском, де вимагається попереднє розкорчовування і розчистка площ, після чого проводиться частковий обробіток ґрунту смугами або борознами.

Поділ лісокультурних площ на групи є нестабільним і весь час вимагає уточнення. Наприклад, зруби без природного відновлення через 2–3 роки покриваються поросллю граба, клена та берези і потребують перед обробітком ґрунту розчистки і розкорчовування. Тому перед складанням проекту лісових культур при натурному огляді лісокультурна площа повинна бути віднесена до тієї чи іншої групи.

Залежно від типу лісорослинних умов і категорій лісокультурних площ обробіток ґрунту під лісові культури проводиться за різними технологічними схемами, куди входять певні способи: оранка, влаштування та прокладання терас, гряд, ямок, борозен, скиб, лунок, а також розпушення, фрезерування, дискування, лущення, культивація, боронування і коткування.

Суцільний обробіток ґрунту вимагає високих трудозатрат, тому застосовується порівняно рідко. Широкого використання набув частковий обробіток ґрунту – прокладання борозен, смуг, валів або створення ямок, площадок, терас. Із усіх видів часткового механізованого обробітку ґрунту найчастіше застосовується прокладання смуг у двох варіантах: оранка смугами на одному рівні із землею; створення мікропідвищень у вигляді скиб або гребенів [11, 20].

Обробіток ґрунту на рівні поверхні землі або з незначним його підвищенням проводиться за допомогою фрез, дискових борін або звичайних сільськогосподарських плугів. При цьому розпушуються і перемішуються верхні шари ґрунту та лісової підстилки. Значним недоліком є сильний розвиток трав'яної рослинності на створених смугах.

На категоріях площ, переважно свіжих зрубах, де відсутня злакова коренепаросткова рослинність, ґрунт розпушують смугами на глибину 10–15 см з перемішуванням мінерального шару з підстилкою і ґрунтовим покривом, найкраще весною, безпосередньо перед садінням з використанням фрез ФЛУ-0,8, ФЛШ-1,2 [1].

На старих зрубах та інших площах, де є коренепаросткові злакові бур'яни, проводиться оранка плугами лемішного типу на глибину, яка перевищує глибину проникнення основної маси коренів злакових.

На свіжих зрубах прокладають смуги важкими дисковими боронами БДН-3,0, БДНТ-2,2, БДТ-3,0. Частковий обробіток ґрунту смугами забезпечує розпушування верхнього, найбільш родючого, шару ґрунту та його повне збереження. При цьому створюються майже такі ж умови росту для рослин, як і при суцільному обробітку. На зрубах з груповим розміщенням природного відновлення, де не можна використовувати плуги, культиватори та борони, широко застосовується обробіток ґрунту площадками, який проводиться по «вікнах» серед природного відновлення деревних порід, у сирих і мокрих, типах лісорослинних умов. Розмір і кількість площадок на лісокультурній площі визначається розміщенням та кількістю природного відновлення, кількістю пнів, розчисткою лісосік, методом створення культур, різновидом садивного матеріалу. Залежно від дренованості ґрунту площадки можуть бути пониженими, підвищеними і на рівні поверхні ґрунту. Найбільш доцільна форма площадок – квадратна, яка не так сильно заростає трав'яною рослинністю. Розмір площадок – 0,5×0,5–2,0×2,0 м, для влаштування їх використовують площадковлаштовувачі ПН-1-0,8, ОПГН-1, ПНД-1 та ін. [1].

Залежно від стану зрубів і типу лісорослинних умов використовуються різні технологічні схеми обробітку ґрунту.

На площах з розвинутим трав'яним покривом нарізають борозни завглибшки 8–10 см лісовими плугами ПКЛ-70, ПЛ-1. Плуг ПЛП-135 прокладає борозну шириною 135 см з утворенням і коткуванням трактором двох скиб шириною 70–80 см і товщиною 20–30 см [21, 30].

При обробітку ґрунту плугом ПКЛ-70-5 з однополицевим корпусом утворюється скиба шириною 50 см, товщиною 20-25 см і дренажна борозна.

На зрубах зі свіжими слабозадернілими супіщаними та легкосуглинковими ґрунтами необхідне розпушування ґрунту смугами на глибину 10–15 см з одночасним перемішуванням підстилки та мінерального шару.

Якщо необхідно створити мікропідвищення, ґрунт обробляють плугом ПЛМ-1,3, який формує мікропідвищення шириною 70–80 см та висотою до 25 см над рівнем необробленої поверхні, в процесі роботи шнекової фрези ФЛШ-1,2 формуються мікропідвищення з верхнього шару ґрунту. Плуг лісовий ПЛ-2-50 нарізає скиби шириною 50 см та товщиною 20–25 см.

Перед обробітком ґрунту на площах, зарослих чагарниками, останні зрізують кущорізами і збирають граблями-кущозбирачами у вали. Далі ґрунт обробляють чагарниково-болотними плугами ПБН-100А, ПБН-75 і ПКБ-75, а поверхню вирівнюють важкими дисковими боронами типу БДТ-3,0.При обробітку ґрунту під лісові культури на ділянках, зарослих пирієм та іншими коренепаростковими бур'янами, а також щоб зменшити кількість наступних доглядів за культурами, використовують гербіциди, їх вносять переважно під скиби плужних борозен, рідше ними обробляють ґрунт на площадках [12, 35]. Гербіциди слід добирати з таким розрахунком, щоб вони знищували трав'яну рослинність, але не завдавали шкоди сіянцям чи саджанцям. Широко використовують симазин, атразин, амінну сіль 2,4-Д, далапон та ін.