2. Особливості росту та продуктивність штучних дубових насаджень у дібровах Поділля

Після рубання материнських насаджень на зрубах Поділля з’являється насіннєве і вегетативне поновлення, до складу якого входить велика кількість граба, зустрічаються також клен, липа, берест і чагарники. На деяких зрубах у складі поновлення є береза, осика, черешня і ялина. Відновлення дуба і ясена відбувається недостатньо. У таких умовах найбільш раціональним способом відновлення корінних деревостанів є створення лісових культур.

Поява самосіву й підросту деревних порід закінчується в часткових культурах після загального змикання крон. Проте після доглядових рубань у міжряддях часткових культур на пеньках з’являється велика кількість парості граба, клена, липи та інших порід, що значно підвищує густоту молодняків. Період молодняків після загального змикання крон і до жердинного віку, який починається з 15 років, називають хащею. Залежно від зони, лісорослинних умов, складу зрубаного материнського насадження стадія хащі в розвитку насадження починається в різному віці. У свіжих дібровах Поділля на зрубах вона починається з 7–10, а закінчується в 15 років, коли молодняки переходять у стадію жердинного віку [3].

У часткових культурах цього віку зі збільшенням ширини міжрядь підвищується кількість дерев граба, який знаходить оптимальні умови для свого розвитку й росту. В усіх цих культурах дуб проявляє ріст за І^b і І^d бонітетом. Але незважаючи на сприятливі умови для розвитку й росту дуба звичайного і ясена звичайного, цих порід збереглось мало. В культурах віком від 10 до 15 років збереглось дерев дуба від 280 до 1266, а ясена – 72–524 дерева. В одній третині обстежених культур ясен відсутній. За шкалою оцінки природного насіннєвого поновлення, така кількість дерев цих двох деревних порід у часткових культурах віком 10–15 р. є недостатньою [4].

На зрубах Поділля часткові культури дуба звичайного з шестиметровими міжряддями почали створювати ще до другої світової війни, а з восьмиметровими – з п’ятдесятих років минулого століття.

В усіх досліджених культурах дуб проявляє ріст за І^b–І^d класами бонітету. Але, незважаючи на сприятливі кліматичні й ґрунтові умови для росту та розвитку дуба і ясена, до 10–15-річного віку цих деревних порід на ділянках зберігається мало. За спостереженнями А.О. Бондаря [3] із 14 ділянок часткових культур різних лісництв тільки на чотирьох збереженість дуба становила 1052–1266 рослин на гектарі, на двох – всього 280–380 рослин, а на решті ділянок – 620–977 шт./га.

Після повного змикання крон штучні й природні молодняки вступають у нову вікову фазу, яка в лісівництві називається “жердняк”. Ця фаза наступає близько 15 років і триває до 40 років. У цей період дерева характеризуються інтенсивним поглиненням поживних речовин і вологи з ґрунту, швидким ростом за висотою, диференціацією за розміром та станом. У жердинній фазі доглядові рубання проводять з метою забезпечення складу, форми й густоти майбутнього насадження [14].

Зі зменшенням ширини міжрядь збільшується кількість дерев дуба на одиниці площі і в старшому віці. Так, у культурах віком 64–79 р. з шириною міжряддя шість метрів у середньому збереглось 246 дерев дуба на гектарі, в 71–74-річних культурах з шириною міжряддя чотири метри в середньому збереглось 390 дерев, у таких же за віком культурах з шириною міжрядь три і два метри в середньому збереглось відповідно 424 і 508 дерев дуба на гектарі.

Вплив ширини міжрядь на життєвість дуба звичайного в штучних насадженнях досліджували з використанням електрофізіологічних методів, адже показники біоелектричних потенціалів, імпедансу і поляризаційної ємності прикамбіальних тканин лубу тісно корелюють з інтенсивністю проходження процесів життєдіяльності в рослинному організмі. Встановлено, що діелектричні параметри дерев дуба звичайного, а отже, і їх фізіологічний стан залежать від фітоценотичної обстановки. Вони зумовлені розташуванням дерев у насадженні, а також густотою їх зростання [8, 13].

Порівняльна оцінка продуктивності природних та штучних дубових насаджень свідчить, що в природних насадженнях дерева дуба насіннєвого походження мають меншу висоту тільки до семи років. У старшому віці, аж до 98 років, висота дуба в природних насадженнях була такою ж, як і в культурах з шириною міжрядь чотири і шість метрів. В часткових культурах найвища висота до 98 років була в культурах з шириною міжрядь чотири метри. Приріст за діаметром, як відомо, залежить від повноти насаджень. До 95–100 років діаметр був найбільший у дерев дуба в природних насадженнях, а в часткових культурах упродовж всього життя – в посадках з шестиметровими міжряддями, і найменший – в культурах з двометровими міжряддями [3].

Варто відзначити, що в часткових культурах за умов зменшення ширини міжрядь, як правило, значно підвищився запас стовбурової деревини дуба звичайного. У культурах з шестиметровими міжряддями запас стовбурової деревини дуба становить 147, з чотириметровими – 304, з двометровими – 398 м³ на гектарі. Із запасом деревини дуба звичайного в прямій залежності перебуває її вартість. Середня вартість деревини дуба і насадження загалом коливається в широких межах. Так, вартість деревини дуба на гектарі природних насаджень становить 5170 грн., а насаджень – 7390 грн., часткових культур з шириною міжрядь шість метрів ці показники відповідно становлять 8570 і 9690 гривень, з чотириметровими міжряддями – 9910 і 10620 гривень і з двометровими міжряддями – 14323 і 14693 гривні на гектар.