Полтавський національний технічний університет

імені Юрія Кондратюка

факультет фінансово – економічний

Індивідуальна робота з дисципліни «Фінансовий аналіз»

на матеріалах КП «Полтавський м’ясокомбінат»

Виконала студентка групи 501- ЕП

Коцегуб І.В.

Перевырив: Костенко Є.О.

Полтава 2012

Зміст

Вступ ………………………………………………… ……………………… .

Задача 1. «Агрегований аналітичний баланс. Оцінка основних фондів» .

Задача 2. «Аналіз оборотних активів» ……………………… ……………

Задача 3. «Аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства» … .

Задача 4. «Аналіз і оцінка фінансової стійкості підприємства» ……….

Задача 5. «Аналіз грошових потоків» ……………………………… …….

Висновки ……………………………… ……………………………………. …

Використана література ……………………………………… …………… ..

Додатки …………………………………………………………………………

Вступ

Перехід до ринкової економіки потребує від підприємств підвищення ефективності виробництва, конкурентноздатності продукції, послуг на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, ефективних форм господарювання і керування виробництвом, подолання безгосподарності, активізації підприємництва, ініціативи.

У цих умовах керівник підприємства не може розраховувати тільки на свою інтуїцію. Управлінські рішення і дії сьогодні повинні бути засновані на точних розрахунках, глибокому й всебічному економічному аналізі. Вони повинні бути науково обґрунтованими, мотивованими, оптимальними. Жодне організаційний, технічний і технологічний захід не повинний здійснюватися доти, поки не обґрунтована його економічна доцільність.

Важлива роль у реалізації цих задач приділяється аналізу фінансової діяльності підприємств. З його допомогою виробляється стратегія й тактика розвитку підприємства, улаштовуються плани й управлінські рішення, здійснюється контроль за їхнім виконанням, оцінюються результати діяльності підприємства, його підрозділів і працівників.

Фінансовий аналіз навіть найблагополучнішого підприємства є постійною необхідністю, бо не можна вести господарство без аналізу його доходів і витрат. Це було важливо завжди, а тим більше – нині, коли на зміну безгосподарності й безвідповідальності приходить підприємництво, сувора дисципліна й ощадливість. Закони ринкової економіки потребують відповідного способу мислення й поведінки всіх її учасників. Ринкова економіка приводить у рух усі ресурси, аби кожна вкладена в підприємство гривня давала найвищий прибуток. Щоб забезпечити це, необхідно постійно проводити фінансовий аналіз, досліджувати фінансовий стан підприємства, проводити обґрунтоване наукове дослідження фінансових відносин і руху фінансових ресурсів у процесі господарської і торговельної діяльності кожного підприємства.

Фінансовий аналіз передбачає дослідження важливих аспектів грошового обороту та прийняття заходів із закріплення фінансово-економічного стану господарюючого суб'єкта. Стабільний фінансовий стан підприємства означає своєчасне виконання зобов'язань перед його персоналом, партнерами та державою, що припускає фінансову стійкість, нормалізацію плато- і кредитоспроможності та рентабельності активів, власного капіталу й продажів.

Велика роль приділяється аналізу в справі визначення й використання резервів підвищення ефективності виробництва. Він сприяє ощадливому використанню ресурсів, виявленню і впровадженню передового досвіду, наукової організації праці, нової техніки й технології виробництва, попередженню зайвих витрат, різних недоліків у роботі. У результаті цього зміцнюється економіка підприємства, підвищується ефективність виробництва.

Задача 1

Перший крок аналізу балансу - перетворення стандартної форми балансу в укрупнену (агреговану) форму. Під агрегированием балансу розуміється об'єднання однорідних за економічним змістом статей балансу. Дана форма більш зручна для читання та проведення аналізу.

Характерною відмінністю агрегованого балансу від вихідного є об'єднання статей балансу з однаковим економічним змістом. Зокрема, такі елементи оборотних активів як сировина і матеріали, інші запаси і витрати, ПДВ по придбаних цінностей і витрати майбутніх періодів об'єднуються в статтю "Виробничі запаси". Товари, відвантажені в сукупності з дебіторською заборгованістю, являють собою статтю "Рахунки до отримання". У статтю "Грошові кошти" об'єднуються такі статті балансу, як "грошові кошти" та "короткострокові фінансові вкладення".

При агрегування балансу існують певні нюанси. Перш за все, це стосується поділу активів на постійні і поточні активи. Використання підсумків I і II розділів балансу для визначення величин вказаних груп активів з економічної точки зору не цілком коректно. Пояснюється це тим, що до складу оборотних активів (II розділ балансу) включена дебіторська заборгованість, платежі по якій очікуються більш ніж через 12 місяців після звітної дати. По здоровому глузду і згідно з міжнародною практикою фінансового аналізу доцільно зазначену статтю включити до складу інших необоротних активів. Таким чином, дебіторську заборгованість з терміном погашення більше 12 місяців раціонально розглядати у складі постійних (необоротних), а не поточних (оборотних) активів.

Для зручності аналізу власних коштів організації елементи IV розділу балансу "Капітал і резерви" агрегуються в статті "Статутний капітал" і "Накопичений капітал". Дане розділення дозволяє оцінити величину джерел, сформованих за рахунок зароблених підприємством коштів ("Накопичений капітал") і величину власних джерел, утворених в результаті формування статутного капіталу, вторинної емісії акцій, проведення переоцінки основних фондів ("Статутний капітал").

Стаття "Статутний капітал" об'єднує в собі акціонерний і додатковий капітали, а також фонди, утворені відповідно до установчих документів. Накопичений капітал об'єднує кошти фондів накопичення, соціальної сфери, нерозподілений прибуток минулих років і звітного року, а також цільові фінансування та надходження. Також з величини накопиченого капіталу віднімається величина збитків.

При складанні агрегованого балансу здійснюється також перегрупування статей активу балансу за ступенем їх ліквідності. Під ліквідністю активів розуміють їх здатність перетворення в грошову форму. Так, найбільш ліквідними, природно, є грошові кошти та цінні папери, а найменш ліквідними - основні засоби. Поточні пасиви перегруповуються за терміном погашення.

У статтю "Статутний капітал" включається тільки оплачений акціонерами капітал, тому валюта агрегованого балансу може відрізнятися від валюти бухгалтерського балансу на суму заборгованості засновників.

При проведенні аналізу доцільно індивідуально вирішувати питання про віднесення певних статей до різних груп активів і пасивів агрегованого балансу.

Окремою позицією агрегованого балансу показується чистий оборотний капітал, що визначається як частина поточних активів (оборотного капіталу), фінансованих за рахунок інвестованого капіталу. Величина цього показника характеризує ступінь ліквідності підприємства, що надає даному показнику особливу важливість.

Агрегований аналітичний баланс КП «Полтавський мясокомбінат» за 2010, 2011 роки наведено в таблиці 1.1.

За даними таблиці 1.1 можна сказати, що оборотні та необоротні активи є складовими сукупних активів підприємства. Питома вага необоротних активів складала 58,65 % в 2010 р., та 54,59 % в 2011 р., а оборотніх активів - в в 2010 р. 41,27 % і відповідно 45,32 % в 2011р.

Як видно з таблиці, на протязі 2 років майно КП «Полтавський м’ясокомбінат» збільшилося на 354 тис. грн. Це відбулося завдяки збільшенню оборотних активів.

В 2011р. відбулося зниження дебіторської заборгованості на 1083тис.грн. Це свідчить про те, що підприємство посилило роботу з погашення заборгованості покупців та замовників.

Проаналізувавши пасиви КП «Полтавський м’ясокомбінат» ми бачимо, що відбулося зниження власного капіталу, в 2010р. він становив 16426тис.грн., а в 2011 р. склав 13335 тис. грн., тобто зменшився на 1,18%. Таке зниження відбулося за рахунок зниження непокритих збитків.

Також знизилися поточні зобов’язання в 2011 р. порівняно з 2010 р. на 3445 тис. грн.

Провівши аналіз агрегованого аналітичного балансу ми можемо зробити висновок, що стан КП «Полтавський м’ясокомбінат», не помірно , але все ж таки знизився.

Після проведення горизонтального і вертикального аналізу агрегованого аналітичного балансу, проводимо коефіцієнтний аналіз основних показників оцінки основних фондів підприємства у табличній формі (табл. 1.2).

Таблиця 1.2 – Показники оцінки основних фондів підприємства

Показники	2010 рік	2011 рік	Темп зростання, %
1	2	3	4
1.Показники оцінки забезпеченості підприємства основними фондами:
Фондомісткість	0,88	1,36	154,55
Фондоозброєність	83,40	120,43	69,25
Коефіцієнт вартості основних фондів в активах підприємства	1,60	1,59	99,38
2.Показники оцінки стану основних фондів:
2.1. Коефіцієнт зносу	0,61	0,66	108,20
2.2. Коефіцієнт придатності	0,39	0,34	87,18
2.3. Коефіцієнт оновлення	0,026	0,0033	12,69
2.4. Коефіцієнт вибуття	0,011	0,011	100
2.5. Коефіцієнт приросту	0,02	-0,0075	-37,5
3.Показники оцінки ефективності використання основних фондів:
3.1. Фондовіддача, грн.	1,13	0,73	64,60
3.2. Рентабельність, грн	0,031	0,021	147,62
3.3. Інтегральний показник економічної ефективності	0,019	0,012	158,33

В табл. 1.2 спостерігається збільшення показників фондомісткість та фондоозброєність на 54,55% та 9,25% відповідно за роками. Це говорить про те, що виробничі засоби використовуються не повністю і тому відбувається зниження ефективності виробництва. А зниження показника фондовіддача на 4,6% показує, що КП «Полтавський м’ясокомбінат»потрібно збільшити капітальні вкладення для створення нових основних засобів.