6.4. Організація надання допомоги

Традиційно в більшості розвинутих країн функ­ціонують заклади, що пропонують різноманітні послуги для бездомних людей:

• притулок (нічліжка);

• притулок, де є можливість переночувати, випрати речі, отримати/приготувати сніданок;

• центри соціальної адаптації для різних груп клієнтів: колишніх ув'язнених, бездомних жінок тощо;

• «будинок на півдорозі»;

• підтримуюче проживання в спеціальних будинках;

• підтримка в облаштуванні власного житла;

• центри релігійних організацій;

• центри для біженців;

• спільнота (комуна) для спільного проживання;

• біржа житла;

• консультативні центри;

• центри денного перебування.

Діє й велика кількість громадських організацій, створе­них колишніми бездомними, або таких, що об'єднують без-

Розділ 6

Соціальна робота з бездомними людьми 1 29

домних людей, фахівців та волонтерів, які працюють з ними. Вони можуть надавати як інформацію про можливі послуги, так і пропонувати певні види допомоги для без­домних.

Існують також деякі організації, що допомагають конкрет­ним групам клієнтів, як-от організації залежних людей, кри­зові притулки, притулки для жінок, що зазнали насильства, спільноти самодопомоги, релігійні організації тощо; нада­ють послуги проживання. У більшості випадків, окрім того, що люди є бездомними, вони можуть мати також низку специфічних проблем, на вирішення яких спрямовані зу­силля інших соціальних організацій. Тому соціальні праців­ники, які надають послуги бездомним, повинні знати про ці організації, налагоджувати з ними зв'язки та залучати їхні послуги для своїх клієнтів. Так, наприклад, у Мадри­ді (Іспанія) зусиллями католицької релігійної організації «Карітас» розвивається єдина система даних про центри та послуги, що їх вони надають. Причому вона включає інфор­мацію як про значну кількість приватних закладів, що на­дають послуги для проживання і об'єднані в рамках націо­нальної мережевої організації, так і про муніципальні про­грами.

Для таких європейських країн, як, наприклад, Данія та Німеччина, типовою є практика спільного фінансування по­слуг для бездомних людей за ініціативою держави та муні­ципалітетів, з одного боку, та укладання контрактів з недер­жавними організаціями для допомоги та підтримки бездом­них людей [11], тобто впровадження соціального замовлен­ня, - з іншого. Важливим елементом отримання бездомними людьми тимчасового житла є повна або часткова оплата по­слуг, що можливо лише за умови одержання грошової до­помоги від держави або муніципалітету.

Важливим чинником, який варто брати до уваги при організації надання послуг для бездомних людей, є їхня кількість. Хоча на перший погляд може здатися, ніби еко­номічно вигідно створювати нічліжки чи центри для вели­кої кількості клієнтів, проте, з огляду на цінності соціаль­ної роботи та досвід, цього краще уникати.

Кількість клієнтів, яких обслуговує організація чи аген­ція, має бути невеликою - в межах 20-60 осіб. За таких умов набагато менший ризик виникнення конфліктів та не­задоволення з боку мешканців того району, де розташована агенція, що працює з бездомними. Більше того, вони можуть

Школа соціальної роботи ім. В. І. Полтавця НаУКМА ГЗО РОБОТА З КОНКРЕТНИМИ ГРУПАМИ КЛІЄНТІВ

залучатися до роботи в спільних проектах розвитку грома­ди. Коли клієнтів небагато, соціальні працівники можуть працювати з ними індивідуально, зважаючи на особливості їхніх проблем, характеру, можливості та схильності, що в свою чергу дає змогу клієнтам обирати ті програми, які найбільшою мірою відповідають їхнім потребам.

Особливістю бездомних людей є невисока мобільність: вони намагаються знаходити місця для ночівлі там, де вдень є можливість знайти якісь засоби для існування. Та­ким місцем є саме центральні райони міст. Бездомні мають небагато можливостей пересуватися містом, бо громад­ський транспорт є для них малодоступним, і дістатися на край міста для отримання послуг таким людям непросто. Тому за кордоном представники влади часто намагаються розміщувати заклади для бездомних не на окраїнах міста чи в передмісті, а неподалік від місць їхнього скупчення.

В Україні послуги для бездомних лише починають фор­муватися і, як правило, організовуються та фінансуються місцевою владою, недержавними та релігійними організація­ми. Це насамперед притулки для бездомних та центри адап­тації чи ресоціалізації в Києві, Одесі, Запоріжжі, Дніпро­петровську та деяких інших містах.

Закон України «Про соціальні послуги» створює нові можливості для подальшого розвитку системи допомоги та підтримки бездомних. У ньому передбачено надання широ­кого спектра соціальних послуг у тимчасових притулках для дорослих; такі організації можуть працювати як осе­редки нічного або тимчасового проживання громадян без визначеного місця проживання [12]. Тому набувають особ­ливої актуальності вивчення існуючих послуг, створення ефективних моделей діяльності подібних організацій, роз­робка навчальних програм для соціальних працівників, що працюють з бездомними, створення мережі обміну досві­дом професіоналів та проведення досліджень.

Такий підхід сприятиме як задоволенню потреб клієнтів і запобіганню їх виключення з суспільства, так і зменшенню соціальної напруги. Але разом з цим, плануючи роботу, не слід забувати про необхідність внесення змін до формуван­ня та розвитку житлової політики, створення профілактич­них програм запобігання бездомності, об'єднання зусиль різних організацій та координацію їх роботи.

Розділ 6

Соціальна робота з бездомними людьми і З 1