5.5. Приклад діяльності соціальної служби

Терапевтична спільнота «Маріїна школа» розпоча­ла діяльність у листопаді 1998 р. у складі Київської міської наркологічної клінічної лікарні «Соціотерапія».

Співробітники спільноти розробили оригінальну про­граму реабілітації людей із залежністю від наркотичних ре­човин, в основі якої лежить гуманістичний та біхевіорист-сько-когнітивний підхід. Для цієї програми реабілітації властива гуманістична спрямованість: відкритість, комп­лексність, етапність, наукова обґрунтованість реабілітацій­них технологій та принципів, гласність, гнучкі комуніка­тивні зв'язки, активна участь клієнтів у лікувально-реабілі­таційному процесі, розподіл відповідальності за ефективне функціонування реабілітаційного середовища, повага та довіра до персоналу та один до одного. У рамках програми

Школа соціально!робот ім. В. І. Полтавця НаУКМА 1 12 РОБОТА З КОНКРЕТНИМИ ГРУПАМИ КЛІЄНТІВ

стимулюють самостійність клієнтів, їхню відповідальність, ініціативність, акуратність, креативність, дотримання норм етики та гігієни, працелюбство [20].

У спільноті використання впливу середовища є основ­ним, тому кожен аспект життя вважають суттєвим і потен­ційно терапевтичним. Це можна побачити, розглянувши розпорядок дня «Маріїної школи», розписаний похвилинно. Терапевтичний вплив середовища відбувається на кож­ному етапі дня. Наприклад, черговий соціальний працівник стежить, щоб вчасно піднявся черговий корпусу, котрий мусить розбудити всіх членів спільноти. До обов'язків чер­гового корпусу також входить стеження за ранковим та вечірнім прибиранням закріпленої за кожним клієнтом те­риторії корпусу та кімнати; прибирання закріпленої за ним території подвір'я та ґанку; контроль за чистотою у туалет­них приміщеннях та у ванній кімнаті; стеження за відві­дуванням кінезіотерапії; повідомлення клієнтів про час проведення ранкової та вечірньої груп та підготовка при­міщення до їх проведення; за 15 хвилин до відбою поперед­ження клієнтів про підготовку до сну; доповідь про стан справ у спільноті на ранковому зібранні. Таким чином, чер­говий має чимало обов'язків, виконання яких дає змогу членам спільноти вчитися брати на себе відповідальність і відчувати себе уповноваженим робити потрібні речі.

Приміщення, де розташована нині «Маріїна школа», дісталося їй у напівзруйнованому стані. Це мало певний терапевтичний сенс, бо майже все у спільноті ремонтували або будували за активної участі клієнтів. А те, що створене власними руками і до чого докладено чимало зусиль, ви­кликає до себе бережливе ставлення. Тому клієнти стежать за тим, щоб у спільноті нічого не руйнували, підтримують чи­стоту і порядок, з повагою ставляться до своєї праці та праці інших, починають пишатися власною працею. Прояви такої поведінки яскраво помітні, коли до спільноти потрапляє но­вачок і самі клієнти пояснюють йому правила перебування у спільноті, звертаючи особливу увагу на необхідність дотри­муватися чистоти і порядку, адже «ми тут живемо і звикли до чистоти». Ті клієнти, котрі пройшли всю програму в спільноті й досягли тривалої ремісії, відвідуючи «Маріїну школу», згадують, які стіни вони фарбували, що саджали на городі, як ремонтували щось. Важливо зазначити, що клієнти, перебуваючи у спільноті, навчаються один в одного та у про­фесіоналів різним видам робіт. По суті, в багатьох із них у

Розділ 5

Соціальна робота з людьми із залежністю від психоактивних речовин і і З

процесі домашньої роботи відбувається формування відпові­дальності, охайності, а ці якості сприяють зростанню само­оцінки та подоланню залежності.

Однією з вимог перебування у «Маріїній школі» є ве­дення щоденника. Для тих, хто тільки починає реабілітацію у спільноті, це доволі проблематично: вони не знають, що і як записувати у щоденнику, інколи не бачать сенсу в запи­сах. Тому соціальні працівники розробили для новачків шаблон ведення щоденника. Він включає рубрики, які по­трібно заповнювати щодня: «я зрозумів...», «мене здивува­ло...», «я відчув...», «думаю...», «сьогодні мене дратува­ло...», «мені дуже сподобалося...»; та рубрики, які претен­дент повинен заповнювати наприкінці тижня: «вдячний за те, що сьогодні...», «вдячний за те, що вчора....», «вдячний за те, що тиждень тому...», «вдячний людям, які...». Веден­ня щоденника обов'язкове для всіх клієнтів «Маріїної шко­ли», незалежно від етапу реабілітаційної програми, на яко­му вони перебувають. З переходом з етапу на етап у клієнтів відпадає потреба у шаблоні для щоденникових за­писів. Відзначимо певну динаміку ведення щоденника: ви­користання готових шаблонів для записів (для новачків); використання порад соціального працівника щодо ведення записів і аналізу дня (для «продвинутих» клієнтів); само­стійний аналіз пережитого за день і виокремлення важли­вих висновків. Щоденникові записи, як правило, обговорю­ють із соціальним працівником. Часто вони дають поштовх і ґрунт для глибокого аналізу поведінки клієнта, його взає­мин з оточуючими тощо. Ведення щоденників для більшості клієнтів з часом стає потребою. Багато з них зберігають що­денники й перечитують їх у складних ситуаціях, а відтак продовжують вчитися з власного досвіду.

Вплив терапевтичного середовища відбувається насам­перед завдяки послабленню ієрархічних стосунків як між самим персоналом, так і між персоналом та клієнтами реа­білітаційної програми. Отже, йдеться про свого роду демо­кратизацію стосунків у спільноті, яка передбачає відпові­дальність кожного члена спільноти за власні вчинки. Це не означає, що у спільноті існує повна рівність. Радше навпа­ки - діє виразна поетапна модель, яка визначає права та обов'язки кожного учасника реабілітаційної програми. Жит­тя у спільноті організоване таким чином, що чим вищим є етап реабілітації, тим більше прав, обов'язків та можливо­стей впливати на групове рішення має клієнт.

Школа соціальноїроботи ім. В. І. Полтавця НаУКМА 1 14 РОБОТА З КОНКРЕТНИМИ ГРУПАМИ КЛІЄНТІВ

У «Маріїній школі» впроваджено п'ятикрокову систему реабілітації, яка складається з таких етапів: 1) випробувальний термін (два тижні); 2) перший крок (один місяць); 3) другий крок (два-три місяці); 4) третій крок (два-три місяці); 5) четвертий крок - «випускник» (один-два місяці).

Просування клієнта може виглядати як підвищенням, так і пониженням у статусі. Пониження відбувається у результаті невиконання розпорядку дня або обов'язків. Термін перебу­вання на кожному етапі є умовним і може змінюватися індивідуально для кожного клієнта, проте ці зміни терміну не повинні перевершувати половини часу, відведеного на кожен крок. Неможливість клієнта справитися з певним кро­ком може призвести до виключення його з програми спільно­ти. Кроки виконують кілька функцій. По-перше, мотивую­чу, оскільки з кожним кроком збільшується обсяг прав та привілеїв. По-друге, стимулюючу, адже не можна перебу­вати на одному кроці занадто довго і, таким чином, вико­ристовувати перебування у «Маріїній школі» як «схованку» від своїх проблем. По-третє, вони допомагають клієнтам відстежувати динаміку реабілітації.

Для кожного етапу визначено умови, виконуючи які клієнт може просуватися від кроку до кроку. Перехід клієнтів із кроку на крок обговорюють на загальних зборах усіх клієнтів та персоналу спільноти. Виступ клієнта, який хоче перейти з кроку на крок, зазвичай викликає жваві дискусії. Якщо персонал та клієнти висувають чимало зауважень до клієнта, то йому радять попрацювати над своєю поведін­кою і пропонують подолати межу між кроками наступного разу.

Серед важливих умов формування терапевтичного середо­вища можна назвати розподіл відповідальності за реабіліта­ційний процес між професіоналами та клієнтами. Це вияв­ляється у залученні клієнтів до планування роботи, до само­обслуговування, до вирішення важливих питань, які в інших центрах розв'язують без участі клієнтів. Залучення клієнтів до планування та обговорення важливих проблем відбуваєть­ся на спеціальних ранкових зібраннях, у ході яких підбивають підсумки за попередній день та планують наступний день. Такі зібрання мають заздалегідь визначений порядок денний, отже, існує ризик їх формалізації. А цього слід уникати, оскільки формальність у ставленні до групового зібрання може переноситися на заплановану роботу. Формально про­ведене ранкове зібрання негативно впливає на весь день.

Розділ 5

Соціальна робота з людьми із залежністю від психоактивних речовин і і 5

З усього описаного вище можна зробити висновок, що ко­жен пункт у розпорядку дня і кожне правило у спільноті є за своєю суттю терапевтичними і сприяють одужанню.

Узагальнення

Зловживання алкоголем і наркотиками - соціальні хвороби, вони виникають як реакція на життєві проблеми та негаразди. Немає єдиного чинника розвитку залежності від психоактивних речовин. Є взаємодія багатьох -біологічних, психологічних, соціальних і духовних. Соціальна робота з людьми із залежністю від психо­активних речовин повинна становити комплекс різно­планових стратегій втручання, орієнтованих на різно­манітні аспекти хвороби.

У соціальній роботі з наркозалежними застосовують профілактичні, лікувальні та реабілітаційні програми. Завдання соціальних працівників, які працюють з людьми із залежністю від психоактивних речовин, визначаються типом програми, в якій вони беруть участь, та філосо­фією організації, що реалізує цю програму. Важливе місце у сучасних підходах посідають програми змен­шення шкоди, спрямовані не на відмову від вживання наркотичних речовин, а на те, щоб у їх споживачів було якомога менше проблем зі здоров'ям, у сім'ях та у стосун­ках з оточуючими.

Надання соціально-психологічної допомоги людям із залежністю від психоактивних речовин може відбува­тися в стаціонарних і амбулаторних закладах, реабілі­таційних центрах, терапевтичних спільнотах, «будинках на півдорозі», а також через діяльність вуличних соціаль­них працівників, проведення освітньо-профілактичних заходів тощо.

Запитання та завдання до теми

Поясніть, чому залежність є хворобою соціальною? Чому, на вашу думку, соціальним працівникам, котрі допомагають людям із залежністю, важливо працювати з родинами?

Які є моделі профілактики вживання психоактивних ре­човин? Охарактеризуйте їх.

Школа соціальної роботи ім. В. І. Полтавця НаУКМА 1 16 РОБОТА З КОНКРЕТНИМИ ГРУПАМИ КЛІЄНТІВ

4. Чому, на вашу думку, почали розвиватися програми зменшення шкоди та вулична соціальна робота із спо­живачами ін'єкційних наркотиків?

5. У чому, на вашу думку, полягають особливості безмеди­каментозних реабілітаційних програм для людей із за­лежністю?

6. Як ви розумієте зміст поняття терапевтична спільнота? Що її утворює?

7. Чим вас особисто може привабити робота з клієнтами із залежністю?

Використана література та джерела інформації

1. Гриненко І. Соціальні аспекти незаконного обігу наркотиків // Соціальна політика і соціальна робота.- 2003.- № 1.- С. 106.

2. Молоді люди, які вживають ін'єкційні наркотики: поінфор­мованість, усвідомлення ризику ВІЛ-інфікування, поведінка (Аналітичний звіт за результатами опитування споживачів ін'єкційних наркотиків у рамках проекту «Профілактика ВІЛ/СНІДу серед молодих людей, які вживають наркотики ін'єкційним шляхом»).- К., 2001.- С. 14.

3. Формування здорового образу життя / Вакуленко О. та ін.-К.: Український інститут соціологічних досліджень, 2000.-С. 40.

4. Короленко Ц. П., Донских Т. А. Семь путей к катастрофе.-Новосибирск, 1998.

5. Андреева Т. И. Наркотики: два взгляда на проблему их употребления.- http: //www.adic.org.ua/mater-l/pages-02/ page0023.html.

6. Гриненко I.— Вказ. праця.- С. 107.

7. Бойко А. М. Соціальна робота з клієнтами із залежністю від алкоголю та наркотиків: Метод, рекомендації з навчаль­ного курсу для магістеріуму.- К.-Ужгород, 2000.- С. 61.

8. Дворяк С. З виступу на конференції «Соціально-психоло­гічна реабілітація людей з наркотичною залежністю» (Київ, 31 травня 2003 p.).

9. Введення у соціальну роботу: Навч. посібник.- К.: Фенікс, 2001.- С 210.

10. Preventing and controlling drug abuse / Ed. by M. Gossop, M. Grant.- Geneva: WHO, 1990.

11. Туменюк О. Соціальні чинники, які впливають на вживання тютюну та наркотиків молоддю // Магістеріум.- Вип. 10. Соціальна робота і охорона здоров'я.- К.: КМ Академія, 2004.

12. Дворяк С Досвід соціально-психологічної реабілітації при психічних та поведінкових станах унаслідок вживання опоїдів //

Розділ 5

117

Соціальна робота з людьми із залежністю від психоактивних речовин

Соціально-психологічна реабілітація людей із залежністю від наркотичних речовин.- К.: Граффіті Груп, 2003.- С. 14.

13. Стецков О. Оцінка програми ресоціалізації наркозалежної молоді // Соціальна політика і соціальна робота.- 2004.-№ 2.

14. Джоунс М., Рапопорт P. Терапія средой: терапевтическое сообщество // Техники консультирования и психотерапии: Тексты / Ред. и сост. С. Сасахиан.- М., 2000.- С. 532-533.

15. Дудко Т., Пузієнко В., Котельникова А. Дифференци­рованная система реабилитации в наркологии.- М., 2001.-С. 9.

16. Богдан Д., Філь С. Вулична соціальна робота як метод про­філактики ВІЛ/СНІДу // Магістеріум. - Вип. 10. Соціальна робота і охорона здоров'я.- К.: KM Академія, 2004.

17. Вієвський А. Соціально-психологічна реабілітація осіб з наркологічними проблемами в Україні: сучасний стан та основні проблеми // Соціально-психологічна реабілітація людей із залежністю від наркотичних речовин.- К.: Граффіті Груп, 2003.- С 8.

18. Аіщук P., Пшенична В. Програми реабілітації наркоза-лежних (на прикладі асоціації «МОНАР») // Соціально-психологічна реабілітація людей із залежністю від нарко­тичних речовин.- К.: Граффіті Груп, 2003.- С 81-85.

19. Вієвський А.- Вказ. праця.- С. 9-11.

20. Бойко А. З досвіду роботи терапевтичної спільноти «Маріїна школа» КМНЛ «Соціотерапія» // Соціально-психологічна реабілітація людей із залежністю від наркотичних речовин.-К.: Граффіті Груп, 2003.- С 30.

Розділ 6

6

Соціальна робота з бездомними людьми

Соціальна робота з бездомними людьми