3.5. Приклад діяльності соціальної служби

Одним з найвдаліших прикладів соціальної ро­боти з психічно хворими в сучасній Україні можна вважати діяльність Центру медико-соціальної реабілітації, офіційно від­критого у Києві в жовтні 2001 р. Проте робота з його ство­рення почалася ще 1999 p., коли громадські організації -Асоціація психіатрів України, благодійні фонди «Касталія» та «Віта» разом з іноземним партнером («Женевська ініціа­тива у психіатрії») - підготували проект з метою залучення професіоналів, клієнтів та їхніх родичів до розробки та запро­вадження у практику нових підходів у реабілітації людей з психічними розладами.

Для заснування Центру було отримано гранти від між­народних організацій, але зараз він фінансується Київською міською державною адміністрацією.

Нині Центр - структурний підрозділ Київської міської клінічної психоневрологічної лікарні № 1. У ньому працює 26 співробітників, зокрема 2 соціальні працівники, 5 трудо-терапевтів, 5 психологів, 1 спортінструктор, 1 керівник му­зичної студії. Персонал володіє загальними реабілітаційними навичками, пройшов дворічне навчання нових форм психо-соціальної реабілітації.

Реабілітаційна допомога в Центрі базується на принци­пах мультидисциплінарного підходу, котрий забезпечує комплексність медико-соціальної допомоги людям із пси­хічними захворюваннями.

Одним із методів надання допомоги клієнтам є індиві­дуальний менеджмент, або «ведення випадку». Кожен клієнт працює зі спеціалістом із ведення випадку. Це працівник, котрий спільно з користувачем складає індивідуальний план реабілітації та координує його виконання. За потребою чи бажанням клієнта такий працівник залучає інші служби та спеціалістів різного профілю.

Щоденно Центр може обслужити 50^60 осіб. Комплекс реабілітаційних програм Центру дає можливість людям з хронічними психічними розладами стати самостійнішими, більш свідомо ставитись до прийняття медикаментів та ранніх симптомів загострення хвороби, а також активніше брати участь у соціально-трудовому житті суспільства.

Призначення Центру - виховувати компетентного клієн­та, котрий мусить знати, що з ним відбувається, які симпто­ми у нього проявляються, які ліки він приймає. Це, у свою

Розділ З

71

Соціальна робота з людьми, які мають психічні розлади

чергу, допомагає клієнту налагоджувати зв'язок зі своїм дільничним лікарем, коли вони разом уже можуть виступа­ти як партнери проти захворювання. Між іншим, працівни­ки Центру вже мали у цьому значний успіх, особливо щодо групової роботи з модуля активної медикаментозної тера­пії, один з уроків якої - відвідання свого дільничного лікаря. Працівники Центру задоволені тим, що мають позитивний досвід співпраці з лікарями-психіатрами амбулаторної ме­режі і що лікарі їх добре приймають.

У Центрі медико-соціальної реабілітації людей з психіч­ними захворюваннями можна отримати такі послуги:

• взяти участь у програмі навчання навичок самостій­ного життя (свідоме прийняття медикаментів, свідо­мий контроль над симптомами, навички спілкування та розв'язання міжособистісних проблем);

• пройти терапію зайнятістю у творчих майстернях: ху­дожня майстерня - розпис по дереву й паперу (Пет-риківський розпис), бісероплетіння; ліплення порце­лянових прикрас; швейна майстерня - шиття, в'язан­ня, вишивка, клаптева мозаїка; комп'ютерний клас -комп'ютерні ігри та основи комп'ютерної грамот­ності;

• відвідати клуб проведення дозвілля - шаховий та му­зичний гуртки (двічі на тиждень), спортивний клас (тричі на тиждень);

• консультування клієнтів та родичів з проблем прий­няття захворювання, необхідності підтримуючого лікування, особливостей захворювання, а також з проблем взаємовідносин у сім'ї та з оточенням (це проводиться як індивідуально, так і груповим мето­дом);

• групова робота, котра поділяється на інформаційні групи (медична, соціальний клуб, «теплий дім») та навчальні модулі професора Лібермана; працівники Центру під час рольових ігор застосовують відео-зйомку (наприклад, один клієнт бере на себе роль лікаря та пояснює іншому клієнту, як треба приймати ліки, яка їх побічна дія, що буде у тому разі, якщо не прийняти ліки, тощо. Таким чином, переконуючи іншого, він переконує себе самого). Діє також соці­альний клуб - він дає можливість обговорення соці­альних проблем, що виникають унаслідок захворю­вання.

Школа соціальної роботи їм. В. І. Полтавця НаУКМА 72 РОБОТА З КОНКРЕТНИМИ ГРУПАМИ КЛІЄНТІВ

Окрім того, клієнти Центру залучені до діяльності фонду «Відображені світи» - громадської організації, що об'єднує користувачів психіатричних послуг. Це - щотижневі тема­тичні зустрічі, щотижневий перегляд відеофільмів з подаль­шим обговоренням, екскурсії (до театрів, музеїв) та свят­кові концерти спільно з музичною студією.

У 2003 р. послугами центру було охоплено 188 амбулатор­них (з них 160 - із шизофренією та шизофренічними роз­ладами, 13 - з епілепсією) та 308 стаціонарних хворих. Прийом клієнтів відбувається за направленням лікаря та за самостійним зверненням людей.

Прийом нових клієнтів відбувається щоденно з 10-ї до 12-ї години членом чергової мультидисциплінарної команди. Фахівець, який веде прийом, налагоджує контакт з клієнтом, виявляє його потреби й проблеми, заповнює картку первин­ного прийому та ідентифікаційну картку клієнта, визначає час зустрічі клієнта з керівником центру та керівником ви­падку. Потім на засіданні чергової бригади обговорюються результати первинного прийому та визначається, хто вести­ме випадок. До речі, найчастіше під час первинного прийому клієнти називають такі проблеми, як дефіцит спілкування, ізоляція, труднощі з працевлаштуванням та проведенням дозвілля, складні стосунки в родині тощо.

Упродовж місяця від початку роботи над випадком ке­рівник цього випадку складає разом з клієнтом план індиві­дуальної реабілітації, який підписують обидві сторони. Тер­міни реабілітації конкретного клієнта залежать від кількості та складності визначених проблем. Середній термін участі в програмі «Ведення випадку» становить близько 10 місяців.

Унаслідок роботи фахівців центру в клієнтів, які прой­шли реабілітаційну програму, відбувається піднесення якості життя, зокрема поліпшуються стосунки в родині, набувається впевненість у собі, підвищується самооцінка, змінюється ставлення до себе та власної ситуації, покращуються навич­ки спілкування з оточенням і контролю симптомів захворю­вання, формуються практичні навички, набуті в творчих майстернях та студіях центру.

Центр прагне поширювати свої набутки. Торік були підго­товлені до видання чотири модулі за програмою професора Лібермана «Соціальні навички та навички самостійного жит­тя» («Контроль симптомів», «Активна участь у лікувальній терапії», «Основні навички спілкування», «Вирішення між-особистісних проблем»), нині триває робота з адаптації з

Розділ З

Соціальна робота з людьми, які мають психічні розлади 73

трьох наступних модулів - «Повернення до спільноти», «Проведення дозвілля» та «Пошук роботи». Проте бракує коштів для створення навчальних фільмів, без яких на­вчальний комплект, що складається з тренерського зошита, робочого зошита учасника модуля та відеофільму, непов­ний [33, 34].

Отже, Центр медико-соціальної реабілітації людей з психічними захворюваннями пропонує низку послуг і мо­дулів, спрямованих на: активну медикаментозну терапію, розв'язання міжособистісних проблем, розвиток комуніка­тивних навичок, проведення дозвілля, працевлаштування, пошук роботи, вирішення питання як зберегти знайдену ро­боту, та повернення у громаду. Мета - інтеграція у суспіль­ство людей з психічними розладами, їх соціальна адаптація та поліпшення якості життя.

Узагальнення

1. На визначення практики соціальної роботи впливає біопсихосоціальний підхід до розуміння психічного розладу. Відтак метою втручань соціальних працівників є поліпшення соціального функціонування клієнта і системи його близьких стосунків.

2. Соціальна робота з людьми, які мають психічні розлади, спрямована на активізацію Его клієнта, створення і посилення соціальної підтримки оточення, задоволення загальних людських потреб, допомогу в набутті навичок для подолання бар'єрів соціального оточення.

3. Індивідуальна робота з клієнтом передбачає процес безперервної підтримки з використанням прямих мето­дів впливу: індивідуального консультування, роботи з сім'єю, групової роботи. Під час індивідуальної роботи з клієнтом слід пам'ятати, що симптоми хвороби завжди виявляються індивідуально, тому соціальним праців­никам важливо розуміти не симптоми, а клієнта як осо­бистість.

4. Робота з сім'єю передбачає підтримку членів сім'ї у проходженні процесів адаптації до хвороби родича, надання інформації про психічні розлади та зменшення впливу стресових чинників, залучення до лікувального процесу та процесу відновлення соціального функціо­нування клієнта тощо.

Школа соціальної роботи ім. В. І. Полтавця НаУКМА 74 РОБОТА З КОНКРЕТНИМИ ГРУПАМИ КЛІЄНТІВ

Запитання та завдання до теми

1. У чому полягають проблеми людей, які мають психічні розлади?

2. Чим, на вашу думку, викликана стигматизація людей із психічними розладами? Яким чином можна запобігти цьому явищу?

3. Порівняйте медичну модель та біопсихосоціальний під­хід до розуміння психічних розладів.

4. Які основні принципи соціальної роботи з тими, хто має психічні розлади, ви можете назвати?

5. У чому полягає прямий вплив у ході соціальної роботи з тими, хто має психічні розлади?

6. Як би ви описали процес безперервної підтримки у ході соціальної роботи з тими, хто має психічні розлади?

7. З яких міркувань фахівці звертають особливу увагу на соціальну роботу з сім'ями тих, хто має психічні розлади?

8. Яким чином організоване надання послуг людям із пси­хічними розладами за кордоном?

9. Чим характеризується українська система надання послуг тим, хто має психічні розлади?

Використана література та джерела інформації

1. Sands R. G. Clinical Social Work Practice in Behavioral Men­tal Health: A Postmodern Approach to Practice with Adults.-2nd ed.- Boston: Allyn and Bacon, 2001.- P. 1-2.

2. Психическое здоровье: новое понимание.- ВООЗ, 2000.

3. Психические заболевания. Общие сведения. Благотворитель­ный фонд «Душа человека», 1995.- http://www.ngo.org.ru/ngoss/ get/idl2786.html.

4. Шизофренія та охорона здоров'я / Пер. з англ. А. Барбато.-К.: Сфера, 1998- С 26.

5. Введення у соціальну роботу: Навч. посібник / Семигіна Т. В. та ін.- К.: Фенікс, 2001.- С 163-165.

6. Коцюбинский А. П., Бутома Б. Г., Зайцев В. В. Стигмати­зация и дестигматизация при психических заболеваниях // Социальная и клиническая психиатрия.- 1999.- Т. 9.- № 3.-С. 9-14.

7. Perkins R. Е., Repper J. M. Working Alongside People with Long Term Mental Health Problems.- London, 1996.- 225 p.

8. Lawri S. M. Стигматизация психических расстройств // Обзор современной психиатрии.- 1999.- № 3.- С. 7-9.

9. Энтони В., Коэн М., Фаркас М. Психиатрическая реабилита­ция.- К.: Сфера, 2001.

10. Sands R. G- Op. cit- P. 2.

Розділ З

Соціальна робота з людьми, які мають психічні розлади 75

11. Theory and Practice in Clinical Social Work / Ed. by J. R. Brandell-New York: The Free Press, 1997.- P. 618.

12. Zastrow C. Social Work with Groups: Using the Class as a group leadership laboratory.- 5^th ed.- Pacific Grove: Brooks/Cole, 2001.- P. 41.

13. Theory and Practice in Clinical Social Work.- Вказ. праця.- Р. 6.

14. Tilbury D. Working with Mental Illness: A Community-based Approach.- London: Macmillan, 1993.- P. 33.

15. Tilbury D- Op. cit.- P. 2-3.

16. Sands R. G- Op. cit.- P. 23.

17. Tilbury D- Op. cit.- P. 43-48.

18. Ibid- P. 48-50.

19. Ibid- P. 50-51.

20. Ibid- P. 51-54.

21. Шизофренія та охорона здоров'я.- С. 42-44.

22. Theory and Practice in Clinical Social Work.- Op. cit.- P. 621.

23. Полтавець В. І., Грига I. M. Зміни масової свідомості під час соціально-економічної кризи посткомуністичного суспільства (Україна 90-х років) // Наукові записки. Т. 1. Філософія та релігієзнавство.- К.: KM Academia, 1996.- С. 136.

24. Картинг П. Д. Возвращение в сообщество.- К.: Сфера, 2001.

25. Внебольничная помощь и психиатрическая реабилитация при тяжелых психических заболеваниях / Под ред. Я. ван Вингеля.- К.: Сфера, 2002.

26. Social Work Competences: Core Knowledge, Values and Skills / Ed. by A. A. Vass.- London, 1999.- 226 p.

27. Мартиненко А. В. Медико-социальная работа: теория, технологии образование.- М.: Наука, 1999.- С. 51.

28. Новак П. Реабилитация психически больных в Западной Герма­нии: Ориентация на сообщество// Социальная и клиническая психиатрия.- 1999.- Т. 9.- № 1.- С. 34-48.

29. Доненко И. Е., Заярная О. П. Клубный дом в России: опыт Благотворительного фонда «Душа человека» // Социальная и клиническая психиатрия.- 1995.- № 2,- С. 37-40.

30. Юрьева А. Н. История. Культура. Психические и поведен­ческие расстройства.- К.: Сфера, 2002.- С. 101.

31. Гокунь І. Нові підходи у наданні допомоги людям із психіч­ними захворюваннями // Соціальна політика і соціальна робота.- 2004.- № 2.- С 51-53.

32. Пінчук І. Програма соціально-економічного розвитку та комплексного удосконалення психіатричної допомоги насе­ленню Донецької області на 2004 рік (проект) // Соціальна політика і соціальна робота.- 2004.- № 1.- С 56-64.

33. Гокунь И. Отчет о работе центра медико-социальной реабили­тации за 2003 г.- Веб-страница АПУ.- http://www.upa-psychiatry.org.ua

34. Гокунь І. Нові підходи в наданні допомоги людям із психічними захворюваннями.- Вказ. вид.- С. 54-58.