
- •Розділ 1 історико-теоретичні підходи до проблеми девіантної поведінки неповнолітніх та її профілактики
- •1.1. Аналіз зарубіжного досвіду профілактичної роботи з неповнолітніми, схильними до девіантної поведінки (історичні аспекти)
- •1.2. Дослідження проблеми девіантної поведінки неповнолітніх та її профілактики у Великій Британії
- •2. Прийняття рішення стосовно того, що робити (розробка програми).
- •Розділ 2
- •Особливості організації британської системи
- •Профілактики девіантної поведінки неповнолітніх
- •У кінці хх на початку ххі століття
- •2.1. Соціально-правовий захист дітей і підлітків як важлива складова профілактики девіантної поведінки неповнолітніх у Великій Британії
- •2.1.1. Роль і функції соціальної роботи в забезпеченні соціально-правового захисту неповнолітніх
- •2.1.2. Британська система соціально-правового захисту неповнолітніх : структура, принципи, пріоритети
- •2.1.3. Взаємодія соціальних інститутів у захисті прав та інтересів неповнолітніх, які потерпають від насильства, соціальної і педагогічної занедбаності
- •Спілкування як важливий інструмент впливу на особистість
- •2.1.5. Організація дозвіллєвої діяльності дітей і підлітків в системі профілактики девіантної поведінки неповнолітніх
- •2.2. Покарання в системі профілактики девіантної поведінки неповнолітніх
- •Застереження.
- •Засудження.
- •Звільнення звинуваченого.
- •Вирок про ув’язнення.
- •Затримання за параграфом 53.
- •3.1. Загальна підготовка майбутніх фахівців соціальної сфери у Великій Британії
- •3.2. Особливості професійної підготовки майбутніх соціальних працівників до роботи з неповнолітніми групи ризику
- •3.2.1. Денна форма підготовки
- •3.2.2. Очно-заочна та дистанційна форми підготовки
- •Висновки
- •Додаток а
- •Додаток з
- •Додаток м Організація процесу наради по справі
- •Додаток н Департамент соціальної роботи розміщення в сім’ї
- •Додаток п Фостерні піклувальники (альтернативний досвід громади)
- •Додаток р Типи супервізії та кількість дітей, яким вона призначалася
- •Додаток с інструкції від 1984 року з питань соціальної роботи (групі осіб, яка захищає інтереси дитини) (шотландія)
- •Цитування, географія дії
- •Інтерпретація
- •Заснування комісії з метою, визначеною в секції 34a Закону від 1968 року
- •Призначення членів комісії
- •Строк повноважень
- •Перегляд складу комісії
- •Інформування голови комітету у справах неповнолітніх, головного шерифа і т.Д.
- •Витрати, гонорари і доплати
- •Додаток т закон про соціальну роботу (шотландія) від 1968 року
- •Додаток у закон про соціальну роботу (шотландія) від 1968 року
- •Додаток ф закон про соціальну роботу (шотландія) від 1968 року
- •Додаток х закон про соціальну роботу (шотландія) від 1968 року
- •Додаток ц закон про соціальну роботу (шотландія) від 1968 року
- •Додаток ч закон про соціальну роботу (шотландія) від 1968 року
- •Вимога про супервізію
- •Додаток ш Перелік освітніх закладів, що готують фахівців соціальної сфери у Великій Британії
Звільнення звинуваченого.
Суд може винести рішення звільнити неповнолітнього. Звільнення особи від кримінальної відповідальності застосовується переважно тоді, коли очевидно, що правопорушник повністю визнав свою провину, яка не була дуже значною, тому кримінальні покарання не потрібні. При умовному звільненні від кримінальної відповідальності, не вживаються жодні подальші каральні заходи, але правопорушник залишається відповідальним за попередній проступок, якщо він знову вчинить правопорушення впродовж випробувального періоду, який призначається судом, але не перевищує три роки.
Фінансове покарання.
Вироки про компенсацію та постанови оплатити витрати, пов’язані з кримінальним переслідуванням, можуть бути винесені у справах неповнолітніх віком до 18 років так само, як і дорослих, але існують певні відмінності. Суди можуть вимагати сплати витрат батьками або опікунами, а не неповнолітніми правопорушниками. Якщо правопорушнику не виповнилося 16 років, суди зобов’язані накладати штрафи на батьків або опікунів.
Вироки про компенсації приймаються щодо правопорушників будь-якого віку. Штрафи можуть бути накладені будь-яким окремим вироком або як єдиний вирок. При цьому компенсації можуть складати максимум 5 000£, якщо справа слухається в молодіжних судах.
У випадках, коли неповнолітні віком до 16 років визнані винними у правопорушенні, суди мають право карати їх батьків, змусити звертати належну увагу на дітей і контролювати їх поведінку, якщо суд вважає, що це може допомогти запобігти подальшим правопорушенням. Суд також має право накласти штраф на батьків у розмірі до 1000£, якщо вони не виконують належним чином батьківські обов’язки. Зауважимо, що це досить значна сума. На нашу думку, такий засіб покарання варто в окремих випадках використовувати і в Україні, безумовно, зважаючи на матеріальні можливості кожної сім’ї.
Суспільні вироки.
Відповідно до Закону про кримінальне правосуддя (Criminal Justice Act) від 1991 року судові рішення про відвідування виправної установи, про супервізію, взяття на поруки, про громадські роботи, комбіновані вироки, а також вирок про запровадження для неповнолітніх правопорушників «комендантської години» стали відомі, як суспільні вироки. Суспільні вироки поділяють на дві категорії: ті, які стосуються всіх неповнолітніх, справи яких розглядають в молодіжному суді; ті, які стосуються тільки 16-17 річних.
А). Вироки про відвідування виправно-виховних закладів і установ.
Мета вироку про обов’язкове відвідування виправної установи – накласти обмеження у проведенні дозвілля, заохотити неповнолітніх правопорушників до дисципліни, до продуктивного використання їх вільного часу. 10-15 річні можуть отримати розпорядження про проведення 12-24 годин у виправній установі для неповнолітніх, тоді як 16-17 річних можуть примусити перебувати до 36 годин у виправних установах, якими можуть бути центри для неповнолітніх, або молоді (до 21 року). У випадку, коли правопорушнику не виповнилося 14 років, суд має право призначити менше ніж 12 годин перебувати у виправній установі. Центри працюють щодня і 2-3 години щосуботи. Зазвичай, неповнолітні правопорушники можуть виконати вирок суду про обов’язкове відвідування виправно-виховних закладів протягом шести місяців.
Б). Вироки про супервізію.
Неповнолітні віком 10-18 років можуть перебувати під наглядом соціального працівника або службовця спеціальної служби «взяття на поруки» до трьох років. Вирок про супервізію є подібним до вироку про взяття на поруки дорослої особи, хоча існують певні відмінності. Відзначимо, що для виконання цього вироку не потрібна згода неповнолітнього, але його дозвіл вимагається там, де висуваються якісь додаткові вимоги (див. додаток Р).
Головною метою супервізії є:
допомогти неповнолітньому в його розвитку, сформувати навички відповідальної і законослухняної поведінки, турбуючись таким чином про благо кожного неповнолітнього правопорушника;
захистити громадськість від небезпечних дій з боку неповнолітнього правопорушника;
забезпечити реабілітацію правопорушника і вберегти його від вчинення подальших правопорушень.
Вироки про супервізію з додатковими вимогами.
Як відзначалося вище, низка вимог може бути додана до вироку про супервізію судом або іншою відповідною установою. Від неповнолітнього можуть, наприклад, вимагати:
проживати в певному місці протягом визначеного періоду;
бути присутнім у конкретному місці в певний час;
брати участь у різних видах діяльності: обговорення з супервізором (наставником) шляхів уникнення подальших правопорушень; повторний вступ до навчального закладу; вирішення будь-яких проблем, пов’язаних із здоров’ям, зловживанням алкоголем або медикаментами; вирішення труднощів в сімейних стосунках; за певних обставин пропозиція допомогти із забезпеченням житлом і працевлаштуванням.
В). Вирок про взяття на поруки.
Вирок про взяття на поруки 16-17 річного правопорушника передбачає супервізію працівника зі служби взяття на поруки на період від шести місяців до трьох років. Правопорушники повинні погодитися з цим. Так само, як у випадку здійснення супервізії, існують різні умови перебування на поруках, включаючи вимогу бути присутнім у центрі взяття на поруки або лікуватися від зловживання медикаментами наркотичної дії чи алкогольної залежності. Цікаво відзначити, що відшкодування чи посередництво між правопорушником і жертвою може також бути частиною виконання вироку про перебування на поруках (або вироку про супервізію).
Г). Вирок про громадські роботи.
Вироки про громадські роботи також застосовуються до неповнолітніх правопорушників віком 16-17 років, але тільки за проступки, які заслуговують на покарання з ув’язненням і, подібно до вироків про взяття на поруки, тільки тоді, коли правопорушник погоджується на таке рішення суду. Їх метою є залучити неповнолітніх правопорушників до корисної роботи в громаді, наприклад, прибирання сміття (термін не менше 40 годин). Перед винесенням такого вироку суд повинен упевнитись, що правопорушник є тією особою, якій доцільно призначити виконувати громадські роботи, і, що така робота є наявною у відповідному місці. Вирок про громадські роботи повинен бути виконаний протягом 12 місяців від його призначення. Неповнолітні правопорушники, які визнані в порушенні режиму громадських робіт, недобросовісному ставленні до своїх обов’язків, можуть бути засуджені до ув’язнення. Громадські роботи призначались 17 річним з 1973 року, а 16 річним – з 1983 року. Практика залучення неповнолітніх правопорушників до громадських робіт часто використовується у Великій Британії і сьогодні.
Комбіновані вироки.
Комбіновані вироки призначають стосовно правопорушників віком 16-17 років. Вони поєднують елементи взяття на поруки і громадських робіт, призначаються тим, які заслуговують на покарання з ув’язненням. У принципі, всі додаткові вимоги, які призначаються вироком про перебування на поруках, використовуються також і в комбінованих вироках. Вони спрямовані на тих правопорушників, стосовно яких суди вважають, що вони повинні зробити деякі відшкодування суспільству через громадські роботи, і яким одночасно потрібний нагляд (перебування на поруках). Такі вироки призначають супервізію на період від 12 місяців до 3-х років, і можуть одночасно передбачати громадські роботи на період від 40 до 100 годин.
Вироки про запровадження комендантської години.
16-17 річні неповнолітні правопорушники можуть також отримати вирок про запровадження для них комендантської години, який вимагає залишатися у визначеному місці протягом певного періоду часу, не з’являтися на вулиці, в громадських місцях пізніше встановленої вироком години. Цікаво відзначити, що Закон Про кримінальне правосуддя (Criminal Justuce Act) від 1991 року дозволяє здійснювати електронний контроль за перебуванням правопорушника протягом дії періоду комендантської години. Пілотні проекти, які оцінюють ефективність електронного контролю за виконанням вироків про запровадження комендантської години, були започатковані в 1995 році і підтвердили доцільність такого заходу.