Мізес Ріхард

Німецький математик і механік, професор Гарвардського університету. У 1905 закінчив Віденський університет. У 1909 році, став професором Страсбурзького, у 1920 Берлінського університетів. Був засновником і керівником інституту прикладної математики Берлінського університету. В 1933-1939 роках, став професор Стамбульського університету, з 1939 був професором Гарвардського університету. Основні роботи відносяться до теорії ймовірностей, аеромеханіки та прикладної механіки. У теорії ймовірностей, ввів у загальне вживання інтеграли Стілтьєса і першим докладно роз'яснив значення теорії ланцюгів Маркова для фізики. Праці:

Математична теорія ймовірностей і математична статистика, Теорія ймовірності і її застосування в статистичних даних і теоретичних, Ймовірність і статистика, Диференціальні та інтегральні рівняння математичної фізики, Теорія польоту, Математична теорія течій стисливої ​​рідини.

Анатолій Скороход

Український математик, доктор фізико математичних наук, професор,член кореспондент АН Української РСР. У 1953 році закінчив Київський університет. З 1956 р. працював у цьому ж університеті та Інституті математики АН Української РСР. Основні праці відносяться до теорії ймовірностей і математичній статистиці. Працював над теорією Марковських процесів, теорією стохастичних диференціальних рівнянь, теорією керованих процесів і над граничними теоремами теорії ймовірностей. У співавторстві з І. І. Гіхманом написав номографії: "Введення в теорію випадкових процесів», «Стохастичні диференціальні рівняння», «Теорія випадкових процесів". Йому також належать роботи: "Дослідження з теорії випадкових процесів» і «Інтегрування в Гільбертовому просторі". У 1970 р. йому присуджено премію ім. Н. М. Крилова АН СРСР.

Ізраїль Гельфанд

Він народився в 1913 році в містечку Окни Тираспольського повіту.Херсонської губернії у родині бухгалтера. У 1923 році родина переїхала в Ольгопіль, Вінницької області, де майбутній математик поступив в хімічну професійну школу, але пізніше був виключеній з неї. У пошуках роботи він виїхав до Москви, де влаштувався вахтером в Ленінську бібліотеку, паралельно відвідуючи вечірні лекції з математики, в розташованому неподалік університеті. Вже через рік, Гельфанд, який не мав не тільки вищого, але і повної середньої освіти, став аспірантом великого Колмогорова і викладачем МГУ. в 1935 році він отримав ступінь кандидата наук, у 1940-му став доктором. Пізніше Колмогоров говорив, що на світі є тільки два математика, розмовляючи з якими він відчуває присутність вищого розуму, - і один з них Гельфанд. Автор 800 наукових статей і трьох десятків монографій, він зробив значний внесок у функціональний аналіз, алгебру, топологію, математичну фізику, теорію ймовірності. У 1943 році, він заснував легендарний щотижневий математичний семінар, який йшов у головної будівлі МДУ цілих півстоліття. Іншим важливим досягненням Гельфанда, стало створення Всесоюзної заочної математичної школи, що дозволила сотням талановитих школярів з усіх кінців СРСР вчитися у кращих московських математиків. Лауреат радянських і міжнародних премій, безлічі орденів, почесний доктор найбільших західних університетів - Сорбонни, Оксфорду, Гарварда, Прінстона, Гельфанд.