- •Поняття конституційного права як галузі публічного права.
- •4.. Роль конституційного права України в системі права України.
- •Порядок прийняття законів.
- •17. Суб’єкти і об’єкти конституційних відносин.
- •За терміном дії:
- •За політичним режимом:
- •За зовнішньою формою:
- •За відповідністю реальним відносинам у суспільстві:
- •Значення та характеристика Конституції п. Орлика.
- •34.Конституціоналізм: поняття та знячення
- •35 Поняття і властивості державного суверенітету України.
- •39. Конституційні ознаки України як світськї держави
- •Стаття 16. Прийняття до громадянства України
- •Стаття 17. Поновлення у громадянстві України За спрощеною процедурою.
- •78.Конституційні принципи та система органів державної влади в Україні.
- •79.Парламент- Верховна Рада України-єдиний орган законодавчої влади в Україні
- •80.Поняття та елементи конституційно-правового статусу вру.
- •81.Конституційна процедура формування вру та процедура дострокового припинення повноважень вру. Порядок утворення :
- •83.Констит. Склад та структура вру
- •84.Організаційні форми роботи вру.
- •85.Правовий статус та повноваження Голови вру.
- •86.Правовий статус комітетів вру.
- •87.Правовий статус тимчасових спеціальних та тимчасових слідчих комісій.
- •88.Конституційно-правовий статус Рахункової палати України.
- •89.Конституційно-правовий статус Уповноваженого вр з прав людини.
- •90.Правові форми діяльності вру.
- •91.Правове регулювання депутатських об’єднань у парламенті.
- •92.Парламентські процедури . Поняття та принципи законодавчого процесу.
- •93.Законодавчий процес.
- •94.Природа депутатського мандату.
- •95.Права і обов’язки нар.Депа.
- •96.Форми діяльності нар.Депа
- •117. Прокуратура України в системі державних органів та її повноваження за Конституцією України.
- •118. Конституційний контроль.
- •120. Подання і звернення.
- •127. Місцеве самоврядування: джерела, принципи, структура, компетенції
117. Прокуратура України в системі державних органів та її повноваження за Конституцією України.
У механізмі державної влади прокуратура виступає відносно самостійним інститутом і безпосередньо не входить до законодавчої, виконавчої чи судової гілок влади, хоча тісно взаємодіє з усіма гілками влади. Згідно статті 121 КУ прокуратура становить єдину систему, до якої входять: Генеральна прокуратура України, прокуратури АРК, областей, міст Києва і Севастополя (на правах обласних), міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, а також військові, транспортні та інші спеціалізовані прокуратури. В основу побудови та функціонування системи прокуратури покладено такі принципи:
1. принцип централізму, який полягає в наступному
- органи прокуратури становлять жорстку ієрархічну систему – нижчі за належністю прокурори підпорядковані вищим і всі прокурори підпорядковані Генеральному прокуророві України
- генеральний прокурор призначає підлеглих прокурорів терміном на 5 років і звільняє їх з посади;
- вищі за належністю прокурори мають право давати підлеглим прокурорам обов’язкові до виконання вказівки і доручення.
2. принцип законності, який передбачає, що органи прокуратури:
- здійснюють свої повноваження на підставі додержання КУ та чинних на території України законів, незалежно від будь-яких органів державної влади, посадових осіб, а також рішень громадських об’єднань чи їхніх органів;
- захищають у межах своєї компетенції права і свободи громадян на засадах їх рівності перед законом, незалежно від національного чи соціального походження, мови, освіти, ставлення до релігії, політичних переконань, службового чи майнового стану та інших ознак;
- вживають заходів до усунення порушень закону, хоч би від кого вони виходили, поновлення порушених прав і притягнення в установленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення.
3. принцип гласності – органи прокуратури діють гласно, інформують органи державної влади, громадськість про стан законності та заходи щодо її зміцнення.
4. принцип незалежності у здійсненні своїх завдань і функцій, який знаходить свій прояв у тому, що органи прокуратури:
- наділені Конституцією та законами України власною компетенцією;
- у здійсненні повноважень органів прокуратури заборонено втручання інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, засобів масової інформації.
Найвищу сходинку в ієрархії органів прокуратури займає Генеральна прокуратура, яку очолює генеральний прокурор. Генеральний прокурор має першого заступника та заступників і затверджує структуру генеральної прокуратури України та положення про її структурні підрозділи. Генеральний прокурор України є найвищою посадовою особою в системі органів прокуратури, він призначається та звільняється з посади ПУ за згодою ВРУ. ВРУ може висловити недовіру Генеральному прокуророві України, що має наслідком його відставку з посади. Строк повноважень Генерального прокурора – 5 років. Генеральний прокурор звільняється з посади також у разі: 1) закінчення строку на який його призначено; 2) не можливості виконувати свої обов’язки за станом здоров’я; 3) порушення вимог щодо несумісності; 4) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього; 5) припинення його громадянства; 6) подання заяви про звільнення за власним бажанням. Генеральний прокурор здійснюючи керівництво органами прокуратури:
1. спрямовує роботу органів прокуратури і здійснює контроль за їхньою діяльністю;
2. призначає першого заступника, заступників Генерального прокурора України, керівників структурних підрозділів, головного бухгалтера, інших працівників Генеральної прокуратури;
3. затверджує структуру і штатну чисельність підпорядкованих органів прокуратури, розподіляє кошти на їх утримання;
4. призначає за погодженням з ВР АРК прокурора АРК;
5. призначає заступників прокурора АРК, прокурорів областей, міст Києва та Севастополя, їхніх заступників, міських, районних, міжрайонних, а також прирівняних до інших прокурорів;
6. відповідно до законодавства визначає порядок прийняття, переміщення та звільнення прокурорів, слідчих прокуратури та інших спеціалістів;
7. відповідно до законів України видає обов’язкові для всіх органів прокуратури накази, розпорядження, затверджує положення та інструкції;
8. присвоює класні чини згідно з положенням про класні чини працівників прокуратури. Вносить подання ПУ про присвоєння класних чинів державного радника юстиції 1, 2, 3 класів.
Вказівки Генерального прокурора з питань розслідування є обов’язковими до виконання всіма органами дізнання і попереднього слідства.
Закон України “Про прокуратуру” передбачає відповідні вимоги до працівників прокуратури:
1. прокурорами і слідчими можуть призначатись громадяни України, які мають вищу юридичну освіту, необхідні ділові та моральні якості. Особи, які не мають практичного досвіду роботи за спеціальністю, проходять в органах прокуратури стажування строком до одного року. Особи, вперше призначені на посади помічників прокурорів, прокурорів управлінь, відділів, слідчих прокуратури приймають присягу працівника прокуратури, текст якої затверджується ВРУ;
2. на посади прокурорів АРК, областей, міст Києва та Севастополя та прирівняних до них прокурорів призначаються особи віком не молодше 30 років, які мають стаж роботи в органах прокуратури або на судових посадах не менше 7 років; на посади районних і міських прокурорів – віком не молодше 25 років і зі стажем роботи в органах прокуратури або на судових посадах не менше 3 років;
3. прокурори і слідчі прокуратури підлягають атестації один раз у 5 років. Сумісництво служби в органах прокуратури з роботою на підприємствах, в установах чи організаціях, а також з будь-яким підприємництвом не допускається, за винятком наукової та педагогічної діяльності;
4. не можуть бути прийняті на посаду прокурора або слідчого прокуратури особи, які були засуджені за вчинення злочину, за винятком реабілітованих;
5. військовими прокурорами і слідчими призначаються громадяни України з офіцерів, які проходять військову службу або перебувають у запасі та мають вищу юридичну освіту;
6. працівники прокуратури не можуть належати до будь-яких політичних партій чи рухів.
За порушення законодавства, неналежне виконання службових обов’язків або скоєння ганебного вчинку прокурори і слідчі прокуратури несуть відповідальність, передбачену Дисциплінарним статутом прокуратури України.
Конституційними функціями прокуратури є:
1. підтримання державного обвинувачення в суді;
2. представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках передбачених законом;
3. нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;
4. нагляд за додержанням законів під час виконання судових рішень у кримінальних справах, а також під час застосування інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян;
5. нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами;
Документами прокурорського реагування на факти порушення законності, встановлені під час здійснення прокурорського нагляду є:
Протест прокурора на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищого органу.
Припис прокурора про усунення порушень закону вноситься прокурором, його заступником органу чи посадовій особі, які допустили порушення, або вищому в порядку підпорядкованості органу чи посадовій особі, які правочинні усунути порушення.
Подання прокурора з вимогами про усунення порушень закону, причин цих порушень і умов, що їм сприяють, вносяться прокурором, його заступником до державного органу, громадської організації або посадовій особі, які наділені повноваженнями усунути порушення закону, і підлягає невідкладному розгляду.
Постанова прокурора про дисциплінарне провадження, провадження про адміністративне правопорушення або про порушення кримінальної справи – виноситься прокурором, його заступником у разі порушення закону посадовою особою або громадянином.
На прокуратуру не може покладатись виконання функцій, не передбачених КУ та ЗУ “Про прокуратуру”.
