- •Поняття конституційного права як галузі публічного права.
- •4.. Роль конституційного права України в системі права України.
- •Порядок прийняття законів.
- •17. Суб’єкти і об’єкти конституційних відносин.
- •За терміном дії:
- •За політичним режимом:
- •За зовнішньою формою:
- •За відповідністю реальним відносинам у суспільстві:
- •Значення та характеристика Конституції п. Орлика.
- •34.Конституціоналізм: поняття та знячення
- •35 Поняття і властивості державного суверенітету України.
- •39. Конституційні ознаки України як світськї держави
- •Стаття 16. Прийняття до громадянства України
- •Стаття 17. Поновлення у громадянстві України За спрощеною процедурою.
- •78.Конституційні принципи та система органів державної влади в Україні.
- •79.Парламент- Верховна Рада України-єдиний орган законодавчої влади в Україні
- •80.Поняття та елементи конституційно-правового статусу вру.
- •81.Конституційна процедура формування вру та процедура дострокового припинення повноважень вру. Порядок утворення :
- •83.Констит. Склад та структура вру
- •84.Організаційні форми роботи вру.
- •85.Правовий статус та повноваження Голови вру.
- •86.Правовий статус комітетів вру.
- •87.Правовий статус тимчасових спеціальних та тимчасових слідчих комісій.
- •88.Конституційно-правовий статус Рахункової палати України.
- •89.Конституційно-правовий статус Уповноваженого вр з прав людини.
- •90.Правові форми діяльності вру.
- •91.Правове регулювання депутатських об’єднань у парламенті.
- •92.Парламентські процедури . Поняття та принципи законодавчого процесу.
- •93.Законодавчий процес.
- •94.Природа депутатського мандату.
- •95.Права і обов’язки нар.Депа.
- •96.Форми діяльності нар.Депа
- •117. Прокуратура України в системі державних органів та її повноваження за Конституцією України.
- •118. Конституційний контроль.
- •120. Подання і звернення.
- •127. Місцеве самоврядування: джерела, принципи, структура, компетенції
96.Форми діяльності нар.Депа
Депутатський запит – це письмова вимога народного депутата України, яка заявляється на сесії Верховної Ради до Президента України, до органів Верховної Ради, Кабінету Міністрів України, керівників інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності, дати офіційну відповідь з питань, віднесених до їх компетенції, а саме щодо фактів порушень або невиконання Конституції України, законів, постанов та інших актів, прийнятих вищими органами державної влади, а також з питань, що мають загальнодержавний характер, якщо його попередні депутатські звернення не були задоволені (п. 34 ст. 85, ст. 86 Конституції України, ст. 12 Закону про статус народного депутата).
Запит подається депутатом або кількома депутатами Голові Верховної Ради через Секретаріат Верховної Ради України. На пленарному засіданні Верховної Ради оголошується зміст і автор запиту і не менш як 1/5 голосів депутатів від конституційного складу Верховної Ради приймається рішення про доцільність направлення запиту органу чи посадовій особі, до яких його звернуто. Рішення про направлення запиту до Президента України має бути попередньо підтримано не менш як однією третиною від конституційного складу Верховної Ради. Відповідь на запит надсилається Голові Верховної Ради та депутату, який його вніс, не пізніше як у 15-денний термін з дня його одержання або у інший термін, встановлений Верховною Радою, і оголошується на засіданні Верховної Ради. Депутат має право дати оцінку відповіді на свій депутатський запит. Відповідь на депутатський запит може бути обговорена, якщо на цьому наполягає не менш 1/5 частини народних депутатів.
Депутатське звернення – це викладена у письмовій формі пропозиція народного депутата, звернена до посадових осіб, здійснити певні дії, дати офіційне роз’яснення чи викласти позицію з питань, віднесених до їх компетенції (ст. 19 Закону про статус народного депутата України). Депутатське звернення є обов’язковим для розгляду посадовими особами, яким воно адресовано, протягом не більш 10 днів з моменту одержання. Максимальний час розгляду депутатського звернення, з урахуванням продовження терміну розгляду, не може превищувати 30 днів з моменту його одержання. Депутат має право бути присутнім при розгляді надісланого ним звернення, його повинні завчасно попередити про час і місце розгляду звернення.
116. К-п статус Вищої ради юстиції
Вища рада юстиції діє згідно зі статтею 131 КУ, а правові основи її організації та діяльності визначено в ЗУ “Про вищу раду юстиції” від 15 січня 1998 року. Вища рада юстиції є колегіальним, незалежним органом, відповідальним за формування високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі, а також за прийняття рішень стосовно порушень суддями і прокурорами вимог щодо несумісності та в межах своєї компетенції про їхню дисциплінарну відповідальність. Вища рада юстиції складається з 20 членів та формується наступним чином: по 3 члена призначають ВРУ, ПУ, з’їзд суддів України, з’їзд адвокатів України, з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів і наукових установ; 2 членів призначає всеукраїнська конференція працівників прокуратури.
На посаду члена вищої ради юстиції може бути рекомендований громадянин України, не молодший 35 років і не старший 60 років, який проживає в Україні не менш як десять останніх років, володіє державною мовою, має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менше 10 років.
За посадою до складу Вищої ради юстиції входять Голова ВСУ, міністр юстиції України, Генеральний прокурор України. Вища рада юстиції:
- вносить подання ПУ про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад;
- розглядає справи та ухвалює рішення стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності;
- здійснює дисциплінарне провадження стосовно суддів ВСУ та суддів вищих спеціалізованих судів;
- розглядає скарги на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних і місцевих судів, а також прокурорів.