37.Україна в роки радянсько-німецької війни

22 червня 1941 р. фашистська Німеччина без оголошення війни напала на Радянський Союз. Мобільні угрупування німців «Північ», «Центр» і «Південь» швидко просувались у напрямі Ленінграду, Москви та Києва

Ще з середини 1940 р. від радянських розвідників із-за кордону почали надходити тривожні сигнали про серйозні наміри нацистського уряду порушити радянсько-німецький договір про ненапад. Однак Й Сталін ігнорував ці повідомлення Звичайно, серед причин невдач слід зазначити також те, що фашистська Німеччина, завоювавши більшу частину Європи, разом із своїми союзниками, воєнно-економічним потенціалом значно перевершувала Радянський Союз. Головною воєнно-політичною подією літньо-осінньої кампанії 1941 р. в Україні була оборона Києва. Вона тривала з середини липня до кінця другої декади вересня Для того щоб зламати опір захисників Києва, німецьке командування змушене було зняти з московського напряму значні сили і повернути їх на Південь Гітлерівці втратили під стінами української столиці понад 100 тис. чол. До найбільших воєнних операцій 1941—1942 рр. на території України належить оборона Одеси, що тривала 73 дні. Сковуючи 18 дивізій противника, вона дала змогу Південному фронту відійти за Дніпро і організувати оборону. Наприкінці вересня Червона армія змушена була залишити Одесу. Після розгрому німців під Москвою в грудні 1941 р. створюються певні умови для контрнаступу радянських військ Генеральний штаб пропонує план операції на весну і початок літа 1942 р. В його основу було покладено активну стратегічну оборону, накопичення резервів, а потім рішучий наступ. Однак Верховний головнокомандуючий змусив провести наступальні операції в Криму, під Харковом і ще на кількох напрямах. У лютому—квітні 1942 р. після трьох невдалих спроб прорвати оборону німців Кримський фронт переходить до оборони. Наступ ударного угрупування німців призвів до захоплення ними Керченського півострова та Севастополя. Поразкою радянських військ завершився також розпочатий 12 травня 1942 р. наступ на харківському напрямі. Погана організація, недостатнє матеріальне забезпечення, багато тактичних помилок призвели до трагедії (у полон потрапило 240 тис. червоноармійців). Провівши навальний наступ на воронезькому і сталінградському напрямах, фашистські армії в липні 1942 р завершили окупацію України. 

38. Наслідки війни для України

Політичні

Одним із важливих наслідків перемоги було продовження об’єднання українських земель, що підтвердили Тегеранська (1943 р.), Кримська (1945 р.) та Потсдамська конференції глав держав антигітлерівської коаліції.Україна увійшла до складу ООН як країна-засновниця.

Економічні

Друга світова війна завдала Україні масштабних економічних витрат. За підрахунками радянських вчених тільки прямі збитки склали 285 млрд. крб. у діючих на той час цінах.

Оскільки війна завдала Україні більше руйнувань, ніж будь-якій іншій країні Європи, втрати в економіці сягали приголомшуючих масштабів. Цілковите чи часткове знищення понад 16 тис. промислових підприємств означало втрату великої частини того, що Україна здобула великою ціною у роки форсованої індустріалізації, суцільної колективізації та масових репресій.

З міст найбільше постраждали великі промислові міста та столиця країни. Повністю була відсутня енергетична база через зруйнування Дніпрогесу, Штерівської, Курахівської, Зуївської, Сіверодонецької та ін. електростанцій.

Демографічні

Щонайменше 5,4 млн. чоловік, або один із шести мешканців України загинув у війні, 2,3 млн. чоловік було вивезено для примусової праці до Німеччини.

У 1945 р. в країні нараховувалося 125 тис. сиріт, з яких 21 тис. були безпритульними. Більшість з них мешкала в підвалах будинків, на вокзалах або мандрувала з міста у місто.

За роки війни на визволеній території залишилося лише 17% робітників порівняно з довоєнною чисельністю. Наприклад, коксохімічні і металургійні заводи Наркомату чорної металургії в лютому 1944 р. були забезпечені робочою силою лише на 38,3% і 24,5% відповідно. Подібна ситуація спостерігалася на всіх промислових об’єктах.