- •1Утворення Руської держави
- •2.Політика перших Київських князів
- •3.Реформи Володимира Великого.
- •1.Адміністративна реформа
- •5.Військова реформа
- •6.Релігійна реформа
- •4 Політична роздробленість Київської Русі
- •5 Боротьба за Київ в умовах дезінтеграції
- •6 Землі-князівства Київської Русі
- •7.Об'єднання Волині і Галичини
- •8.Боротьба за владу в Галичині в першій третині хііІст.
- •9 Данило Галицький. Даниловичі
- •10 Занепад Галицько-Волинської держави
- •11 Входження українських земель до вкл.
- •12 Устрій українських земель у складі вкл.
- •13) Суспільні зміни середини 16 ст
- •15 Люблінська унія,
- •16 Берестейська унія.
- •17 Зародження козацтва. Пожодження козацтва та передумови його появи
- •18 Організація та устрій Запорозької Січі.
- •19) Реєстрове козацьке військо
- •20) Козацько селянські повстання кінця 16 поч 17 ст .
- •21) Національно-визвольна війна українського народу 1648-1657
- •22. Політична історія Української козацької держави кінця 17- 18 ст.
- •23. Територіально-адміністративний устрій Української козацької держави другої половини 17 – 18 ст.
- •24. Фінансова система та суд Війська Запорізького.
- •25. Зміни в соціально-економічному житті.
- •27.Реформа 19 лютого 1861 року та її історичне значення
- •29 Утворення Центральної Ради.
- •30 Гетьманат п. Скоропадського: основні напрями державницької діяльності.
- •31 Директорія унр.
- •32 Утворення Західноукраїнської республіки (зунр) та її діяльність.
- •33.Неп. Срср. Українізаціія
- •35. Західноукраїнські землі в 1921—1939 pp.
- •37.Україна в роки радянсько-німецької війни
- •38. Наслідки війни для України
- •39.Україна в роки відбудови
- •40. Репресії радянської влади
- •41. Хрущовська відлига
- •42. Економічна і політико-ідееологічна криза системи 1964-1991
- •43.Опозиційний рух з Україні
- •44. Перебудова і проголошення незалежності України
- •45.Україна в умовах незалежності
24. Фінансова система та суд Війська Запорізького.
Фінансова система. Організація державного апарату, утримання війська, дипломатична діяльність потребували чималих коштів. Грошовими справами в козацькій державі безпосередньо керував Богдан Хмельницький. Існувало кілька джерел прибутку військового скарбу, й передусім — земля, що перейшла в користування скарбу, сільськогосподарські промисли (млини, броварні, гути тощо) та плата за їх оренду. Чимало коштів надходило від внутрішньої та зовнішньої, а також транзитної торгівлі (збори з торгів і ярмарків, кордонне мито тощо). Існували в державі й загальні податки, причому вони були набагато меншими, ніж у Речі Посполитій, і це відкривало широкі перспективи розвитку промисловості й торгівлі в Україні, сприяло піднесенню добробуту жителів Гетьманщини, які у своїй більшості збагатилися за рахунок конфіскованих у магнатів і шляхти Речі Посполитої, католицької церкви, маєтностей. Особливості сплати й надходження податків визначалися гетьманськими універсалами. За одиницю оподаткування брався двір, тобто господарство. Із грошових знаків найпоширенішими в обігу були польські монети, згодом московські й турецькі гроші. За свідченнями сучасників, наприкінці 1649 р. розпочалося карбування державної монети, на якій нібито було зображено «на одному боці — меч, а на іншому — його, Богданове, ім'я».
Судочинство. У козацькій державі діяла своя система судочинства. Вона складалася з Генерального суду, полкових і сотенних судів. Найвищою судовою установою був Генеральний військовий суд при гетьманові. Він розглядав апеляційні справи полкових і сотенних судів, а також деякі справи, з якими прохачі зверталися безпосередньо до гетьмана. До складу Генерального суду входили двоє генеральних суддів і судовий писар. На місцях суди очолювали особисто полковники або сотники. Козацьким судам підлягали не тільки козаки, а й міщани та селяни. У містах із магдебурзьким правом діяли міські суди. Окрім того, в Україні функціонували за давньою традицією ще й церковні суди, але їх чинність поширювалася тільки на внутрішні справи православного духівництва.
Із відродженням Української держави герб Війська Запорозького — козак з мушкетом та шаблею — став гербом усіх визволених українських земель. В останній рік свого життя Богдан Хмельницький, прагнучи наголосити на миролюбному характері незалежної України, її вірності християнським ідеалам, запровадив на деяких документах зображення голуба з оливковою гілкою у дзьобі — символ Святого Духа, що несе мир людям. Проте миролюбний голуб не закріпився в тодішній Україні, яка мусила безупинно провадити оборонні війни, а традиційний герб уживався в Гетьманщині й на Запорозькій Січі аж до їх ліквідації.
25. Зміни в соціально-економічному житті.
Утвердження Української козацької держави — Гетьманщини — відбувалося на тлі глибоких зрушень у господарському й суспільному житті. Було ліквідовано велике й середнє світське землеволодіння, фільварково-панщинну систему господарювання, кріпацтво. Натомість формувалася козацька, селянська, а також державна власність на землю. У зв'язку з цим змінилася соціальна структура суспільства. Змушені були залишити Україну польські магнати й католицька шляхта, католицьке духівництво — ті верстви, що тримали у своїх руках владу до початку Національно-визвольної війни. Позаяк шляхетсько-магнатський стан пощастило ліквідувати, провідну роль у житті суспільства став відігравати козацький стан. Влада та основні багатства зосереджувалися в руках козацької старшини. Козацька старшина формувалася з представників різних суспільних верств. Розширення кола старшини відбувалося й через службу на відповідних посадах.
Безперечним завоюванням козацької держави стала особиста свобода абсолютної більшості селян і міщан, які, крім того, могли вільно вступати до козацького стану. Переважна більшість селян покозачилася, почала вести вільне козацьке господарство. Становище міщан поліпшувалося ще й завдяки тому, що в містах було ліквідовано засилля іноземців та усунуто національно-релігійні перешкоди для занять ремеслами, промислом, торгівлею, для участі в самоврядуванні.