6. Елементи платіжної операції:

- Зобов’язання яке необхідно виконати;

- Платник (сторона що здійснює платіж)

- сторона, яка одержує платіж (одержувач)

- інструменти платежу;

- установи які здійснюють переказ;

Платіжний інструмент – це засіб певної форми на паперовому, електронному чи іншому виді носія інформації, використання якого ініціює переказ коштів з відповідного рахунку платника;

4. Класифікація платіжних систем

Внутрішньодержавна платіжна система - платіжна система, в якій платіжна організація є резидентом та яка здійснює свою діяльність і забезпечує проведення переказу грошей виключно в межах України.

В Україні можуть створюватися внутрішньодержавні банківські та небанківські платіжні системи

До внутрішньодержавних банківських платіжних систем відносяться:

- системи міжбанківських розрахунків;

- внутрішньобанківські платіжні системи;

- системи масових платежів.

Система міжбанківських розрахунків призначена для переказу грошей у межах України між банками на виконання зобов'язань їх клієнтів, а також власних зобов'язань цих банків .

Внутрішньобанківська платіжна система (ВПС) - сукупність правил, організаційних заходів, програмно-технічних засобів, засобів захисту, що використовуються банком для виконання внутрішньобанківського переказу грошей, а також для взаємодії з іншими банківськими платіжними системами для забезпечення виконання міжбанківського переказу грошей філіями банку.

Внутрішньобанківська платіжна система (ВПС) створюється банком з метою забезпечення найбільш сприятливих умов для прове­дення переказу грошей між його підрозділами.

Система масових платежів призначена для переказу грошей за операціями, що здійснюються юридичними та фізичними особами із застосуванням платіжних інструментів.

Внутрішньодержавні небанківські платіжні системи мають право здійснювати діяльність, пов'язану із переказом, виключно після їх реєстрації в Національному банку України та отримання відповідного дозволу Національного банку України.

Міжнародна платіжна система — платіжна система, в якій платіжна організація може бути як резидентом, так і нерезидентом і яка здійснює свою діяльність на території двох і більше країн та забезпечує проведення переказу грошей з однієї країни в іншу. Так, банки, клірингові установи, а також інші установи, що надають фінансові послуги, мають право укладати договори з платіжними організаціями міжнарод­них платіжних систем про членство або про участь у цих системах після отримання ними відповідного дозволу Національного банку України.

5. Організація розрахунків (валова і нетто основа)

Системи розрахунків на валовій основі:

Розрахунок на валовій основі (брутто-розрахунок) передбачає, що відповідно з кожним дорученням або вимогою проводиться окрема операція шляхом відповідного переказу коштів.

При розрахунках на валовій основі виконуються:

- окремі розрахунки за кожною трансакцією;

- перевірка кожного платіжного документа, в процесі якої встановлюється наявність у платника достатніх коштів для покриття платежу (у формі залишку на рахунку або кредиту).

При розрахунках на валовій основі кожен платіж є остаточним.

Розрахунки на валовій основі (системи брутто-розрахунків) розрізняються за швидкістю і порядком проведення розрахунків. Розрахунки на валовій основі можуть проводитися безперервно на протязі дня, а можуть здійснюватися в наперед визначений період часу. Це визначає поділ брутто-розрахункових систем на розрахунки в режимі реального часу і розрахунки з періодичною обробкою платежів.

Виділяють розрахунки на валовій основі без використання денних кредитів і розрахунки на валовій основі з використанням денних кредитів.

Розрахунок на чистій основі (нетто-розрахунок) - залік взаємних вимог і зобов'язань (неттінг, кліринг).Неттінг- розрахунок нетто-позицій за зустрічними платежами згідно сум, які відображені в розрахункових документах двох або більше учасників розрахунків на нетто-основі, відповідно до порядку проведення розрахунків.

Кліринг - це процес передачі, звірки і, в деяких випадках, підтверд­ження платежів перед розрахунком, яке, можливо, включає взаємний залік платежів і визначення кінцевого розрахункового сальдо (нетто-позицій).

Нетто-позиція - вирахувана на визначений момент часу різниця між сумою, відображеною в розрахункових документах учасників розрахун­ків на зарахування грошових коштів з рахунків учасників розрахунків, і сумою, відображеною в розрахункових документах на списання гро­шових коштів з рахунку даного учасника для зарахування на рахунки учасників розрахунків.