Лозяк Андрій ОА-магістри
86. Загальні поняття комісійних та консигнаційних операцій.
Мета: надання теоретичних знань про комісійні та консигнаційні операції шляхом їх визначення та наведення практичних прикладів.
Ключові терміни: зовнішньоторгова операція, торгово-посередницькі операції, комісійна операція, договір комісії, консигнаційна операція.
Нормативна база:
Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» м. Київ, 16 квітня 1991 року N 959-XII.
Господарський кодекс України:за станом на 19 листопада 2012 р./ м. Київ від 16 січня 2003 року № 436-IV.
Цивільний кодекс України м. Київ 16 січня 2003 року № 435-IV.
Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI.
Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями» м. Київ від 29 грудня 2007 року N 1409.
Під час своєї діяльності суб’єкти господарювання не обмежуються територією митного кордону своєї країни, але й здійснюють зовнішньоекономічну діяльність. Провідну роль на зовнішньому ринку товарів займають виробники.
Згідно з законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» товаром є будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі). [1]
Характерно, що обмін між виробниками різних країн здійснюється через зовнішньоторгові операції. Для того, щоб обмін відбувся, необхідно провести відповідні взаємопов'язані дії:
знайти покупця;
підписати з ними угоду (договір), в якій обговорити всі умови;
виконати договір. [9, ст. 157]
Отже зовнішньоторгова операція – це комплекс дій контрагентів різних країн, спрямованих на здійснення торгового обміну.
Серед багатьох різновидів зовнішньоторговельних операцій вагоме місце на зовнішньому ринку посідають торгово-посередницькі операції.
Під торгово-посередницькими операціями у зовнішньоекономічній діяльності розуміють операції, пов'язані з купівлею-продажем товарів, що здійснюються за дорученням експортера чи імпортера незалежним посередником на основі спеціальних угод чи окремих доручень. [9, ст. 157]
Торгово-посередницькі операції класифікують в сукупності від залежності від характеру взаємовідносин між продавцем чи покупцем і торговим посередником, а також від функції, яку виконує торговий посередник, причому виділять такі різновиди: операції пов’язані з перепродажем, комісійні операції, агентські та брокерські операції. (Див. рис.1)
Види торгово-посередницьких операцій
Рис. 1. Види торгово-посередницьких операцій.
Джерело: Власні розробки.
Договір комісії має безліч переваг порівняно з іншими, наприклад з договорами купівлі-продажу. При вмілому використанні норм чинного законодавства працювати через посередників буває вигідніше, оскільки це заощаджує і час, і гроші. Договори комісії на продаж сприяють збільшенню каналів збуту на невідомому, закордонному ринку. А контракти на придбання товарів допомагають у стислі строки знайти потрібний "заморський" товар за прийнятною ціною, не вирушаючи за тридев'ять земель. [12, ст. 432]
Комісійні операції на зовнішньому ринку товарів і послуг здійснюються за допомогою договірних відносин – договорів комісії.
Керуючись положеннями статті 1011 Цивільного кодексу України слід зазначити, що за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. [3]
З визначення, що дає нам Цивільний кодекс України можна зробити висновки, що суб’єктами комісійних операцій виступають комісіонер та комітент. Комісіонером є сторона комісійної угоди, котра за дорученням іншої сторони, тобто комітента, за його рахунок і певну винагороду укладає від свого імені торговельні угоди. А комітентом відповідно особа (сторона), яка доручає в її інтересах і за її рахунок іншій особі (стороні) вчинити певні правочини.
Під час підписання договору комісії контрагенти (суб’єкти) визначають у ньому мінімальні ціни при експорті й максимальні при імпорті, терміни за які повинна бути здійснена поставка товару, граничні, технічні і якісні характеристики товару, міру відповідальності кожного з суб’єктів договору одного перед іншим та розміри і порядок виплати комісійних винагород.
Отож інтерес комісіонера полягає у отриманні оплати свої послуг. Плата, яку отримує за виконання своїх функцій агент-посередник, тобто комісіонер, щодо здійснення торгово-посередницьких операції обчислюється, як правило, у відсотках від суми операції та називається комісійною вигодою (винагородою).
Особливістю діяльності комісіонера є те, що як посередник він виступає тільки для комітента. Для третього контрагента він буде виступати стороною договору купівлі-продажу, тобто у якості продавця чи покупця товару, у залежності від доручення яке надав йому комітент.
В залежності від доручення, які поклав на комісіонера комітент у зовнішньо економічній діяльності виділяють такі види комісійних операцій:
чисто комісійні операції;
комісійні операції пов’язані з дорученням комітента комісіонеру продати товар.
Для чисто комісійних операцій: характерним є те, що комісіонер, реалізовуючи товар чи навпаки закуповуючи його, діє на підставі договірних відносин і товар у даному торговому обороті не стає його власністю, а прямує від продавця покупцю. Відповідальність за виконання зобов’язань третьою особою не покладається на комісіонера і розрахунок між комітентом і третьою стороною здійснюється прямо.
Суть комісійних операцій пов’язаних з дорученням комітента комісіонеру продати товар полягає у тому, що на початковій стадії їхньої співпраці укладається так званий договір «делькредере». Згідно з даним договором комісіонер несе відповідальність за платоспроможність покупця і повинен компенсувати комітентові всі витрати, у тому випадку, коли виникне ситуація неплатоспроможності покупця.
У даному випадку комісіонер може виступати як проміжний покупець: спочатку він може сам укладати договір з покупцем, а після цього вже й укласти договір з комітентом, завчасно будучи поінформованим про його бажання продати товар. У такому випадку грошові кошти поступають на рахунок комітента тільки після надходження до комісіонера платежу від покупця. Різниця між цінами покупця та комітента складає винагороду комітента.
З іншої сторони комісіонер може отримати винагороду у вигляді фіксованого відсотку від ціни договору між комітентом і покупцем. Характерно, що при такій ситуації винагорода буде вище у порівнянні з простими комісійними операціями. Це пояснюється тим, що під час висновку договору комісії угода вже гарантована, тобто договір про покупку товару вже укладений.
На міжнародному рівні комісійні операції регулюються актами конвенціями, директивами ЄС модельними законами ЮНСІТРАЛ, міжнародними стандартами. На цьому рівні здійснюється регулювання комісійних операцій між різними країнами для їхньої уніфікації та певним чином стандартизації єдиних вимог у даній сфері. Комісійні операції за українським законодавством регулюються законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність», Цивільним кодексом України, зокрема главою шістдесят дев’ятою «Комісія» книги п’ятої «Зобов’язальне право», Господарським кодексом України, Податковим кодексом та іншими нормативно-правовими актами.
Різновидом комісійних операцій на зовнішньому економічному ринку є операції з консигнації, проте п.14.1.202 ст.14 Податкового Кодексу України дані поняття прирівнює. [4]
Керуючись положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2007 р. N 1409 «Про затвердження Порядку продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями» слід зазначити, що операції консигнації – це операції з реалізації товарів, відповідно до яких одна сторона (консигнатор) зобов'язується за дорученням другої сторони (консигнанта) продати протягом визначеного часу (строку дії угоди консигнації) за обумовлену винагороду з консигнаційного складу від свого імені товари, які належать консигнанту. [5]
Як уже було сказано, консигнація являється різновидом агентського комісійного договору, відповідно до якого товари, що експортуються, після перетину кордону країни-експортера розміщуються на складі тимчасового зберігання (консигнаційний склад) і поступово, в міру реалізації чергової партії проходять митне оформлення, яке проводить агент, і реалізуються іноземним покупцям. На території України на даний час немає консигнаційних складів тому консигнаційні товари розміщуються на митних ліцензійних складах, які можуть перебувати у власності як юридичних так фізичних осіб а також іноземних суб’єктів господарської діяльності.
Консигнаційна форма продажу використовується при слабкому освоєнні ринку або ж при поставці нових товарів, мало відомих місцевим покупцям. На умовах консигнації реалізуються в основному товари масового серійного виробництва, автомобілі, трактори, запасні частини, інструменти і т.п. [9, ст. 163]