
- •Еволюція коків, їх загальна характеристика. Стафілококи, біологічні властивості, класифікація, практичне значення.
- •Роль стафілококів у розвитку патології людини, патогенез спричинених ними процесів. Характеристика токсинів і ферментів патогенності. Роль у виникненні внутрішньо лікарняної інфекції.
- •Методи мікробіологічної діагностики стафілококових процесів та їх оцінка. Імунітет при стафілококових захворюваннях. Препарати для специфічної профілактики і терапії, оцінка.
- •Стрептококи, біологічні властивості, класифікація. Токсини, ферменти патогенності.
- •Стрептококи пневмонії, біологічні властивості. Патогенність для людини і тварин. Мікробіологічна діагностика пневмококових захворювань
- •Гонококи. Біологічні властивості, патогенез і мікробіологічна діагностика захворювань. Профілактика і специфічна терапія гонореї та бленореї.
- •Патогенні основи мікробіологічної діагностики черевного тифу і паратифів а і в. Методи мікробіологічної діагностики, їх оцінка.
- •11. Сальмонели. Збудник черевного тифу. Біолог власт, аг будова, патогенез.
- •13,14. Шигели. Біолог власт, класиф, Патогенез дизентерії.
- •35.Лептоспіри і їх характеристика,класифікація.Патогенез,імунітет і мб.Діагностика. Специфічна профілактика і терапія.
- •36.Борелії.,біолог властивості.Патогенез.Збудники ендемічного і епідемічного поворотного тифу.Профілактика і терапія поворотного тифу. Збудник хвороби Лайма.Патогенез,терапія,діагностика,профілактика.
- •39.Мікоплазми,класифікація.Біолог.Властивості,методи культивування.Патогенез,діагностика.
- •40.Хламідії,класифікація,біолог.Вл.Методи культивування.Роль в розвитку патології людини.Мікроіолог.Діагностика.
- •41.Малярійний плазмодій,характеристика.Патогенез малярії.Мікробіог.Діагностика.Профілактика і терапія.
- •42.Кампілобактери.Біолог.Властивості,мікробіолог.Діагностика.
- •43.Хелікобактер пілорі.Відкриття,біолог.Влстивості,патогенез.Метода мікробіолог.Діагностики.Сучасні методи лікування
- •44.Сучасні методи лабораторної діагностики інфекц.Захворювань.
- •45.Ієрсинії-збудники псевдотуберкульозу і ентероколіту,властивості,діагностика
- •45.Патогенні гриби і актиноміцети (збудники канидозу,дерматомікозу, їх характеристика). Принципи мб діагностики
- •46. Токсоплазма,морфолоособливості культивування. Патогенез захворювань. Мб діагностика. Специфічна терапія.
- •48. Патогенні спірили. Збудник гарячки від укусу щурів. Мб діагностика захворювання.
- •50. Умови виникнення внутрішньолікарняної інф-ії. Мб роль гнійно-запальних, опікових інфекцій, та інфекцій ран, спричинених лікарняними штамами.
- •56. Санітарно-показові мікроорганізми, вимоги до них, їх значення для характеристики об'єктів навколишнього середовища.
- •57. Принципи санітарно-мікробіологічних досліджень об'єктів навколишнього середовища, їх оцінка. Санітарно-бактеріологічний контроль за якістю питної води. Вимоги Державного стандарту до питної води.
- •59/58 Мікрофлора води. Фактори самоочищення води. Виживання патогенних мікроорганізмів у воді. Роль води у передачі інфекційних захворювань
- •58/59. Вода як середовище проживання і зберігання мікроорганізмів. Автохтонна і алохтонна мікрофлора відкритих водоймищ. Сапробність. Мікроорганізми -показники процесу самоочищення води.
- •60. Екологія мікроорганізмів. Мікрофлора навколишнього середовища: повітря, води, ґрунту. Методи дослідження
- •61. Санітарно-показові мікроорганізми, які використовують при оцінці якості води
- •62. Методи санітарно-бактеріологічного дослідження води та їх оцінка.
- •63. Мікрофлора грунту. Роль грунту у передачі інфекційних захворювань. Фактори, які впливають на виживаність патогенних мікроорганізмів у ґрунті.
- •64. Санітарно-показові мікроорганізми, які використовують при оцінці забруднення грунту. Методи санітарно-мікробіологічного дослідження ґрунту.
- •65. Мікрофлора повітря, її характеристика. Роль повітря у передачі інфекційних захворювань.
- •66. Мікробне число і санітарно-показові мікроорганізми повітря закритих приміщень, методи визначення, їх оцінка.
- •67 Санітарно-показові мікроорганізми повітря, методи їх виявлення. Критерії оцінки чистоти повітря закритих пФСриміщень.
- •69 Збудники харчової токсикоінфекції. Принципи санітарно-бактеріологічних досліджень харчових продуктів.
- •72. Санітарно бактеріологічне дослідження харчових пробуктів на виявлення патогенних стафілококів
- •73 Санітарна вірусологія, предмет завдання значення санітароної вірусології в діяльності лікаря.
- •77 Роль повітряного середовища у поширенні збудників респіраторних вірусних інфекцій. Методи відбору проб повітря та індикації респіраторних вірусів.
65. Мікрофлора повітря, її характеристика. Роль повітря у передачі інфекційних захворювань.
міклофлора повітря формуеться за рахунок м/о грунту , рослин і води.У закритих примішеннях повітря в пилій фазі аерозолю(діаметр часток 10 мкм-1мм). Максимальна кількість м/о в атмосферному повітрі можна знайти у червні - серпні, а мінімальну - в грудні - січні. Присутність санітарно-показових мікроорганізмів в атмосферному повітрі - досить рідкісне явище. Лише іноді в місцях масового скупчення людей із атмосферного повітря можна виділити стафілококи і стрептококи.
У повітря можуть потрапити з дихальних шляхів хворої людини збудники кору, скарлатини, вітряної віспи, натуральної віспи, грипу, епідемічного паротиту, кашлюку, цереброспінального менінгіту, туберкульозу та ін. Але безпосередньо визначити їх у повітрі дуже складно. Про пряму епідеміологічну небезпеку роблять висновок за кількістю гемолітичних стрептококів і стафілококів у повітрі. При оцінці санітарного стану закритих приміщень, залежно від задач дослідження, визначають: загальне мікробне число, санітарно-показові мікроорганізми (стафілококи, альфа- і бета-гемолітичні стрептококи, які є показниками контамінації повітря мікрофлорою носоглотки людини).
66. Мікробне число і санітарно-показові мікроорганізми повітря закритих приміщень, методи визначення, їх оцінка.
Нормативи бактеріального забруднення і вмісту санітарно-показових мікроорганізмів у повітрі закритих приміщень ще до кінця не розроблені. Вони повинні бути обґрунтовані з урахуванням типу, призначення приміщення і класу чистоти. Особливо важливо проводити санітарно-мікробіологічні дослідження повітря в хірургічних і дитячих відділенях лікарень, операційних, пологових будинках - там, де різні мікроорганізми (патогенні, умовно-патогенні та деякі сапрофіти) можуть викликати внутрішньолікарня-ні інфекції або тяжкі ускладнення після операцій, пологів у людей з низькою опірністю організму. У повітрі лікарняних приміщень, крім звичайних показників, визначають присутність патогенних стафілококів, а також синьогнійної палички та інших грамнегативних умовно-патогенних бактерій, залежно від класу чистоти приміщення:
• особливо чисті (А) - операційні зали для пологів, асептичні бокси;
• чисті (Б) - процедурні, палати і зали реанімації, дитячі палати, асистентські і фасувальні аптек, приміщення бактеріологічних і клінічних лабораторій;
• умовно чисті (В) - палати хірургічних відділень, коридори, які ведуть до операційних, пологових залів, бокси і палати інфекційних відділень, ординаторські тощо;
• брудні (Г) - коридори і приміщення адміністративних будівель, санітарні кімнати, туалети, кімнати для брудної білизни та ін.
Деякі санітарно-бактеріологічні показники при дослідженні повітря лікарняних закладів наведені утабл. 28.1.
Для повітря приміщень, які відносять до брудних (клас Г), санітарно-мікробіологічні показники не нормуються.
Назва приміщення, клас чистоти |
Час відбору проб |
Загальна кількість мікроорганізмів в 1 м3 повітря, КУО/м3 |
Кількість колоній Staphylococcus aureus в 1 м3 повітря, КУО/м3 |
Кількість плісеневих і дріжджоподібних грибів в 1 дм3 повітря |
Операційний блок(клас А) |
до роботи |
£100 |
0 |
0 |
під час роботи |
£200 |
0 |
0 |
|
Процедурні, реанімаційне відділення {клас Б) |
до роботи |
<500 |
0 |
0 |
під час роботи А |
£750 |
0 |
0 |
|
Палати хірургічних відділень (клас В) |
до робота |
£750 |
0 |
0 |
під час роботи |
£ 1000 |
£2 |
0 |
Санітарно-мікробіологічне дослідження повітря включає 4 етапи:
1) відбір проб повітря;
2) обробку, транспортування, концентрацію мікроорганізмів;
3) виділення мікробів;
4) ідентифікацію виділених бактерій і вірусів.
Останні два етапи виконуються за допомогою звичайних санітарно-бактеріологічних і вірусологічних методів дослідження. Проби повітря для дослідження необхідно відбирати на рівні дихання людини, яка сидить чи стоїть.
Усі
методи відбору повітря можна поділити
на седиментаційні і аспіраційні.
Седиментаційний -метод Коха - полягає
у здатності мікроорганізмів завдяки
силі тяжіння і під дією руху повітря
(разом з частками пилу і краплями
аерозолю) осідати на поверхню поживного
середовиша у відкритій чашці Петрі.
Аспіраційні методи ґрунтуються на
примусовому осадженні мікроорганізмів
із повітря на поверхню
твердого середовища
.
Основні показники санітарного стану повітря
1. Загат» мікробне число» -кількість одиниць м/о що утворюють (КУО), в 1 м3 в повітрі
2. Присутність золотистого стафілокока- повітря засівать на жовгеово-солевий агав, де виростають характерні вмоиколоніі грам позитивиих коків, що мають фермент
1 Присутність грибів (дрожеподібних) – це кількість гриби що виростають на середовищ Сабуро за 96 годин інкубації при температурі 22-28 С
4. За епідеміологічними вимогами визначають патогенні мкрорганізми (стьмонели, микобактеріі , віруси).