Висновок

У результаті аналізу спеціальних джерел і літератури визначив зміст поняття «соціальна організація» а також головні типи соціальної організації. Розглянувши ці питання можна зробити ряд висновків:

Соціальні інститути можна поділити на два види - регламентні (нормативно-правові) та організаційні (структурні). Перші регламентують (впорядковують) взаємини членів товариства або організації. Це свого роду «правила гри», відповідно до яких діють члени організації. До них відносяться звичаї, традиції, норми права, моральні норми. Організаційні інститути - це організаційні структури, що закріплюють відносини між членами суспільства. До організаційних інститутів можуть бути віднесені не тільки соціальні організації, але й інші організаційні формування (наприклад, держава, уряд, дума).

Соціальна організація - система соціальних груп і відносин між ними. Розрізняють виробничі, трудові, суспільно-політичні та інші соціальні організації.

У соціальній організації, центром якої є людина, об'єктивно виконується ряд загальних і особливих законів і принципів, які представляють єдине ціле в світі організацій. Тому будь-яку фірму, компанію, організацію слід розглядати як соціально-економічну систему, так як найважливішими відносинами в них виступають соціальні і економічні.

Серед елементів, що впливають на формалізовані комунікації і неформальні відносини, можна виділити загальне і особливе. Загальне у відносинах людей в організації можна прогнозувати і на цій базі створювати різні види нормативної документації. Особливе - це колорит відносин, що в окремих випадках може мати вирішальне значення в діяльності організації. Поєднання загального і особливого у відносинах людей істотно впливає на загальне та особливе в діяльності самої соціальної організації, її реакції на дію того чи іншого закону.

В організації переплітаються і уживаються інтереси особистостей і груп, встановлюються правила і норми відносин, дисципліна і творчість. У кожної організації - своя місія, культура, імідж. Організації змінюються відповідно до вимог навколишнього середовища і гинуть, коли не здатні їх виконати. Клас соціально-економічних систем незрівнянно складніше, ніж клас соціо-технічних систем.

Класифікація організацій дозволяє згрупувати їх за схожими ознаками чи параметрами для вироблення спільних методів аналізу господарської діяльності, вдосконалення управління і регулювання. Класифікація і типологія організацій необхідна також для визначення державної політики по відношенню до різних типів підприємств.

Перші соціальні організації на Землі мали природне походження. Штучні організації з'явилися пізніше природних, які спочатку служили як еталони для створення штучних організацій.

Природно-штучні організації є проміжною (змішаною) формою соціальної організації, що поєднує в собі як штучні, так і природні зразки організаційної культури.

В даний час домінуючими є штучні і природно-штучні організації, які витісняють природні організації з усіх сфер людської діяльності, що пред'являє високі вимоги до соціальних інженерам, від яких залежить не тільки ефективність створюваних організацій, але також їх життєздатність, а головне, соціальна захищеність членів організації. Для цього соціальні проекти повинні включати в собі не лише виробничу, а й соціальну складову.