Методика об’єктивного обстеження органів травлення у дітей (огляд, пальпація, перкусія, аускультація)

Під час об’єктивного обстеження органів травлення у дітей необхідно звернути особливу увагу на такі моменти:

1. Скарги: біль приступоподібний, ниючий, мойніганівський ритм болю, спастичний характер, пов’язаний з прийомом їжі: ранній (30 хв. після їжі) і пізній (через 1-1,5 години після їжі); голодний, нічний, біль пов’язаний з актом дефекації; дисфагія, одинофагія, регургітація, відрижка, румінація, печія, нудота, блювота, тенезми, метеоризм, свербіж шкіри, жовтяниця, закрепи, діарея.

2. Дані анамнезу життя: перинатальний анамнез, спадковість, особливості вигодовування дитини на першому році життя і харчування дітей старшого віку; анамнезу хвороби: початок захворювання (гострий або поступовий), розвиток і послідовність захворювання, тривалість захворювання, зв’язок захворювання з аліментарними порушеннями чи кишковими захворюваннями, психоемоційним перевантаженням, оцінка ефективності попереднього лікування

3. Під час огляду – оцінити положення хворої дитини (активне, пасивне); фізичний розвиток (зниженого або підвищеного харчування); колір шкіри (телеангіоектазії, пальмарна і плантарна еритема), висипка; склер (блідість, іктеричність); слизову порожнини рота, язика, стан зубів, мигдаликів; розмір і форму живота, наявність венозної сітки на передній стінки живота.

4. Під час пальпації живота: напруження, тонус м’язів передньої черевної стінки, грижеві випинання, болючість при пальпації в пілородуоденальній, епігастральній зонах, правому і лівому підребер’ї, правій і лівій здухвинній ділянках, позитивні міхурові симптоми (симптом Кеpa – Образцова, симптом Захар'їна, симптом Харитонова, симптом Яновера, симптом Ортнера-Грекова, симптом Мюссі - Георгіївського), симптоми ураження підшлункової залози (симптом Керте, Дежардена, Мейо-Робсона, Кача). Для проведення диференційної діагностики із захворюваннями шлунку, підшлункової залози і кишечнику проводять пальпацію живота по Гроту (три позиції). Під час пальпації паренхіматозних органів визначають розміри печінки і селезінки, щільність, рухливість, болісність. При пальпації товстого кишечнику оцінюють поверхність, щільність кишкової трубки, розмір, рухливість, болісність.

5. За допомогою перкусії визначають розміри печінки за Курловим, симптом Менделя.

Матеріали для самоконтролю:

А. Завдання для самоконтролю:

Тести:

1. Центральна регуляція діяльності стравоходу здійснюється

переважно:

А. ауербахівським нервовим сплетенням

Б. блукаючим нервом

В. симпатичним нервом

Г. центральною нервовою системою

3. Клінічний симптом, не властивий захворюванню жовчного міхура:

А. Кера

Б. Харитонова

В. Менделя

Г. Ортнера

4. Який фермент бере участь в розщепленні жиру грудного молока:

А. сичужний фермент

Б. ліпаза підшлункової залози

В. лактаза

Г. ліпаза грудного молока

Задачі для самоконтролю:

Задача

Дитина 7 років. Протягом 1місяця скаржиться на ниючий біль у правому підребер’ї, пов’язаний з прийомом смаженої їжі, з фізичним навантаженням, нудоту, блювоту. Об’єктивно: шкіра бліда, склери субектеричні, язик обкладений білим нальотом, при пальпації живіт м’який, позитивні міхурові симптоми: Кера, Захар’їна, Харитонова. Печінка на 3 см виступає із-під реберної дуги, селезінка не збільшена. Був встановлений попередній діагноз: Дисфункція жовчного міхура. Які клінічні симптоми дають можливість встановити діагноз?

Література.

1. Педіатрія. Навчальний посібник / За ред. О.В. Тяжкої – К.: Медицина, 2005. – 550 с.

2. Практикум з пропедевтичної педіатрії з доглядом за дітьми. – Київ 2002. Знання України. Майданник В.Г., Дука К.Д., Бурлай В.Г.

3. Мазурин А.В., Воронцов И.В. Пропедевтика детских болезней.- СПб.: Фолиант, 1999. - 928 с.

4. Ю.В. Белоусов - Детская гастроэнтерология – Харьков: Консум, 2000 - 528 с.

6