9. Вартісний аналіз проектування продукту

Вартісний аналіз — це пошук можливого скорочення ви­трат на виготовлення існуючого виробу чи послуги, при яких не проходить зниження цінності продукту. Ціновий (вартісний) інжиніринг грунтується на тих самих принципах, але застосо­вується до стадії розробки нового виробу.

Вартісний аналіз загалом проводять в 12 етапів:

1. Вибрати продукт. Вибираються продукти, що можуть принести найбільший прибуток, а також найбільш складні, які можна спростити; продукти, що користуються найбільшим попитом у виробництві, скорочення яких дасть суттєву еконо­мію; застарілі зразки, що допускають покращення за рахунок застосування нових технологій.

2. Підрахувати витрати. Потрібно точно визначити вели­чину граничних витрат, оскільки їх скорочення є суттю вартіс­ного аналізу.

3. Скласти список всіх компонентів.

4. Скласти список всіх функцій. В цьому потрібна участь всієї команди. Ціль — визначити функції, які можуть бути по­трібними споживачам, а не функції, яквважає потрібними виробник.

5. Оцінити поточний і майбутній попит.

6. Визначити головну функцію.

7. Визначити інші способи виконання головної функції.

10. Визначити затрати альтернативних варіантів

12 Впевнитися в тому, що новий продукт прийнятий. Існуючі потужності, технології, обладнання та інше можуть бути недостатніми для виготовлення нового продукту.

Ефективно працюючий операційний менеджер спрямовує зусилля на зниження витрат і покращення вкладів в ті вироби, які показують кращі перспективи. Використовується принцип Парето. Ресурси інвестуються на кілька найважливіших технології комп'ютерного проектування. Такі системи, як САПР, САБ, САМ, дозволяють інженерам визначати різні типи інженерних даних, а також впевнитись, що частини підходять одна до одної і виріб буде нормально працювати після складання.

10. Стратегічні і тактичні рішення

Стратегічні рішення мають тенденцію до довготривалості і можуть вимагати більше одного року для впровадження. Так­тичні рішення можна модифікувати і змінювати значно часті­ше. Обидва типи рішень підтримують операційну місію і стра­тегії організації.

Стратегічні рішення ОМ:

1. Стратегія товару. Визначає процес виготовлення (транс­формації). Рішення по якості, виробничих затратах, запасах, потужності, трудових ресурсах та інше залежать від конструкції товару.

2. Стратегія процесу—це можливості процесу, які доступні для виробництва товару. Дані рішення впливають на технології, обладнання, якість, обслуговування, трудові ресурси, гнучкість виробництва.

3. Стратегія вибору місця розташування. Рішення про місце розташування виробничих і сервісних організацій значно відрізняються.

4. Стратегія розміщення. Безпосередньо залежить від процесів і технологій та рельєфу місцевості чи наявних будівель, споруд.

5. Стратегія людських ресурсів. Рішення про якість та кількість трудових ресурсів, систему мотивації.

6.Постачання. Рішення про постачальників, величину за­купівлі, страхові запаси та інше.

Т актичні рішення ОМ:1.Тактика управління запасами. Рішення по запасах можуть бути оптимальними тоді, коли розглядаються для задоволення потреб попиту у світлі часу затримки, оперативно –виробничого планування і планування використання трудових ресурсів. 2.Тактика оперативно – виробничого планування. Ефективне панування виробництва визначає потребу в трудових ресурсах та виробничих потужностях. 3. Тактика якості. Рішення щодо визначення необхідного рівня якості.

Тактика надійності та ремонту. Рішення щодо надійності, ремонтопридатності, обслуговування та інше.

Успішна стратегія ОМ залежить від врахування:

1. вимог зовнішнього середовища (тобто в яких економіч­них, культурних і технологічних умовах організація намагаєть­ся виконати свою стратегію);

2. конкурентних вимог (врахування сильних та слабких сторін конкурентів та прогнозування їх можливих дій);

3. стратегії організації (можливих її напрямків розвитку);

4. життєвого циклу товару (тобто врахування стадії розвит­ку товару).