4.Поняття виробничої потужності підприємства

Виробнича потужність підприємства – це максимально можливий випуск продукції необхідної якості в передбачені номенклатурі за певний час (зміну, добу, місяць, рік) при повному завантаженні обладнання та виробничих площ у прийнятому режимі роботи з урахуванням застосування передової технології, організації виробництва і праці.

Вибуття потужності відбувається з наступних причин:знос та вибуття обладнання; збільшення трудомісткості виготовлення виробів; зміна номенклатури і асортименту продукції, що випускається; зменшення фонду робочого часу; закінчення терміну лізингу обладнання.

Виробнича потужність визначається різними вимірниками:натуральними;

умовно-натуральними; у багатономенклатурних виробництвах – вартісним вимірником.

Розрізняють перспективну, проектну та діючу потужність підприємства.

Перспективна виробнича потужність відбиває очікувані зміни номенклатури продукції, технології й організації виробництва, закладені в плановому періоді.

Проектна виробнича потужність являє собою величину можливого випуску продукції умовної номенклатури в одиницю часу, задану при проектуванні чи реконструкції виробничої одиниці. Вона є фіксованою величиною тому, що розрахована на постійну умовну номенклатуру і постійний режим роботи. Діюча потужність підприємства (цеху, лінії, агрегату) відбиває його потенційну здатність виробити протягом календарного періоду максимально можливу кількість продукції, передбаченої планом

5.. Операційна система та її підсистеми

Ефективність і раціональність операційного менеджмен­ту цілком і повністю залежить від правильного вибору опера­ційної стратегії. Операційний менеджер відповідає за побудо­ву ефективної системи виробництва, яка одночасно була б ефективною і оптимальною. Залежно від стратегії організації будується операційна система, яку найчастіше подають як су-

купність взаємодії трьох підсистем (рис.2.1):

• підсистеми перетворення;

• підсистеми забезпечення;

• підсистеми планування та контролю.

Підсистема перетворення виконує продуктивну функцію з перетворення входів у виходи. Підсистема забезпечення фун­кціонує для безперебійної роботи підсистеми перетворення. До підсистеми забезпечення відносять допоміжне та обслуговую­че господарства. Підсистема планування та контролю планує діяльність організації на кожен наступний період, здійснює контроль за виконанням рішень, визначає стратегічні напрям­ки розвитку організації.

6.Процес прийняття рішень в ом

Робота операційних менеджерів значною мірою складається з розробки та прийняття управлінських рішень, котрі класифікуються на успішні та погані. «Успішні» рішення грунтуються на логіці, розглядають всі можливі дані, альтернативні варіанти і передбачають такі шість кроків:

1. Визначення проблеми і факторів, які впливають на прийняття рішення.

2. Становлення критерію прийняття рішення та досягнення цілей. Менеджери повинні розробити специфічні змінні цілі. Адже більшість організацій мають більше ніж одну ціль максимізацїї прибутку.

3. Формулювання моделей і зв'язків між цілями та змінними. Розробляється формалізоване уявлення ситуації — модель. Більшість моделей мають одну і більше змінних. Змінна - це кількість, що вимірюється, яка може змінюватися.

4. Визначення та оцінка альтернатив. Цей крок означає генерацію найбільшої кількості шляхів вирішення проблеми.

5. Вибір найкращої альтернативи. Це рішення, яке найкращим чином задовольняє і найбільше відповідає встановленим цілям.

6. Впровадження рішення реалізації продукту . Виконання дій у відповідності з обраною альтернативою.

Треба зазначити, що досить часто ці кроки повторюються, утворюючи цикли, щоб досягти кінцевої мети прийняття «успішного» рішення.