
- •1.Еволюція теорії та практики управління виробництвом
- •2.Розвиток операційної стратегії
- •3.Етапи проектування нового продукту
- •4.Поняття виробничої потужності підприємства
- •5.. Операційна система та її підсистеми
- •6.Процес прийняття рішень в ом
- •7.Розробка послуги
- •8.Організація праці в ом
- •9. Вартісний аналіз проектування продукту
- •10. Стратегічні і тактичні рішення
- •Основні види компонування обладнання, технологій та процесів
- •12.Операції як види діяльності та продуктивність операційної системи
- •13.Вибір місця розташування виробництва
- •14. Сіткове планування та управління
- •15. Оперативно-виробниче планування дискретного виробництва
- •16. Використання резервного фонду в управлінні запасами
- •17 Оперативно-виробниче планування дискретного виробництва
- •18. Завантаження цехів та встановлення послідовності робіт
- •19.Системи управління запасами
- •20. Суть управління запасами
- •21. Планування виробничих процесів
- •22. Система планування потреби в матеріальних ресурсах «точно-вчасно»
- •23. Оперативно-календарне планування виробництва.
- •24.Планування потреби в матеріалах і ресурсах
- •26. Зміст і стратегії агрегатного планування та методи аграрного планування
- •28. Нормативний метод планування (графік Гантта)
- •Виробнича потужність
- •Планування проектів
- •Трактування понять «операційна функція» та «операційна стратегія»
- •Типологія операційних систем
- •Характерні риси операційних систем.
- •34.Опис життєвого циклу операційної системи
- •35.Стратегія і тактика в управлінні операційною системою.
- •36.Інновації і розвиток операційної системи
- •37.Методи організації і нормування робіт
- •38.Суть та види алгоритмів управління операціями (лінійний, циклічний алгоритми).
34.Опис життєвого циклу операційної системи
Будь-яка операційна система — банківська, освітня, інформаційна і тощо не існує вічно: вона виникає, проходить періоди становлення і розвитку, розквіту і, нарешті, спаду і занепаду. На зміну їй приходять нові системи, більш досконалі, пристосовані до навколишнього середовища.
В процесі розвитку ОС слід виділити 4 етапи життєвого циклу, що характеризують поточну ефективність будь-якої ОС.
1 етап ― зародження та формування ОС
Характеризується порівняо низькою ефективністю і відносно низькими темпами її росту.
На цьму етапі необхідна централізована система менеджменту, яка передбачає виключну концентрацію повноважень та відповідальності.
2 етап ― швидкий ріст ефективності ОС
Поточна ефективність тут зростає за рахунок зняття обмежень координації ланок, підрозділів та їх функцій.
3 етап ― період стабільності ОС
Він характеризується найвищим досягненням ефективності функціонування ОС, незмінністю вихідних параметрів системи, низькою ймовірністю відмов, всокими показниками живучості та чутливості.
Період стабільності ― най триваліший період існування ОС. Він прямо пропорційно залежить віцд стилю управління операційного менеджера, наявності та якості вхідних ресурсів, маркетингової служби.. На практиці цей період є найважчим з точки зору тривалості збереження цілей, стратегії і тактики фірми.
4 етап ― спад ефективності
Включає 2 ділянки А і Б.Ділянку А ― стадія спадаючої ефективності, на якій йдуть «сигнали тривоги» про втрату досягнутих показників. Ділянка Б― приріст ефективності незначний і пов’язаний із згортанням діяльності.
В сучасній економічній літературі життєвий цкл є об’єктом дуже прискіпливого дослідження, мета якого знайти можливості скоротити етап росту і продовжити етап стабільності.
35.Стратегія і тактика в управлінні операційною системою.
Операційна система створюється та функціонує, враховуючи стратегію операційної діяльності, яка, в свою чергу, є однією з функціональних стратегій (субстратегій) розвитку організації. Стосов но промислового підприємства повна система виробничої діяль ності називається операційною системою.
Основною метою операційного менеджменту є виробництво продукції вчасно та з мінімальними затратами. Завдання кожного виробничого підрозділу можуть бути різними, але основна управ лінська мета залишається однією для всіх: безумовне виконання зада ної виробничої програми і досягнення при цьому мінімальних вит рат матеріалів, праці, часу та грошових засобів.
Підприємство як система формує і проявляє свої властивості тільки в процесі взаємодії із зовнішнім середовищем. Система реагує на дії зовнішнього середовища, розвивається під цими діями, але при цьому зберігає якісну визначеність і властивості, що забезпечують відносну стійкість та адаптивність функціонування системи. Без взаємодії із зовнішнім середовищем підприємство як відкрита система не може функціонувати. (З зовнішнього середовища воно отримує інформацію, ресурси, капітал і в неї ж передає свою продукцію чи послуги.) Разом з тим чим менше збурень у зовнішньому середовищі, тим стійкіше буде функціонувати підприємство. Завдання менеджера полягає в прогнозуванні ситуацій і вживання заходів по адаптації параметрів систем до факторів зовнішнього середовища.
У разі застосування системного підходу на основі маркетингових досліджень спочатку формуються параметри "виходу", тобто товару або послуг. Виникають питання: Що робити? З яким рівнем якості? З якими витратами?Для кого? В який термін? Кому продавати і за якою ціною? На ці питання відповіді даються одночасно. "Вихід" повинен бути конкурентоспроможним по нормативам.
Потім визначаються параметри "входу". Вирішуються питання: Які потрібні ресурси та інформація для процесу? Потреба в ресурсах та інформації прогнозується після вивчення організаційно-технічного рівня виробництва системи (рівня техніки, технології, організації виробництва, праці та управління) та параметрів зовнішнього середовища.
Зворотній зв'язок є комунікаційним каналом від споживачів системи ( "виходу") до виробника товару і постачальникам системи ( "входу"). При зміні вимог споживачів до товару, а також параметрів ринку, появі організаційно-технічних новинок "вхід" системи і сама система повинні відреагувати на ці зміни і внести відповідні зміни в параметри функціонування.