32. Типологія операційних систем

Операційні системи неоднакові не тільки за своїми наслідками, але і, власне, за суттю. Необхідність у розгалуженій класифікації операційних систем пов’язана з диференціацією засобів і способів керування не тільки ними, але й здійснюваними операціями. Якщо є типологія і розуміння характеру операційної системи, уможливлюється «ефектизація» діяльності останніх. Проектовані, створювані й експлуатовані на даний час операційні системи, що відносяться до різних сфер людської діяльності, характеризуються зрослою складністю як щодо кількісного, так і якісного аспектів.

Класифікація операційних систем

1. За природою (за типом середовища): промислові, технічні, інформаційні, обчислювальні, фінансові, транспортні, освітні, науково-дослідні.

2. За рівнем невизначеності середовища ― жорсткі ― багатоваріантні гнучкі системи 

3 . За структурою: ― радіальна ― радыально-вузлова ― деревовидна структура

4. За масштабністю: сублокальні (1-3 змінних), локальні (4-14), субглобальні (15-35), глоальні (36-100), суперглобальні (більше 100).

5. За ступенем складності: надпрості (відсутні взаємозв'язки), прості (наявні парні взаємозв'язки), складні (наявні взаємозв'язки та взаємовплив), надскладні ( необхідне врахування взаємозв'язків).

6. За характером розвитку у часовому проміжку:  дискретні (проектнне виробництво, масове виробництво) неперервні (нафтопереробка, вугілля).

32. Характерні риси операційних систем.

Операційна система створюється та функціонує, враховуючи стратегію операційної діяльності, яка, в свою чергу, є однією з функціональних стратегій (субстратегій) розвитку організації. Стосов но промислового підприємства повна система виробничої діяль ності називається операційною системою. Банк або лікарня також мають операційні функції, хоча не мають нічого спільного з технологією обробки матеріалів або конвеєром. Тому управління операціями аналогічне до управління виробництвом, за виключенням то го, що управління операціями охоплює більш широке коло проблем і використовується в організаціях, діяльність яких не має нічого спільного з технологією підприємств обробної чи будь-якої іншої га лузі промисловості. Однак є певна схожість у підходах, принципах діяльності менеджера промислової фірми, страхової компанії, банку, клінічної лікарні тощо.

Операційні(виробничі) системи можна классифікувати різними способам.  Найбільш традиційний спосіб класифікації грунтований на виділенні типів за  ознаками степені  стандартизації  продукції (послуг, що робляться), що випускається і обсягу випуску, його регулярності і стабільності.  Саме ці ознаки найбільш суттєвим чином впливають наособливості 

оперативного управління і спосіб організації виробництва: вибір типу 

планування, форми спеціалізації, виду руху предметів праці за операціями. 

Виділимо п'ять основнихтипів операційних систем.

1.Системи, орієнтовані на проекти. Кожна одиниця кінцевій продукції.

 унікальна по конструкції, виконуваним завданням, місцю розташування або 

по яких-небудь іншим важливим ознакам. 2. Одиничне виробництво. Випускаються малі партії продукції широкого асортименту.

3. Серійне виробництво. Продукція виготовляється партіями.

4. Масове виробництво. Система робить великіоб'єми відносно

стандартизованої продукції.

5. Система збезперервним процесом робить значні об'єми однорідного.

Управління операціями стосовно підприємства - це процес проектування, планування, узгодження, контролю всіх засобів, процесів і видів діяльності, необхідних для перетворення праці, капіталу, матеріалів, енергії та професійних навичок в товари та послуги для задоволення потреб зовнішнього середовища.