19.Системи управління запасами

Найвідоміші системи управління запасами є:

1. «Кан-бан» - карткова система.

2. « Just in time» - точно в термін.

Вони є високо ефективними при необхідності мінімізації складських приміщень та витрат на їх утримання .Ці системи ефективні при будь-якій економіці ,вони можливі для здійснення в умовах налагодження інфраструктури як виробничої так і транспортної.

Основні недоліки даних систм є:

• збільшення транспортних витрат

• витрати на розміщення замовлення.

В управлінні запасами необхідно враховувати залежність між залежним і не залежним попитом.

Залежний попит є системою з фіксованою величиною замовлення. Використовується переважно великими підприємствами, які діють в межах сталого попиту, а інколи під державне замовлення.

Існують два основні типи управління запасами:

1. модель фіксованої величини замовлення ;

2. моель фіксованого періоду часу.

Основна відміність між ними полягає в тому,що моделі ФВЗ є зорієнтовані на факт,а моделі ФПЧ зорієнтованими на час.

20. Суть управління запасами

Управління матеріальними запасами визначається як гру­па функцій управління, що підтримують повний цикл потоку матеріалу від закупки та внутрішнього контролю за перетво­ренням матеріальних запасів на готовий продукт і контролю в процесі здачі на склад, до доставки та розповсюдження закін­ченого продукту.

Ціль утворення запасів — це створення певного буфера між послідовними поставками матеріалів і виключення необхід­ності безперервних поставок. Базова ціль — задовольнити по­купця і поставити йому товар з меншими витратами.

Матеріально-технічні запаси — це запас будь-якого виду ресурсу, що використовується в організації. Система управлі­ння запасами — це набір стратегій та видів контролю, за допо­могою яких контролюються рівні запасів, визначається їх не­обхідний обсяг та точка, в якій має відбуватись поповнення, і розмір замовлень.

За загальною згодою до виробничих запасів відносять ма­теріали, що роблять внесок чи є частиною продукту фірми. Виробничі запаси типово поділяються на такі сегменти:

1. сировина;

2. готова продукція;

3. комплектуючі;

4. допоміжні матеріали;

5. незавершене виробництво. У сфері послуг до запасів звичайно включають матеріальні товари, що продаються, та допоміжні матеріали, необхідні для управління (праці).

Основною метою аналізу запасів у виробництві і складсь­кому господарстві є визначити:

1. коли має бути зроблене замовлення;

2. якого розміру має бути це замовлення. У виробництві товарів запаси служать для задоволення та­ких потреб:

1. Підтримувати незалежність операцій.

2. Задовольнити відхилення в попиті на продукт.

3. Надати гнучкості плануванню виробництва.

4. Забезпечити гарантію варіанту в постачанні сировини.