3.6.2 Особливості формування та обліку статутного капіталу на підприємствах різних форм власності

На державному підприємстві розміри статутного капіталу визначає держава (міністерство, відомство) у період заснування підприємства і наділення його основними та оборотними засобами.

У процесі діяльності статутний фонд державних підприємств постійно змінюється під впливом тих чи інших господарських операцій.

Статутний капітал господарських товариств - це сумарний внесок вкладів у майно (у грошовому виразі) засновниками товариства при його створенні. Розмір статутного капіталу визначається установчими документами і фіксується в статуті підприємства, але його розмір не може бути меншим за встановлену законодавством суму.

Наприклад, для товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) - не менше 100 мінімальних заробітних плат (11800 гри.), для акціонерного товариства (загальна номінальна вартість випущених акцій) - не менше суми, до дорівнює 1250 мінімальних заробітних плат (147500 грн).

Згідно із Законом України "Про господарські товариства", до моменту реєстрації підприємства кожен з учасників зобов'язаний внести не менше 30% зазначеного в засновницьких документах вкладу. Цей вклад повинен бути підтверджений документом, виданим банківською установою.

Ці та інші положення, щодо формування статутного капіталу господарських товариств, зазначені Законом України від 19.09.91 р. № 1576-ХІІ "Про господарські товариства" (зі змінами та доповненнями).

Для обліку та узагальнення інформації про стан та рух статутного капіталу підприємства призначено рахунок 40 "Статутний капітал": по кредиту рахунку 40 відображується збільшення статутного капіталу, по дебету - його зменшення (вилучення). Кредитове сальдо на цьому рахунку повинно відповідати розміру статутного капіталу, зафіксованому в установчих документах підприємства.

Первісною вартістю внесених в статутний капітал підприємства НМА, запасів, основних засобів визнається їх справедлива вартість (п.14 П(с)БО 8, п.П П(с)БО 9, п.10П(с)БО7).

Формування статутного капіталу відображається по дебету рахунка 46 "Неоплачений капітал" і кредиту рахунка 40 "Статутний капітал".

Фактичне надходження вкладів засновників статутний капітал відображується по кредиту рахунку 46 "Неоплачений капітал" і дебету рахунків:

10 "Основні засоби"

12 "НМА"

20 "Виробничі запаси"

28 "Товари"

30 "Каса"

311 "Поточний рахунок"

та інших рахунків, в залежності від складу активів, внесених в статутний капітал.

Аналітичний облік Статутного капіталу ведеться за видами капіталу, за кожним засновником (акціонером), а в акціонерних товариствах - також і за видами акцій.

Джерелами збільшення Статутного капіталу є:

• нерозподілений прибуток (Дт 442 Кт 40);

• індексація основних засобів (Дт 423 Кт 40);

• резервний капітал (Дт 43 Кт 40).

Зменшення Статутного капіталу відбувається за рахунок зменшення номінальної вартості акцій (Дт 40 Кт 67), та внаслідок анулювання акцій (Дт 40 Кт 451). Порядок відображення в бухгалтерському обліку операцій зі Статутним капіталом розглянемо на прикладі.

Формування статутного капіталу

№ п/п	Зміст господарських операцій	Сума (грн.)	Кореспонденція рахунків
			Дебет	Кредит
1	Сформовано Статутний капітал підприємства або господарського товариства	200000	46	40
2	Внесено засновником в статутний капітал:
-	грошовима коштами	20000	30,31	46
-	основними засобами	50000	10	46
-	НМА	30000	12	46
-	виробничими запасами	50000	20	46
-	товарами	40000	28	46
3	Спрямовано в статутний капітал частка нерозподіленого прибутку	10000	443	40
Примітка: В акціонерного торавиства на рахунку 40 облікуються випущені акції
4	Збільшено статутний капітал внаслідок збільшення номінальної вартості акцій	50000	46	40
5	Зменшено статутний капітал внаслідок зменшення номінальної вартості акцій	6000	40	672
6	Компенсована акціонерам різниця вартості акцій внаслідок зменшення їх номінальної вартості	4000	67	30, 31
7	Анульовані акції	2000	40	451
8	Викуплені акції у акціонерів	4000	451	30.31

-	НМА	30000	12	46
-	виробничими запасами	50000	20	46
-	товарами	40000	28	46
3	Спрямовано в статутний капітал частка нерозподіленого прибутку	10000	443	40
Примітка: В акціонерного торавиства на рахунку 40 облікуються випущені акції
4	Збільшено статутний капітал внаслідок збільшення номінальної вартості акцій	50000	46	40
5	Зменшено статутний капітал внаслідок зменшення номінальної вартості акцій	6000	40	672
6	Компенсована акціонерам різниця вартості акцій внаслідок зменшення їх номінальної вартості	4000	67	30, 31
7	Анульовані акції	2000	40	451
8	Викуплені акції у акціонерів	4000	451	30.31

Інформація про Статутний капітал розкривається в формах фінансової звітності:

• № 1 "Баланс" (рядок 300);

• № 2 "Звіт про фінансові результати", де в розділі III "Розрахунок показників прибутковості акцій" акціонерні товариства повинні розкривати інформацію про кількість простих акцій, які знаходяться в обігу на фондовому ринку;

• № 4 "Звіт про власний капітал", де міститься інформація про розподіл прибутку між учасниками (власниками) підприємства (рядок 140), або спрямування прибутку в статутний капітал (рядок 180) та про зміни неоплаченого капіталу внаслідок збільшення або зменшення дебіторської заборгованості учасників за внесками в статутний капітал (рядки 190, 200).

Більш детальна інформація про акції розкривається в Примітках до фінансової звітності.

Розділ IV

Облік витрат, готової продукції, її реалізації та фінансових результатів

4.1 Облік витрат

4.1.1 Витрати підприємства, їх класифікація

Методологія обліку та порядок розкриття інформації щодо витрат у фінансовій звітності визначаються П(с)БО 16 "Витрати".

Згідно зі Стандартом 1 витрати - це зменшення економічних вигод протягом облікового періоду у вигляді вибуття або амортизації активів, чи у вигляді виникнення зобов'язань, які приводять до зменшення власного капіталу, за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу між власниками.

Витрати, що виникають у зв'язку зі зменшенням активів, є:

• списання матеріалів у виробництво, на адміністративні цілі;

• нарахування амортизації;

• списання непридатних до використання основних засобів, НМА, МШП та інших необоротних активів;

• втрати від знецінення запасів; нестачі запасів;

• нарахування резерву сумнівних боргів, або списання безнадійно-дебіторської заборгованості;

• благодійні внески;

• визнані економічні санкції, що підлягають сплаті;

• інші витрати, пов'язані зі зменшенням активів.

До витрат, що збільшують зобов'язання, відносяться нарахування:

• заробітної плати;

• податків, зборів, обов'язкових платежів,

• відрахувань на обов'язкове добровільне страхування;

• транспортних витрат;

• оренди, комунальних послуг, витрат зв'язку, маркетингових послуг;

• послуг сторонніх організацій;

• інше нарахування витрат, пов'язаних зі збільшенням зобов'язань.

Слід зазначити ще кошти, фактично витрачені на заохочення, соціальний і виробничій розвиток підприємства, витрати зі сплати податку на прибуток відносять також на відповідні рахунки обліку витрат.

В умовах реформування системи бухгалтерського обліку бухгалтер може вибирати найбільш прийнятну систему обліку із застосуванням різноманітних класів рахунків витрат.

Нормативними документами, які визначають порядок бухгалтерського обліку витрат є:

1. "План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій", затв. наказом Міністерства фінансів України від ЗО. 11.99 р. № 291

2. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій", затв. наказом МФУ від 30.11.99 р. № 291

3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затв. наказом МФУ від 30.12.99 р. № 318

Підприємство організує облік відповідно до облікової політики. Одним із наслідків формування облікової політики на підприємстві є самостійний вибір підприємствами та організаціями порядку ведення обліку витрат:

• із застосуванням рахунків тільки класу 9 "Витрати діяльності";

• з одночасним застосуванням рахунків класу 8 "Витрати за елементами" та рахунків класу 9 "Витрати діяльності";

• із застосуванням рахунків тільки класу 8 "Витрати за елементами"

Бухгалтерський облік витрат з використанням тільки рахунків класу 8 "Витрати за елементами" згідно Інструкції можуть вести "Малі підприємства та інші організації, діяльність яких не спрямована на ведення комерційної діяльності".

За таким варіантом ведення обліку витрати на кінець звітного періоду списуються на рахунок фінансових результатів.

Витрати, як і доходи, прибутки, збитки поділяють за видами діяльності, функціями та елементами операційних витрат. Вони мають місце як в ході звичайної діяльності підприємства так і в наслідок надзвичайних подій.

Під звичайною діяльністю розуміється операційна діяльність підприємства.

Операційна діяльність - це основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, що не є інвестиційною або фінансовою діяльністю.

 До основної діяльності відносять операції, пов'язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, послуг).

Виграти, пов'язані з основною діяльністю, розрізняють за функціями -виробництво, управління, збут тощо.

Інша операційна діяльність включає реалізацію іноземної валюти, інших оборотних активів, операційну оренду активів та інше.

Інша діяльність підприємства поділяється на інвестиційну та фінансову.

Інвестиційною діяльністю вважається придбання і реалізація необоротних активів та фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів.

Діяльність, яка приводить до змін розміру і складу власного та позикового капі гал у підприємства є фінансовою діяльністю.

До надзвичайної діяльності відносять такі операції або події, які відрізняються від звичайної діяльності і не відбуваються часто або регулярно (стихійне лихо, аварія, пожежа).

Згідно з П(С)БО 3 доходи та витрати визначають методом нарахування.

При визначенні фінансових результатів слід доходи порівняти з витратами, здійсненими для їх одержання.

Доходи і витрати відображуються в бухгалтерському обліку та звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження чи сплати грошових коштів.

Планом рахунків передбачені рахунки для обліку доходів і витрат у розрізі видів діяльності.

Для кожного виду доходів і витрат призначено окремий субрахунок.