Міністерство освіти та науки України
Харківський національний університет
ім. В.Н. Каразіна
Економічний факультет
Глушач Ю.С.
Бухгалтерський облік за
національними стандартами
навчально-практичний посібник
Вступ
Бухгалтерський облік називають мовою ділового спілкування, бізнесу та підприємництва.
Бухгалтерський облік ґрунтується на міжнародно-визнаних нормах обліку та звітності, основні вимоги яких встановлені Законом про бухгалтерський облік.
Впровадження національних стандартів спрямовано на послідовне усунення неузгодженості бухгалтерського обліку в Україні відповідно до вимог ринкової економіки.
Одним із напрямків приведення національної системи бухгалтерського обліку в відповідність з вимогами ринкової економіки міжнародними стандартами бухгалтерського обліку є кадрове забезпечення.
В справі підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів важлива роль відводиться вищій школі, одним із напрямків діяльності якої є вдосконалення методичного забезпечення самостійної роботи студентів - невід'ємної частини навчального процесу.
З метою надання допомоги всім зацікавленим у вивченні національних стандартів і складено цей посібник.
Посібник складено за розділами в яких викладена методика обліку активів, зобов'язань і капіталу.
Активи, зобов'язання і капітал є об'єктами бухгалтерського обліку, що поділяється на фінансовий та управлінський.
Об'єктами фінансового обліку є розрахунки з постачальниками, покупцями, операції з цінними паперами, кредитні операції, тощо.
Підготовка ведення фінансового обліку відноситься до компетенції самого підприємства, а принципи, правила ведення обліку та складання звітності регулюються національним законодавством і національними стандартами.
В управлінському обліку формується інформація про затрати підприємства, на підставі яких приймаються управлінські рішення.
В умовах ринкової економіки головною метою бухгалтерського обліку є забезпечення зрозумілою, достовірною, повною інформацією широкого спектру фізичних та юридичних осіб.
Зовнішні користувачі інформації, розглядаючи альтернативні варіанти інвестування, приймають обґрунтовані рішення завдяки стандартній, складеній за єдиними нормами і правилами, звітності.
Питання організації та ведення фінансового і управлінського обліку є змістом даного навчально-практичного посібника.
Розділ І
Облік довгострокових активів та фінансових інвестицій
1.1 Облік основних засобів
1.1.1 Основні засоби, їх класифікація
Методологія обліку основних засобів і порядок розкриття інформації про них фінансовій звітності визначається П(с)БО-7 "Основні засоби".
Основні засоби - це матеріальні активи, які:
- утримуються підприємством для використання у виробництві або постачанні товарів та наданні послуг, для здачі в оренду іншим особам, або для адміністративних цілей;
- будуть використовуватися, як очікується, протягом більше одного періоду (більше 12 місяців з дати балансу).
Об'єкт основних засобів визначається як актив тоді, коли існує ймовірність тог, що підприємство буде отримувати в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з використанням активу, та його оцінка може бути достовірно визначена.
Первісна оцінка об'єкта основних засобів здійснюється за його собівартістю.
Компоненти собівартості:
ціна придбання за виключенням знижок;
мито;
інші податки, що не відшкодовуються підприємству;
витрати, пов'язані з приведенням активу в робочий стан.
Собівартість активу, створеного власними силами, визначається як сума прямих та накладних витрат. В цьому випадку собівартість не повинна перевищувати ринкової вартості аналогічного активу.
Організація обліку основних засобів потребує, перш за все, їх класифікації за функціональним призначенням, за галузевою ознакою, за використанням за ознакою належності, за натурально-матеріальним складом.
Схема класифікації основних засобів за функціональним призначенням, галузевою ознакою, використанням та належністю наведена далі.
За натурально-матеріальним складом і для потреб бухгалтерського обліку основні засоби класифікуються за дев'ятьма групами (субрахунками):
101 - Земельні ділянки
102 - Капітальні витрати на поліпшення земель
103 - Будинки, споруди та передавальні пристрої
104 - Машини та обладнання
105 - Транспортні засоби
106 - Інструменти, прилади, інвентар (меблі)
107 - Робоча і продуктивна худоба
108 - Багаторічні насадження
109 - Інші основні засоби.
Згідно з П(с)Б07 основні засоби, що облікуються на рахунку № 10 входять до складу необоротних активів. В числі інших необоротних активів (рахунок 11)
111 - Бібліотечні фонди
112 - Малоцінні необоротні активи
113 - Тимчасові (не титульні споруди)
114 - Природні ресурси
115 - Інвентарна тара
116 - Предмети прокату
117 - Інші необоротні матеріальні активи
Будови
Будова цехів
Будови складів,
офісів
Основні засоби
Естакада
Споруди
Рампа
За
призначенням
Градільня
Верстати
За
належністю
Власні
Обладнання виробниче
Нагрівальні печі
Орендовані
Висарні апарати
Діючі
Парогенератори
За
використанням
Обладнання силове
Недіючі
Парові турбіни
Здані в оренду
У запасі (резерві)
На консервації
Трансформатори
Передавальні
пристрої
Електромережі
Трубопроводи
Транспортні засоби
Газопроводи
Інструменти,
інвентар та інші основні засоби
Вантажні
та легкові автомобілі
Сільськогосподарські
Житлового
господарства
Торговельно-збутові
Охорони
здоров’я
Культурно-побутового
призначення
С хема. Групування основних засобів за функціональним призначенням, галузевою ознакою, використанням та належністю
В цілях оподаткування
прибутку підприємств основні засоби
класифікуються за ознакою: підлягають
і не підлягають амортизації.
ОСНОВНІ ЗАСОБИ
ПІДПРИЄМСТВА
ОСНОВНІ ЗАСОБИ
НЕВИРОБНИЧІ ФОНДИ
Підлягають
амортизації
Не
підлягають амортизації
Власні
Власні
Викор. в
гол. підпр.
Викор. в
філіях
Перед. в
опер.
оренду
Одерж. в фін. лізінг
Витрати на ремонт
оренд. ОЗ
Не було витрат
Знаходь.
на консервації
Біблиот. фонд
Одерж.
в опер. оренду
Не
підлягають амортизації
Схема. Класифікація основних засобів підприємства (відповідно до нарахування амортизації)
1.1.2 Оцінка основних засобів
Для правильного обліку основних засобів (ОЗ) необхідно застосовувати єдині принципи їх оцінки.
Так, в балансі відображується первісна або відновлена вартість ОЗ (якщо були переоцінені), а в ітог балансу ОЗ включаються за залишковою (балансовою) вартістю. При ліквідації* по закінченні строку корисного використання ОЗ списую з балансу по ліквідаційній вартості.
П
Комунального
призначення
Відновлена вартість ОЗ - це вартість виготовлення, придбання, збудування цих об'єктів в сучасних умовах при існуючих цінах, нормах та розцінках. (Визначається шляхом переоцінки).
Залишкова вартість - це вартість основних засобів, ще не перенесена на собівартість готової продукції (ще не амортизована). Визначається як первісна вартість "-" нарахований знос.
Справедлива вартість - вартість, по якій активи можуть бути обмінені поміж незалежними, заінтересованими суб'єктами у найближчому майбутньому (Встановлюється при проведенні оціночної експертизи професійними оцінювачами).
Первісна вартість безоплатно отриманих основних засобів дорівнює їх справедливій вартості на дату отримання.
Первісною вартістю основних засобів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість.
Первісна вартість основних засобів, отриманих в обмін на подібний об'єкт, дорівнює залишковій вартості переданого об'єкта основних засобів.
Якщо залишкова вартість переданого об'єкта перевищує його справедливу вартість, то первісною вартістю об'єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об'єкт, є справедлива вартість переданого об'єкта з включенням різниці до витрат звітного періоду.
Первісна вартість об'єкта основних засобів, придбаного в обмін на неподібний об'єкт, дорівнює справедливій вартості переданого об'єкта основних засобів, збільшеній на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, що була передана (отримана) під час обміну.
Первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта, що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта.
Первісна вартість основних засобів зменшується у зв'язку з частково ліквідацією об'єкта основних засобів. Витрати по обслуговуванню об'єкт включаються до складу витрат.
Переоцінка основних засобів
Згідно з П(с)БО7 "Основні засоби" № 92 від 27.04.2000 підприємство переоцінює об'єкт основних засобів, якщо його залишкова вартість значно (більше на 10 відсотків) відрізняється від справедливої вартості на дату балансу.
У разі переоцінки об'єкта основних засобів на ту саму дату здійснюється переоцінка всіх об'єктів групи основних засобів, до якої належить цей об'єкт.
Переоцінена первісна вартість та сума зносу об'єкта основних засобів визначається множенням відповідно первісної вартості і суми зносу об'єкта основних засобів на індекс переоцінки.
Приклад.
Залишкова вартість об'єкта основних засобів (ЗВ)- 10 000 грн.
Справедлива вартість (СВ) - 12 000 грн. Знос (3)-3 000 грн.
Первісна вартість об'єкта основних засобів (ПВ) - 13 000 грн.
Рішення:
Індекс переоцінки об'єкта основних засобів
Іn = СВ : ЗВ, де
СВ - справедлива вартість,
ЗВ - залишкова вартість
Іn = 12 000: 10 000= 1,2
Переоцінена первісна вартість об'єкта:
ППВоз = ПВ х Іn, де
ПВ - первісна вартість об'єкта,
In - індекс переоцінки.
ППВоз = 13 000 х 1,2 = 15 600 грн.
Переоцінена сума зносу
П3оз = ∑ 3 х Іn, де
Зоз - сума зносу об'єкта основних засобів.
ПЗоз = 3 000 х 1,2 = 3 600 грн.
Залишкова переоцінена (справедлива) вартість об'єкта основних засобів складе:
ППВ - ПЗ = 15 600 - 3 600 = 12 000
Зміни первісної вартості, суми зносу основних засобів відображуються в реєстрах аналітичного обліку.
Сума дооцінки залишкової вартості об'єкта основних засобів включається до складу додаткового капіталу, а сума уцінки - до складу витрат.
Бухгалтерські записи з операцій переоцінки основних засобів
1) Дт 10 "Основні засоби"
Кт 423 "Дооцінка активів" - на суму дооцінки
і, водночас,
Дт 423
Кт 131 "Знос основних засобів"
2) Дт 131
Кт 10 - на суму уцінки
і, водночас,
Дт 975 "Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій"
Кт 10