5.3. Завдання міні-групам

Для виконання завдань студентам у складі міні-груп потрібно на фактичному матеріалі шляхом підбору даних внести зміни у фінансову програму з метою досягнення цих орієнтирів. Зазначені зміни мають бути обґрунтованими і не суперечити логіці ключових завдань макроекономічної політики. В процесі виконання тренінгового завдання студент отримує можливість вибору між альтернативними варіантами досягнення поставлених цілей і має змогу оцінити наслідки вжитих заходів для окремих параметрів фінансової програми. Це наближує умови виконання роботи до реальних умов управління економікою і сприяє підвищенню якості підготовки фахівців з держаного управління економікою.

В процесі розробки фінансової програми вирішуються наступні завдання. Перше – з’ясування спрямованості фінансових потоків в економіці, їх кількісна визначеність та оцінка впливу на макроекономічні параметри, такі як стан платіжного балансу, рівень заборгованості, достатність валютних резервів тощо.

Друге – визначення цільових показників програми. В даній роботі цільовий орієнтир є складовою завдання, яке доводиться кожній міні-групі. Воно полягає у визначенні шляхів досягнення саме визначеного орієнтиру.

5.4. Підетапи виконання завдань третього етапу тренінгу

Розробка фінансової програми складається з двох підетапів. На першому розробляється базисна програма. Вона являє собою комплекс взаємоузгоджених показників, спрогнозованих на основі припущення, що макроекономічна політика у прогнозному періоді не буде змінюватися порівняно з попереднім періодом.

Другий підетап – розробка нормативної програми. Вона являє собою цільовий прогноз, в основі якого лежать висновки базисної програми та комплекс регуляторних заходів, спрямованих на досягнення передбачених програмою цільових орієнтирів.

5.5. Методичні вимоги і поради до виконання завдань третього етапу тренінгу

Базисна програма основана на тому, що економічна політика держави не буде підлягати змінам відносно минулого періоду. Вона складається для того, щоб дати відповідь на те, чи будуть існуючі проблеми розв'язані самі по собі, чи вони збережуть свою гостроту. Базисна програма служить орієнтиром при розробці нормативної програми.

При розробці базисної та нормативної програм особливу увагу необхідно приділяти тому, щоб виконувались наступні бухгалтерські співвідношення:

• розмір банківського кредиту державі, що указаний в бюджетних даних, повинен відповідати зміні чистої суми внутрішнього кредиту державі, що показано в грошово-кредитних рахунках;

• розмір зовнішніх позик державі, указаних в бюджетних даних, та зміна в обсягах чистих зовнішніх активах банківської системи, повинні відповідати указаним в платіжному балансі записам притоку капіталу.

Крім забезпечення того, щоб виконувались бухгалтерські тотожності, прогнозні дані повинні відображати взаємозв'язки між економічними секторами. В число основних таких взаємозв'язків входять:

• попит на гроші та його взаємозв'язок з номінальним обсягом ВВП та з іншими змінними;

• попит на імпорт як функція від ВВП, цін та інших змінних;

• банківський кредит та його вплив на приватні капіталовкладення та імпорт.

Згідно наведеного, розробка фінансової програми в системі електронних таблиць складається з таких етапів.

1.Заповнюються вхідні дані на прогнозний рік в усіх таблицях (всі дані підкреслені та виділені). Ці вхідні дані можуть продовжувати попередні вхідні тенденції або можуть коригуватись з міркувань бажаного розвитку економіки (наприклад бажаного дефіциту бюджету, або бажаного його фінансування з неінфляційних джерел). При цьому бажано притримуватись такого порядку вводу інформації:

1.1. Прогнозуються окремі макропоказники в допоміжних таблицях № 9, 10, 11 (попередні етапи тренінгу).

1.2. В таблиці № 2 заповнюються (в млн. $) бажаний експорт та імпорт енергоресурсів з СНД; нефакторні надходження; надходження, платежі та проценти від інвестицій; офіційні трансферти; рахунки операцій з капіталом; позиції по фінансуванню дефіциту платіжного балансу.

1.3. В таблиці № 3 заповнюється (в % від ВВП) бажане значення частки споживання в структурі ВВП.

1.4. В таблиці № 5 заповнюються (в % від ВВП) значення долі загальних зведених доходів та податкові надходження, поточні видатки.

1.5. В таблиці № 6 заповнюється бажаний рівень доларизації.

1.6. В таблиці № 7 заповнюються (в млн.гр.) значення заборгованості приватного сектору економіки перед Національним банком та кредити комерційним банкам.

1.7. В таблиці № 8 заповнюються (в млн.гр.) значення заборгованості іншого сектору економіки перед комерційними банками.

2. Всі інші дані на прогнозний рік переносяться з однієї таблиці в іншу та розраховуються автоматично. Таким чином отримується базисна програма.

З. На останньому етапі проводиться багатократне коригування всіх прогнозів і в результаті отримується нормативна програма.