Мережеві стандарти Ethernet і ieee 802.3

Ethernet був розроблений Дослідницьким центром корпорації Xerox в Пало Альто (PARC) в 1970 році і є на сьогоднішній день найбільш популярним стандартом.

Мільйони пристроїв і вузлів підключені до мереж, що використовують Ethernet. Першим локальним мережам була потрібна дуже невелика пропускна здатність для виконання простих мережевих завдань, що існували в той час, - відправка і прийом електронної пошти, передача файлів даних і обробка завдань по виводу на друк.

Ethernet став основою для специфікації IEEE 802.3, яка була випущена в 1980 році Інститутом інженерів з електротехніки та електроніки. Незабаром після цього компанії Digital Equipment Corporation, Intel Corporation і Xerox Corporation спільно розробили і випустили специфікацію Ethernet версії 2.0, яка була в значній мірі сумісна зі стандартом IEEE 802.3. На сьогоднішній день Ethernet і IEEE 802.3 є найбільш поширеними стандартами локальних обчислювальних мереж.

Мережі на основі Ethernet використовуються для транспортування даних між різними пристроями - комп'ютерами, принтерами і файл-серверами. Технологія Ethernet дає можливість пристроям колективно користуватися одними і тими ж ресурсами, тобто всі пристрої можуть користуватися одним середовищем доставки.

Середовищем доставки називається метод передачі і прийому даних.

Наприклад, рукописний лист може бути надіслано з використанням різних способів доставки: через поштову службу, через кур'єрську службу доставки Federal Express або по факсу. Електронні дані можуть передаватися по мідному кабелю, по тонкому або товстому коаксіальному кабелю, оптоволоконному кабелю, по безпровідних лініях зв'язку тощо.

Лом і фізичний рівень

Ethernet повинен був заповнити нішу між глобальними, низькошвидкісними мережами та спеціалізованими мережами машинних залів, які передають дані з високою швидкістю, але на дуже обмежені відстані. Ethernet добре підходить для додатків, коли локальні комунікації повинні витримувати спонтанно виникаючі високі навантаження на пікових швидкостях передачі даних.

Стандарти Ethernet і IEEE 802.3 визначають локальні мережі з шинної топологією, що працюють в моносмуговому режимі зі швидкістю передачі 10 Мбіт/с. Такі ЛОМ називають l0 Base. Існує три стандарти виконання розводки в мережах:

• 10Base2. Відомий як тонкий Ethernet; допускає протяжність мережевих сегментів на коаксіальному кабелі до 185 метрів.

• 10Base5. Відомий як товстий Ethernet; допускає протяжність мережевих сегментів на коаксіальному кабелі до 500 метрів.

• l0BaseT. Використовує для передачі кадрів недорогий кабель на основі витої пари.

Стандарти 10Base5 і 10Base2 забезпечують доступ декільком станціям в одному сегменті ЛОМ. Станції підключаються до сегмента за допомогою кабелю, який одним кінцем з'єднується з інтерфейсом блоку підключення (attachment unit interface, AVI) на станції, а іншим - з трансивером, що підключається до коаксіального кабелю Ethernet.

Трансивер ще називають пристроєм підключення до середовища передачі даних (media attachment unit, MAU).

Оскільки стандарт l0BaseT забезпечує доступ тільки для однієї станції, то в локальних мережах на базі l0BaseT станції майже завжди підключаються до концентратора або мережевого комутатора. При подібній конфігурації прийнято вважати, що концентратор або мережевий комутатор відноситься до того ж сегменту, що і підключені до нього станції.