Тема 1.3 Протоколи мереж та методи доступу

МЕТОДИ ДОСТУПУ

ЛОКАЛЬНІ ОБЧИСЛЮВАЛЬНІ МЕРЕЖІ

Локальні обчислювальні мережі (ЛОМ) - це високошвидкісні мережі з малою кількістю помилок, які охоплюють невеликі географічні простори (до декількох тисяч метрів). Локальні мережі забезпечують безлічі підключених настільних пристроїв доступ до середовища передачі даних з високою пропускною здатністю. Вони підключають комп'ютери і служби до загального середовища рівня 1.

До пристроїв локальної мережі відносяться наступні пристрої.

• мости - підключають сегменти локальної мережі і допомагають фільтрувати трафік;

• концентратори - концентрують з'єднання локальної мережі і дозволяють використовувати в якості середовища передачі даних виту пару;

• комутатори Ethernet - забезпечують сегментам і настільним системам дуплексний зв'язок і виділену смугу пропускання;

• маршрутизатори - забезпечують велику кількість сервісів, включаючи організацію взаємодії мереж і управління широкомовленням.

В комп’ютерних мережах зазвичай застосовують наступні позначення пристроїв:

Міст	Концентратор	Комутатор	Маршрутизатор

Найбільш поширеними технологіями ЛОМ є Ethernet, Fiber Distributed Data Interface (FDDI) і Token Ring, які застосовуються практично у всіх існуючих локальних мережах.

Стандарти сімейства IEEE 802.x охоплюють фізичний і канальний рівні моделі OSI, так як саме ці рівні найбільшою мірою відображають специфіку локальних мереж. Згідно зі стандартами 802.х канальний рівень розділений на два підрівня:

• підрівень логічної передачі даних (Logical Link Control, LLC).

• підрівень управління доступом до середовища (Media Access Control, MAC).

Підрівень LLC реалізує функції інтерфейсу з прилеглим до нього мережним рівнем.

MAC-рівень управляє доступом до середовища. Цей рівень з'явився через використання в локальних мережах поділюваного середовища передачі даних.

Канальний рівень	LLC-підрівень		Ethernet		802.2
	MAC- підрівень				802.3	802.5		802.11		802.16
Фізичний рівень

Алгоритми доступу до середовища

Алгоритми доступу до середовища можна розділити детерміністичні і недетерміністичні.

У разі використання детерміністичних алгоритмів доступ здійснюється в порядку черговості, що дозволяє виділити кожному комп'ютеру в мережі гарантовану смугу пропускання.

У разі застосування недетерміністіческіх алгоритмів кожен комп'ютер може отримати доступ до середовища передачі в будь-який момент часу, коли середовище передачі вільне. При цьому висока ймовірність колізії, тобто ситуації, коли два або більше пристроїв, підключених до загального середовища, починають одночасно передавати дані. У результаті накладення сигналів при колізії дані губляться, і пристрої змушені повторювати передачу заново. Через наявність колізій корисна смуга пропускання складає не більше 60-70% смуги пропускання середовища передачі. При спробі збільшити використання середовища передачі кількість колізій буде зростати, що зменшить корисну смугу пропускання.