1.2. Склад курсового проекту

Курсовий проект включає комплекс технічної документації, до складу якої входять: пояснювальна записка та графічна частина у вигляді відповідних креслень, технологічних карт та інших матеріалів.

Структура пояснювальної записки умовно поділяється на вступну, основну частини та додатки.

Вступна частина:

• титульний аркуш;

• завдання;

• зміст;

• вступ.

Основна частина:

• вихідні данні, їх обґрунтування;

• розгорнута технічна характеристика рухомого складу, що обслуговується;

• розділи курсового проекту;

• висновки;

• перелік посилань.

Додатки.

Графічна частина ( 2 аркуші формату А1) виконується з дотриманням вимог ЄСКД та ЄСТД - ( ГОСТ 3.1105-84 ).

3. Вимоги до складових елементів курсової роботи

Розрахунково-пояснювальна записка оформляється на аркушах паперу формату А4 машинним способом (за допомогою комп'ютера).

Оформлення пояснювальної записки повинно відповідати вимогам:

- ГОСТ 2.105-95 ЕСКД. Общие требования к текстовым документам;

- ГОСТ 2.106-96 ЕСКД. Текстовые документы;

- ГОСТ 7.1-84. Система информационно-библиографической документации. Библиографическое описание произведений печати;

- ГОСТ 8.417-81 ГСИ. Единицы физических величин.

- ГОСТ 3.1407-86. Единая система технологической документации. Формы и требования к заполнению и оформлению документов на технологические процессы (операции), специализированные по методам сборки

Титульний аркуш, завдання та вихідні данні заповнюється по зразку (додатки 1, 2, 3).

Особливу увагу при оформленні пояснювальної записки необхідно звернути на наступне:

• точне співвідношення найменування розділів і підрозділів, а також їх нумерації змісту записки;

• обов'язкову суцільну нумерацію сторінок;

• розташування та нумерацію формул;

• виконання розрахунків та внесення результатів у таблиці;

• правильне оформлення заголовка таблиць;

• обов'язкове найменування і нумерацію всіх таблиць, схем і малюнків по розділах;

• вживання тільки загальноприйнятих скорочень слів і абревіатур;

• правильність посилань на використану літературу і їх відповідність приведеним джерелам;

• правильне оформлення списку літератури.

При оформленні розрахунково-пояснювальної записки слід виходити із структури, яка може бути прийнята як зміст, що рекомендується нижче.

Зміст.

Розташовується з нової сторінки, до змісту включають: вступ; послідовно перелічені назви всіх розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів(якщо вони мають заголовки); висновки; перелік посилань; назви додатків і номери сторінок, які містять початок матеріалу. У змісті можуть бути перелічені номери та назви ілюстрацій, таблиць із зазначенням сторінок, на яких вони розміщені.

Вступ.

Розташовується з нової сторінки. У вступі повинно бути відображено взаємозв'язок між темою курсового проекту і задачами автомобільного транспорту і в цілому господарства країни. В тексті введення використовуються ухвали і рішення керівних органів по перебудові господарства країни, а також галузеві програмні документи.

Виходячи із загальних задач, у введенні повинні бути, сформульовано обґрунтування актуальності теми, конкретні задачі курсового проекту по планувальних рішеннях, організації, технології і управлінні виробництвом ТО і ремонту з урахуванням соціальних і екологічних питань.

Введення викладається стисло, але інформативно (на одній сторінці).

Вихідні дані та техніко-економічне обґрунтування проекту

Відповідно до теми і завдання по розділах курсового проекту студентом підбираються і вивчаються матеріали, що характеризують:

• конструкцію заданої марки (моделі) автомобіля, автобуса, автопоїзда;

• особливості режиму транспортної роботи і прогресивні показники організації перевезень;

• особливості технічної експлуатації [20];

• нормативні дані технічного обслуговування і ремонту (табл. 7.3, 7.4);

• організацію, технологію і управління виробництвом ТО і ремонту в АТП або СТО, у тому числі по заданій зоні або відділенні [20];

• технологічне устаткування;

• будівельні норми і правила проектування АТП і СТО [5].

В процесі вибору і обґрунтовування проекту студент повинен вивчити практичний досвід аналогічних проектованих АТП, СТО і виробничих підрозділів. Вивчення практичного досвіду проводилось під час ознайомчих та виробничих практик студента, як по місцю роботи, так і на підприємствах автомобільного транспорту загального користування по рекомендації кафедри «Автомобілів і автомобільного господарства».

По характеру джерел початкові дані діляться на наступні групи:

1) Дані, обумовлені завданням по курсовому проектуванню:

• тип підприємства і його розташування;

• марки (моделі) рухомого складу(не менше чотирьох, в т.ч. причепи);

• кількість рухомого складу за списком (автомобілів, причіпного складу);

• режим та умови роботи рухомого складу;

• середньодобовий пробіг

• пробіг рухомого складу з початку експлуатації. [10, 20];

2) Дані, що приймаються самостійно студентом, відповідно типу підприємства і місця його розташування:

• тип дорожнього покриття;

• тип рельєфу місцевості;

• природно - кліматичні умови [10];

• категорія умов експлуатації рухомого складу [10, 17 табл.7.1]

• режим (кількість робочих днів за рік і змін) роботи підприємства і виробничих підрозділів ([13], табл.7.2, 7.7);

• тривалість капітального ремонту або умов знеособленого ремонту [10, 13];

• наявність виробничих площ і устаткування.

3) Дані, вибрані студентом з Положення про технічне обслуговування і ремонт рухомого складу автомобільного транспорту [3]:

• нормативи періодичності технічного обслуговування і капітального ремонту ([3], табл. 7.3);

• нормативи трудомісткості технічного обслуговування і поточного ремонту ([3], табл. 7.3);

• нормативи простою в ТО і ПР ([20], табл. 7.6);

• коефіцієнти корегування нормативів ТО і ПР стосовно умов конкретного підприємства ([10], табл. 7.5).

4) Дані, що приймаються студентом з навчального посібника і нормативно-методичних документів з проектування АТП з урахуванням перспективи НТП:

• фонд робочого часу робітників ([10, 13, 20], додатки 1-7);

• середня кількість робітників на одному посту (табл. 7.10);

• потреба в технологічному устаткуванні і його характеристики по продуктивності і габаритам;

• умови використання потокового виробництва [9,10,13,20];

• нормативи запасів агрегатів, вузлів, деталей і експлуатаційних матеріалів [13, 20];

• рівень централізації виробництва різних видів робіт ТО і ПР [13,176]

• розряди виконуваних робіт.

Детальний аналіз недоліків в організації та технології проведення робіт із всіх позицій дозволяє студентові виявити «вузькі» місця виробництва по об’єкту проектування (реконструкції).

Проведений аналіз дозволяє намітити (рекомендувати) основні організаційно-технічні заходи, спрямовані на вдосконалювання організації й управління виробництвом, що сприяють підвищенню продуктивності праці і якості виконуваних робіт, що забезпечують для виконавців безпечні й сприятливі умови праці на робочих місцях.

Ці рекомендації повинні бути обґрунтовані з урахуванням діючих нормативів, підтверджені необхідними розрахунками, які приводяться у відповідних розділах пояснювальної записки і можуть включати наступні заходи:

• заміну застарілих і недосконалих методів організації та управління виробництвом, технології проведення робіт на більш перспективні, використовуючи досвід і досягнення в цій області кращих підприємств свого міста, регіону, країни, що дозволяють скоротити простої рухомого складу у відповідних зонах і втрати робочого часу, підвищити якість виконуваних робіт, забезпечити надійну й високоефективну роботу автомобілів на лінії;

• заміну застарілого, малопродуктивного й зношеного устаткування, виробничого інвентарю й оснащення на сучасне, високопродуктивне устаткування для оснащення постів і робочих місць, при цьому ширше використовувати сучасні розробки, а також особисто брати участь у цій роботі в період переддипломної практики та дипломного проектування;

• раціональне застосування технологічного, оглядового, підйомно-транспортного та іншого обладнання (по темі проекту);

• розробку відсутньої на об’єкті проектування технологічної документації (постові технологічні карти, карти діагностування, операційні карти, карти на робоче місце, карти НОТ, схеми маршрутів руху виконавців і ін.);

• зміна виробничих площ, висоти приміщення, габаритів в’їздних і виїзних воріт, розмірів віконних і дверних прорізів і т.д.;

• зміна планування постів, технологічного устаткування й виробничого інвентарю;

• спеціалізацію постів, робочих місць по видах робіт чи агрегатах, системах автомобіля.

Всі початкові дані приймаються на перспективу з урахуванням періоду проектування, будівництва і подальшого використання виробничо-технічної бази підприємства (15-20 років).

Розділи основної частини.

Основна частина курсового проекту включає наступні чотири складові частини:

• технологічний розрахунок параметрів виробництва ТО і ПР рухомого складу і виробничо-технічної бази;

• організаційно-технологічне обґрунтовування роботи структурних підрозділів технічної служби АТП (СТО);

• розробка організаційних і планувальних рішень для заданої зони або відділення (дільниці) з розстановкою устаткування;

• розробка технологічних рішень, складання технологічних інструкцій на виконання робіт з ТО та ремонту

• ескізи технологічних інструкцій.