Складання технологічних карт

Будь-яка технологічна карта є керівною інструкцією для кожного виконавця й, крім того, служить документом для технічного контролю виконання обслуговування або ремонту.

У курсових проектах технологічні карти складаються на:

• спеціалізований пост зони ТО (постова карта);

• один з постів лінії діагностування (карта діагностування Д-1, Д-2);

• спеціалізована перехідна ланка (бригаду) робітників при методі універсальних постів;

• певний вид робіт ТО, ремонту, діагностування (частина постових робіт);

• операцію ТО, ремонту, діагностування (операційна карта);

• операції, виконувані одним або декількома робітниками (карта на робоче місце).

Залежно від теми курсового проекту студент складає відповідну технологічну карту, зазначену в завданні на проектування, і поміщає її в пояснювальній записці на аркушах формату А4.

Технологічна карта складається роздільно по видах обслуговування (ЩО, ТО-1, ТО-2), а усередині виду обслуговування - по елементах.

Наприклад, по видах робіт: контрольні, кріпильні, регулювальні операції; електротехнічні роботи; обслуговування системи живлення; мастильні, очисні операції й ін.

При розробці технологічних карт доцільно ознайомитися с натурними зразками обладнання і його застосування при виконанні даного виду робіт на автомобілі. Це дозволить студенту оцінити досконалість технології яка використовується і послідовності операцій.

Вихідними даними для розробки технологічних процесів технічного обслуговування та ремонту автомобілів є:

1). Креслення для збирання виробу або вузла, яке повинне містити всі необхідні дані для проектування технологічного процесу:

- проекції та розрізи, забезпечуючи швидке та повне опанування конструкції;

- специфікація всіх деталей, вузлів і збірок, які входять в склад розбирає мого виробу;

- розміри, які необхідно дотримуватися при складанні або регулюванні.

2). Технічні умови на складання, регулювання, випробування, контроль та приймання виробу.

3). Виробнича програма (річна або добова), від розміру якої залежить ступінь економічно виправданої механізації операцій.

4). Дані про обладнання та інструмент, які застосовуються.

5). Дані про надійність деталей виробу, можливих супутніх ремонтах.

6). Маса виробу ( або автомобіля) для виробу підйомно-транспортних засобів.

Порядок розробки технологічного процесу: вивчається конструкція виробу; складається план проведення робіт, які визначають послідовність операцій і переходів; установлюється темп (такт) виконання робіт; визначаються норми часу на виконання кожної операції, вибирається обладнання, пристосування та інструмент, оформляється технологічна документація.

Послідовність виконання робіт технічного обслуговування або поточного ремонту автомобілів відображається в первинному документі технологічного процесу – технологічній карті. В карті також указується обладнання, інструмент і пристосування, які застосовуються при кожній операції і на всю технологію в цілому.

Проектуючи ТП, необхідно розглядати можливі варіанти виконання робіт, передбачаючи їх проведення по часу та виконавцям з урахуванням обладнання, яке застосовується. Правильно вибраний варіант дозволяє знайти операції і переходи в такій послідовності, коли для виконання ТП витратиться мінімальна кількість часу при гарантованій якості виконання робіт.

Тривалість виконання робіт технологічного процесу називають нормою часу. технічна норма часу – це регламентований час виконання технологічної операції в певних організаційно-технічних умовах одним або декількома виконавцям відповідної кваліфікації.

Норма часу визначається аналітично-дослідницьким, аналітично-розрахунковим та збільшено-комплексним методами. Перший метод заснований на хронометражних даних, одержаний на робочому місці, другий на розрахункових даних, які враховують продуктивність обладнання, основний час виконання дій і підготовчо-заключний час.

В автомобільному транспорті частіше всього використовується третій метод, при якому норми часу визначаються по збільшеним комплексам прийомів роботи. Дане нормування засновано на використанні операційних карт на типові операції, раніше про нормовані розрахунками та хронометражем з наступним корегування стосовно нових конструкцій виробу.

Стандартом установлено 2 види технологічних процесів відновлення деталей: одиничний і типовий.

Одиничний технологічний процес застосовується до виробів одного найменування, типорозміру й виконання незалежно від типу виробництва. Типовий технологічний процес характеризується єдністю змісту й послідовності більшості технологічних операцій для груп виробів із загальними конструктивними ознаками. Кожний вид технологічного процесу характеризується наступними ознаками:

• призначенням (робочий технологічний процес і перспективний);

• ступенем деталізації змісту процесу (маршрутний, операційний, маршрутно-операційний).

Маршрутний технологічний процес виконується по документації, у якій зміст операцій викладається без указання переходів і режимів обробки.

Операційний технологічний процес виконується по документації, у якій зміст операцій викладається з указанням переходів і режимів обробки.

Маршрутно-операційний технологічний процес виконується по документації, у якій зміст окремих операцій викладаються без указання переходів і режимів обробки.