
- •«Технічна експлуатація автомобілів»
- •«Технічна експлуатація автомобілів»
- •7.090258 “Автомобілі та автомобільне господарство”
- •1. Загальні положення
- •1.1. Організація виконання курсового проекту
- •1.2. Склад курсового проекту
- •Вимоги до складових елементів курсової роботи
- •Структура основної частини розрахунково–пояснювальної записки
- •2. Теоретичний матеріал та довідково - інформаційні дані, необхідні для виконання курсового проекту
- •2.3. Розрахунок програми технічного обслуговування і ремонту
- •2.4. Формування виробничої структури технічної служби атп
- •2.5. Розрахунок об'ємів технічних дій
- •2.6. Розрахунок об'ємів робіт по самообслуговуванню
- •Питоме значення об'єму робіт по самообслуговуванню
- •Розподіл допоміжних робіт для різних підприємств
- •2.7. Обґрунтовування режиму роботи і форм організації виробництва, що приймаються
- •2.8. Розрахунок чисельності ремонтно-обслуговуючого персоналу (виробничих робітників)
- •2.9. Розрахунок ліній і постів у виробничих зонах і відділеннях
- •2.10. Підбір технологічного устаткування і оснащення для виробничих зон і відділень
- •Розрахунок кількості технологічного обладнання
- •2.11. Розрахунок площ виробничих зон і відділень
- •2.11.1. Методи розрахунку виробничих площ
- •2.12. Розрахунок запасів, що зберігаються і площ складських приміщень
- •2.13. Обґрунтовування планувального рішення виробничого корпусу
- •2.14. Опис організації і технології роботи виробничого відділення
- •2.15. Розробка технологічних процесів
- •Складання технологічних карт
- •Стадії розробки й види технологічної документації.
- •2.16. Написання висновку
- •2.17. Складання списку використаної літератури
- •3. Характерні помилки курсового проектування
- •4. Захист курсового проекту
- •Список рекомендованої літератури
- •Гост 3.1407-86 естд. Формы и требования к заполнению и оформлению документов на технологические процессы (операции), специализированные по методам сборки
- •Двнз «національний гірничий університет»
- •Курс _________ Група ________ Семестр_______________ завдання на курсовий проект
- •Студент __________________ Керівник ________________ Додаток 3
- •1 Технологічний розділ
- •1.1 Обґрунтування вихідних даних для проектування
- •Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів
- •1. Система технічного обслуговування і ремонту дтз.
- •Типовий перелік операцій з то-1
- •Типовий перелік операцій з то-2
- •Типовий перелік операцій при сезонному технічному обслуговуванню
- •Перелік базових агрегатів дтз
- •Трудомісткість технічного обслуговування і ремонту рухомого складу
- •Режими роботи виробництва, що рекомендуються
- •Коефіцієнт корегування нормативів залежно від умов експлуатації - к1
- •Коефіцієнт корегування нормативів залежно від модифікації рухомого складу - к2
- •Коефіцієнт корегування нормативів залежно від природно-кліматичних умов - к3
- •Коефіцієнт корегування нормативів залежно від кількості обслуговуваних і ремонтованих на атп автомобілів і кількості технологічно сумісних груп рухомого складу - к5
- •Орієнтовний ресурсний пробіг рухомого складу до кр
- •Орієнтовний розподіл допоміжних робіт, % (онтп-01-91)
- •Середній розряд робіт (робочих) по пр автомобілів
- •Середній розряд робіт (робітників) по то автомобілів
- •Розподіл об'єму що, то і пр по видах робіт, %
- •Питомі площі складських приміщень на 10 одиниць рухомого складу, м2
- •Витрата запасних частин, металів і матеріалів у відсотках від маси автомобілів на 10 тис. Км пробігу
- •Коефіцієнт k1, що враховує облікове число технологічно сумісного рухомого складу атп
- •Коефіцієнт k2, що враховує тип рухомого складу
- •Коефіцієнт k4, що враховує середньодобовий пробіг одного автомобіля
- •Висота приміщень до низу виступаючих будівельних конструкцій для постів то і пр
- •Технологічна карта
- •Другий та послідовні аркуші інструкції Додаток в
- •Методичні вказівки
- •49005, М. Дніпропетровськ, просп. К.Маркса, 19
2.11. Розрахунок площ виробничих зон і відділень
Розрахунок площ проводиться окремо по кожній зоні і відділенню (ділянці) з виділенням відповідного підрозділу. При цьому описується вибираний метод розрахунку, обґрунтовуються початкові дані (посилання на відповідну літературу або розділи курсового проекту) і проводиться безпосередньо розрахунок. Розрахунок площі можна виконати декількома методами і зіставити результати. По проектованому відповідно до завдання підрозділу (зоні), площа повинна бути визначена декількома методами, і значення, що приймається, повинне бути обґрунтовано.
2.11.1. Методи розрахунку виробничих площ
Методи розрахунку приймаються від особливості компоновки зон і відділень. Для зон ЩО, ТО-1, Д-1, Д-2, малярних робіт, розміщених на поточній лінії, застосовується аналітичний метод розрахунку площ по формулі:
,
(35)
де
- фактична довжина лінії;
- фактична ширина лінії.
Фактична довжина лінії визначається з прийнятого типажу лінії (кількість робочих постів), наявність поста і при необхідності поста контролю і усунення виявлених недоробок по формулі:
, (36)
де
-
довжина автомобіля, який обслуговують
на лінії, м;
-
число робочих постів на лінії, од.;
-
нормативна величина відстані між
автомобілями, що стоять на лінії, і від
крайнього автомобіля до воріт лінії, м
[3, 6].
Ширина лінії визначається виходячи зі встановлених нормативів [3, 6] відстані від бічної сторони автомобіля до стінки з урахуванням розстановки устаткування:
,
де
- ширина автомобіля, м;
- нормативна величина відстані від
автомобіля до стіни приміщення, м [3, 6].
На лініях ЕО, діагности і забарвлення ширина приміщення визначається шириною мийної установки, або сушильної камери забарвлення, діагностичних стендів.
Площі зон ПР і ТО-2 при виконанні робіт на універсальних тупикових або проїзних постах визначаються двома методами: більш точний – графічний відповідно до рекомендацій [3, 6] або орієнтовний – за площею, яку займають автомобілі на постах, по формулі:
,
(38)
де
- площа, яку займає автомобіль (автопоїзд),
м2;
- сумарне число робочих постів в зоні
та постів очікування, од.;
- коефіцієнт щільності розстановки
постів [3, 6] і нижче в таблиці 17.
Площі ремонтних дільниць, що мають в своєму приміщенні машино-місця, визначаються по формулі:
(39)
Таблиця 22
Значення коефіцієнтів щільності розстановки устаткування
Найменування відділення |
|
Найменування відділення |
|
Слюсарно-механічні |
3,5 |
Шиномонтажні |
4,0 |
Ковальсько-ресорне |
5,0 |
Акумуляторне |
3,5 |
Мідницьке |
3,5 |
Паливної апаратури |
3,5 |
Жерстяницьке |
4,5 |
Кузовне |
4,5 |
Зварювальне |
4,5 |
Агрегатне |
4,0 |
Деревооброблювальне |
5,0 |
Склад масла |
2,5 |
Шпалерне |
3,5 |
Склад гуми |
2,5 |
Арматурне |
4,5 |
Склад запасних частин, агрегатів і матеріалів |
2,5 |
Електротехнічне |
3,5 |
||
Малярне |
4,0 |
Комора інструментів |
2,5 |
Формулу (39) також можна застосовувати і для відділень, що не мають машино-місць. В цьому випадку перший доданок в дужках обертається в нуль, і формула набуває вид:
, (39/)
де
- площа, яку займає устаткування, м2
(за даними відомості устаткування);
-
коефіцієнт щільності розстановки
устаткування (табл.17).
Для розрахунку орієнтовної площі відділень може бути використаний метод, заснований на нормативі на одного працюючого в саму завантажену зміну [3, 6].
,
де
- площа на одного першого працюючого,
м2
(табл.17);
- площа на кожного наступного працюючого,
м2
(табл.17);
- число технологічно необхідних робітників
в саму завантажену зміну.
Таблиця 23/
Питомі площі виробничих дільниць на одного працюючого
Дільниця |
Площа, м2/люд |
|
на першого працюючого, |
на кожного наступного працюючого, |
|
1 |
2 |
3 |
Агрегатний (без приміщень миття агрегатів та деталей) |
22 |
14 |
Слюсарно-механічний |
18 |
12 |
Електротехнічний |
15 |
9 |
Ремонту приладів системи живлення |
14 |
8 |
Акумуляторний (без кислотної, зарядної, апаратної) |
21 |
15 |
Шиномонтажний |
18 |
15 |
Вулканізаційний |
12 |
6 |
Ковальсько-ресорний |
21 |
5 |
Мідницький |
15 |
9 |
Зварювальний |
15 |
9 |
Жерстяницький |
18 |
12 |
Арматурний |
12 |
6 |
Деревообробний |
24 |
18 |
Таксометричний |
15 |
9 |
Примітка:
1. Дані приведені без урахування площі, яку займають пости.
2. Для АТП з числом до 200 автомобілів окремі приміщення для миття агрегатів і деталей, кислотного, зарядного, апаратного можуть не передбачатися.
3. Для АТП з числом 200-400 автомобілів площа приміщень для миття агрегатів і деталей приймається рівною 72-108 м2, кислотної 18-36 м2, зарядної 12-24 м2 і апаратної 15-18 м2.
Останній з описаних методів – приблизний і займає значну потрібну площу, особливо у невеликих АТП. Тому в курсовому проекті його застосовувати не рекомендується, а застосовувати тільки для швидкої оцінки, приблизної загальної площі.
В нечисленних відділеннях (дільницях) при зменшенні кількості робітників число робочих місць і устаткування може не мінятися, оскільки один робітник може обслуговувати декілька робочих місць.
Результати розрахунку площ зводяться в підсумкову таблицю 18 наступної форми:
Таблиця 24
№ п.п. |
Найменування, зони, відділення, ділянки |
Площа, яку займає устаткування, м2 |
Коефіцієнт щільності |
Розрахункова площа відділень, м2 |
Прийнята площа, м2 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
1 |
Агрегатний |
|
|
|
|
2 |
Слюсарно-механічний |
|
|
|
|
3 |
і т.д. |
|
|
|
|