2.10. Підбір технологічного устаткування і оснащення для виробничих зон і відділень

Підбір устаткування виконується по всіх зонах, відділеннях, дільницях і складах відповідно до РС, яке експлуатується, відповідно вибраним формам організації і технології виробництва, розрахунковій кількості ліній, постів, чисельності і розподілу робітників по змінах.

Підбір проводиться на основі каталогів [4] і табеля технологічного устаткування АТП [5], а також з урахуванням інформації про випуск нового прогресивного устаткування. По кожному виробничому підрозділу складається відомість устаткування за формою таблиці 16.

Розрахунок кількості технологічного обладнання

Методика визначення засобів механізації технологічних процесів ТО та ПР рухомого складу автомобільного транспорту передбачає наступні етапи розрахунку:

• технологічний розрахунок по сумарній річній трудомісткості робіт ТО та ПР виконується виходячи з кількості постів і робочих місць зон і ділянок ТО та ПР, на яких може використовуватись це обладнання;

• експертно-технічний спосіб з оцінки технологічної спроможності обладнання для здійснення операцій або робіт, які передбачаються процесом ТО і ПР автомобілів;

• розрахунок.

Основним способом визначення необхідної кількості обладнання для АТП є технологічний розрахунок по сумарній трудомісткості робіт, які виконуються з використанням конкретного обладнання. Цей спосіб застосовується для обладнання, яке в найбільшій мірі впливає на обладнання і тип постів, умови роботи працівників, рівень механізації ТО та ПР. Розрахунок включає збір і визначення вихідних даних; складання переліку необхідного обладнання, яке підлягає розрахунку; визначення сумарної добової трудомісткості робіт з ТО та ПР з використанням обладнання, яке включено в перелік.

При змішаному парку рухомого складу АТП для кожного типу обладнання береться сумарна кількість автомобілів тих моделей, для яких воно застосовується. Кількість робочих днів визначається по тим типам автомобілів, для яких застосовується це обладнання. Значення коефіцієнтів коригування визначається для даного АТП окремо по типам автомобілів.

Сумарна добова трудомісткість робіт з використанням конкретного типу обладнання при можливості застосування його на двох і більше ділянках розраховується по формулі:

(35)

де: - трудомісткість робіт, які виконуються з використанням даного типу обладнання на відповідній ділянці, чол.-год.

Розрахунок сумарної добової трудомісткості робіт проводиться з кожного виду обладнання по всім моделям автомобілів, для яких воно може використовуватися.

Річна трудомісткість робіт з використанням i-го обладнання визначається:

(36)

Де: - число днів роботи і-го виду обладнання.

Необхідна кількість обладнання і-го виду розраховується по формулі:

, (37)

де: - сумарний коефіцієнт коригування;

- річний фонд часу роботи і-го виду обладнання;

- коефіцієнт використання робочого часу поста =0,85 0,9.

Сумарний коефіцієнт коригування розраховується по формулі:

(38)

де: - враховує трудомісткість поточного ремонту;

- питома вага трудомісткості ПР в сумарній трудомісткості ТО та ПР.

(39)

де: - питома вага ТО в загальній трудомісткості ТО та ПР;

- коефіцієнти коригування.

Спосіб визначення штатної кількості обладнання по числу постів ТО та ПР і робочих місць АТП може бути застосована для обладнання, яке є засобом оснащення постів або робочих місць, або використовуватися для механізації окремих робіт, операцій ТО та ПР.

Штатна кількість обладнання визначається по числу постів, робочих місць однакової спеціалізації з урахуванням їх розташування в зоні, на ділянці і можливості використання обладнання на декількох сусідніх постах (робочих місцях):

, (40)

де: - число постів (робочих місць) однакової спеціалізації;

- коефіцієнт, який враховує можливості використання обладнання на декількох сусідніх постах (робочих місцях).

Спосіб визначення штатної кількості обладнання АТП по числу виконавців в зонах на ділянках використовується для визначення штатної кількості обладнання в основному індивідуального використання.

Штатна кількість конкретних видів обладнання визначається із формули:

, (41)

де: - коефіцієнт, який враховує можливості використання обладнання декількома виконавцями;

- число виконавців в зонах, на ділянках АТП, які використовують дане обладнання, чол.

Кількість мийних установок можна визначити, знаючи продуктивність установки, по формулі:

, (42)

де: - списочна кількість автомобілів на АТП, шт;

- коефіцієнт технічної готовності парку;

- продуктивність установки, авт.\год.;

- тривалість роботи зони мийки, год.;

- коефіцієнт, який враховує нерівномірність з якою поступають автомобілі на мийку, =0,8. Експертно-технічний спосіб застосовується у випадку, коли кількість обладнання не піддається визначенню шляхом розрахунку через мале добове навантаження або використання для несистематично виконуємих операцій. Число одиниць кожного виду обладнання визначається по номенклатурі [5] з урахуванням конкретних умов його застосування.

Визначення штатної кількості обладнання для АТП комбінованим способом проводиться для обладнання штатна кількість якого визначається технологічним розрахунком і використовується для коригування одержаних результатів у відповідності з технологічними, технічними і іншими вимогами і з урахуванням даних АТП і конкретного типу обладнання.

При поєднанні різних видів робіт в одне відділення або ділянку (зварювально-жерстяницьке, ковальсько-мідницьке і ін.) відомість повинна бути складена сумісна. В цьому випадку кількість робочих місць може перевищувати число робочих, зайнятих в одну зміну. У відомість включаються машино-місця для виконання постових робіт (зварювальних, кузовних і ін.), кількість яких повинна визначатися розрахунком. Дані відомостей використовуються для розрахунку площ відділень.

Таблиця 21

Відомість технологічного устаткування і оснащення ділянки

№ п.п.	Найменування устаткування	Модель типу	Кількість	Габаритні розміри (Д×Ш×В), м	Площа устаткування або оснащення, м2
					одиниці	загальна
1	2	3	4	5	6	7