2.9. Розрахунок ліній і постів у виробничих зонах і відділеннях

Виходячи з вибраних і обґрунтованих форм організації, в даному розділі розраховується технологічно необхідна кількість ліній і потів для ЩО, ТО-1, ТО-2, Д-1, Д-2, зони ПР, зварювального, малярного, кузовного, шиномонтажного відділень, зони очікування ТО і ПР.

Для кожної з перерахованих зон або відділень розрахунок виконується окремо з обґрунтовуванням початкових даних і нормативів.

2.9.1. Р о з р а х у н о к в и р о б н и ч и х з о н

Для зон і відділень де виконуються роботи плавного характеру (ЩО, ТО-1, ТО-2, Д-1 і Д-2), розрахунок ліній або постів ведеться по двох основних параметрах: такту і ритму виробництва.

Кількість ліній розраховується по формулі:

(25)

де τ_лі - такт лінії – інтервал часу між двома послідовними автомобіля, що сходять з лінії, хв.; - ритм виробництва – частка часу роботи лінії за зміну, що доводиться на виконання однієї технічної дії одного виду (ЩО, ТО-1 і ін.) або це час, що доводиться в середньому на випуск одного автомобіля з даного виду ТО, хв.

Кількість універсальних постів розраховується по формулі:

(26)

де - такт поста – середній час зайнятості поста, необхідне для виконання і-того виду технічної дії, хв..; - ритм виробництва.

Ритм виробництва визначається по формулі:

(27)

де - тривалість зміни, годин; - число змін; - добова виробнича програма роздільно по кожному виду ТО і діагностика, од.; - коефіцієнт, що враховує нерівномірність надходження автомобілів на пости ТО [13, 20, таблиця 7.11].

Формула розрахунку ритму виробництва ( ) єдина для всіх видів робіт, як для лінії, так і для постів, а розрахунок такту ведеться по різних формулах для лінії і для поста. Крім того, для ліній безперервної дії розрахунок такту ведеться по спеціальній формулі.

Розрахунок такту і-того поста проводиться по формулі:

(28)

де - трудомісткість робіт даного виду обслуговування, виконуваного на посту, чол. - годин; - число робітників, одночасно працюючих на посту; - час, затрачуваний на пересування автомобіля при установці його на пост і з'їзду з поста, хв. Приймається залежно від габаритної довжини автомобіля, автопоїзда рівним 1-3 хв.

Розрахунок такту лінії періодичної дії (ТО-1, ТО-2, Д-1, Д-2) розраховується по формулі:

(29)

де x_л - кількість робочих постів на лінії. Приймається з технологічних міркувань виходячи з добової програми (для ЩО і ТО-2 приймаємо 2÷4 поста, для ТО-1 приймаємо 2÷3 поста [13, 20]); P_cp - середнє число робітників на посту лінії, одночасно працюючих [13, 20, таблиця 7.10]; - час пересування автомобіля з поста на пост, хв. Приймається розрахунковим [13, 20] або експертним шляхом.

Правильність прийнятих значень x_л і P_cp може бути перевірена відповідністю множення ((x_л·P_cp)·m_i), раніше прийнятій кількості робітників (графа 7 таблиця 15) по відповідному рядку (ТО-1, ТО-2 і ін.).

Такт лінії безперервної дії (ЩО) визначається виходячи з таких міркувань:

- на лінії ЩО, на спеціалізованих постах виконуються різні види робіт (прибирання, мийка, обтирка та ін.) з різним рівнем механізації;

- рівномірність роботи лінії може бути забезпечена при рівності тактів всіх постів;

- визначальним фактом такту поста може бути пропускна спроможність мийної установки - авто / годину;

- такти інших постів регулюються кількістю робітників.

Виходячи з цього, такт лінії ЩО буде рівний:

, хв. (30)

Кількість робочих, зайнятих на посту ручної обробки (наприклад: прибирання), виходячи з умов рівності тактів всіх постів ліній, визначається по формулі:

, (31)

де - число ліній ЩО; - трудомісткість робіт ЩО, виконуваних вручну, чол.-годин. Значення в [13, 20].

Час переміщення автомобіля конвеєром з поста на пост визначається по формулі:

, (32)

де - габаритна довжина автомобіля (автопоїзда), м; - прийнятий інтервал між автомобілями, що стоять на постах лінії, м. [13, 20]; - швидкість переміщення автомобіля вибраним конвеєром, м/хв. Визначається з технічної характеристики конвеєра.

Сума ( ) є відстанню, на яку необхідно перемістити автомобіль для установки на наступний пост лінії. Розрахункова кількість ліній так само, як і універсальних постів, може в більшості випадків виявитися не цілим числом.

При відхиленні в межах ± 0,1 в перерахунку на одну лінію (пост), може прийматися найближче число, і в цьому випадку матиме місце резерв або перевантаження однієї лінії (поста) не більш 10%, що допустимо і може компенсуватися організаційно-технологічними факторами. При відхиленні більше 0,1 від цілого числа необхідно провести корегування розрахунків.

Аналіз параметрів, що визначають ритм і такт виробництва, показує, що єдиним з них, який необхідно регулювати, є тривалість роботи зони за добу, раніше прийнята нами як тривалість однієї зміни ( ).

Наприклад, при розрахунковій величині 1,5 лінії слід прийняти режим роботи однієї лінії в 1,5 зміни, тобто замість 7 годин прийняти 10,5 годин.

Якщо ж розрахункова величина 0,55 0,7 лінії, це свідчить про помилку, зроблену при виборі потокового методу виробництва. Необхідно розрахувати кількість універсальних постів.

У ряді джерел рекомендується для досягнення цілого числа ліній змінювати значення числа постів (x_л) і середньої кількості робітників на посту (P_cp). Цього робити не можна, оскільки порушується баланс фонду робочого часу бригад і об'єму виконуваних на лінії робіт, розглянутих в розділі 2.5.

По кожній зоні повинна виконуватися умова:

;

,

де - число технічних дій і-того виду за добу, од.; - трудомісткість і-тої дії, чол. - годин; - кількість робочих постів на лінії; - кількість ліній.

До особливостей розрахунку потокових ліній ЩО слід віднести визначення ритму виробництва.

Виходячи із специфіки організації технологічного процесу ЩО, в даному випадку ритм виробництва визначається тривалістю «пікового» повернення РС протягом доби на АТП, дивися [13, 20].

(33)

Кількість РС, що повертається у час «пік», приймається в розмірі 70% добової виробничої програми ЩО.

При розрахунку кількості універсальних постів величина, не кратна цілому числу, може бути приведена до найближчого цілого за рахунок зміни P_cp, але при цьому множення (P_cp·x_л) повинно дорівнювати прийнятій розрахунковій кількості робітників по заданій зоні в графі 7 таблиці 15.

2.9.2. Р о з р а х у н о к к і л ь к о с т і п о с т і в П Р

Кількість постів – основний параметр, що відображає виробничу потужність зони ПР і визначає планувальні рішення при проектуванні або реконструкції виробничого корпусу АТП.

При технологічному розрахунку визначається кількість постів ПР для наступних зон і відділень: зони ПР (контрольно-діагностичні, кріпильні, регулювальні і розбірно-складальні роботи); малярне відділення, зварювальне відділення; кузовне відділення; пости для зняття коліс; інші відділення залежно від виробничої структури конкретного АТП.

При технологічній несумісності групи автомобілів, експлуатованих АТП, для кожної з них ведеться розрахунок кількості постів ПР окремо (наприклад, для тягачів, автопоїздів і напівпричепів, автобусів «Ікарус» і ЛіАЗ). Виходячи з різноманіття умов роботи зони ПР, особливо нерівномірного розподілу об'ємів по змінах, зі всіх методів розрахунку, що рекомендуються в методичних вказівках, для будь-яких умов застосовується наступна формула:

, (34)

де - річна трудомісткість контрольних, кріпильних, регулювальних робіт, розбірно-складальних робіт, виконуваних на постах ПР, чіл.-ч. (табл.15, графа 4, рядок ПР – «постові»); - прийнята кількість днів роботи за рік постів ПР, од.; - тривалість робочої зміни, годин (приймається 7,13 годин); - середня кількість робітників, одночасно працюючих на посту, чол. (приймається згідно рекомендаціям [13, 20, табл. 7.10]); - коефіцієнт враховує нерівномірність надходження автомобілів в зону ПР на протязі зміни, залежить в основному від досконалості планування і управління виробництвом [13, 20, табл.7.11]; - коефіцієнт використання робочого часу поста за зміну (0,85÷0,90), залежить в основному від організації підготовки виробництва; - коефіцієнт, що відображає частку робіт, які виконують у більш завантажену зміну. При однозмінній роботі =1,0; двозмінної - при рівномірному розподілі об'ємів = 0,5; тризмінної - при рівномірному розподілі об'ємів = 0,33. При нерівномірному розподілі об'ємів робіт по змінах = 0,355 0,9 (встановлюється з конкретних умов АТП, і повинне відповідати розподілу робітників в табл.15, графи 8,9,10).

При розрахунку кількості постів ПР роздільно для кожної групи РС, які експлуатують в АТП як початкові дані беруться відповідні об'єми робіт з розділу 2.5. технологічного розрахунку.

При розрахунку кількості спеціалізованих постів (малярних, зварювальних і ін.) слід враховувати тільки частку об'єму робіт, яку виконують безпосередньо на цих постах.

Значення інших показників з формули (34) приймаються з урахуванням специфіки роботи кожного відділення.

2.9.3. Р о з р а х у н о к п о с т і в о ч і к у в а н н я Т О і Т Р

Пости очікування призначені для підвищення ефективності використання робочих постів за рахунок скорочення часу пошуку автомобілів на території АТП і перегону їх, а також забезпечення можливості почати роботи відразу після постановки автомобіля на пост, особливо в зимовий час.

Загальна кількість постів очікування ТО і ПР АТП може включати:

- пости підпору безпосередньо на лініях ЩО, ТО-1, ТО-2, Д-1, Д-2;

- пости очікування в зонах ПР і ТО-2;

- пости в зонах очікування на відкритих майданчиках;

- пости на накопичувальних майданчиках перед ЩО;

- пости очікування капітального ремонту.

Залежно від специфіки планувальних рішень і організації виробництва в конкретному АТП пости можуть передбачатися роздільно для відповідного виду обслуговування або разом для декількох видів.

Кількість постів очікування приймається з розрахунку:

- перед ЩО (миття) і Д-1 – 50 % годинної пропускної спроможності;

- перед ТО-1, ТО-2 і Д-2 – 50% змінної програми;

- перед ПР безпосередньо в зоні – 20-40% від числа робочих постів, а в зоні очікування на відкритому майданчику – виходячи з 25 % розрахункової кількості несправних автомобілів.