4. Облік транспортно-заготівельних витрат

Згідно з П(С)БО 9 «Запаси» до складу первісної вартості то­варів, придбаних за гроші, включають суму транспортно-заготі­вельних витрат, безпосередньо пов'язаних з придбанням таких товарів.

До транспортно-заготівельних витрат (ТЗВ) відносять вит­рати, пов'язані з придбанням товарів: оплата за навантажуваль­но-розвантажувальні роботи, транспортування товарів усіма ви­дами транспорту, страхування ризиків транспортування і т. ін. Необхідно враховувати, що до складу транспортних витрат відно­сять не лише вартість транспортних послуг сторонніх організацій, а й витрати торгового підприємства на доставку придба­них товарів власним або орендованим транспортом (вартість пального та інших матеріалів, оплата відрядження водіям, орендна плата за автомобіль, оплата праці експедитора і водія тощо).

Облік ТЗВ можна вести одним з двох методів:

• методом прямого розподілу з включенням суми ТЗВ без­посередньо до фактичної собівартості придбаних товарів;

• методом обліку ТЗВ загальною сумою на окремому субра­хунку з наступним розподілом їх між залишком товарів на кінець місяця та реалізованими за звітний місяць товарами.

Метод прямого розподілу ТЗВ полягає в тому, що суму цих витрат розподіляють між конкретними одиницями придбаних товарів. Базою розподілу ТЗВ у цьому випадку може бути кількість одиниць, маса або вартість придбаного товару. Цей метод роз­поділу ТЗВ є досить точним, але його застосування можливе лише за умови, що витрати на заготівлю можна ідентифікувати з кон­кретними одиницями (видами) товару та їх сума стає відома підприємству одночасно з купівельною вартістю товару. Тому цей метод більш поширений при торгівлі великогабаритними, дорогоцінними, ексклюзивними екземплярами товарів. В обліку ці операції відображають такими записами (табл. 2).

При передачі такого товару в роздрібну торгівлю (у магазин і т. ін.) його оцінюють за фактичною собівартістю.

У тих випадках, коли технічно неможливо або недоцільно відносити ТЗВ прямо до собівартості конкретних товарів, їх на­копичують протягом місяця на окремому субрахунку у складі

Таблиця 2

Відображення в обліку транспортно-заготівельних витрат, віднесених безпосередньо на собівартість придбаних товарів

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки		Сума, грн
		Дебет	Кредит
1	Оприбутковано одержаний від постачальника товар: купівельна вартість без ПДВ сума податкового кредиту з ПДВ	281 641	631 631	4000 800
2	Сплачено транспортній організації за перевезення купленого товару	685	311	300
3	Відображено в обліку витрати з перевезення товару: вартість послуги без ПДВ сума податкового кредиту з ПДВ	281 641	685 685	250 50
4	Списано витрати на відрядження працівника торгового підприємства, пов'язані з придбанням товару	281	372	100
5	Нарахована оплата праці за розвантажувальні ро­боти з відрахуваннями на соціальні заходи і т. ін.	281	661,65	80

синтетичного рахунку 28 «Товари» (субрахунок 289 «Транспортно-заготівельні витрати»), а потім розподіляють за середнім відсот­ком до вартості реалізованих за місяць товарів та залишку то­варів на кінець місяця (на складі та у магазині). Це буває у тих випадках, коли одночасно придбавають великий асортимент то­варів і визначити частку ТЗВ, що припадає на кожен вид товару, практично неможливо або ж коли сума ТЗВ може бути правиль­но визначена лише в кінці місяця. Такий метод розподілу ТЗВ у роздрібній торгівлі використовують значно частіше, ніж метод прямого розподілу.

Суть методу розподілу ТЗВ за середнім відсотком полягає у визначенні середнього відсотка ТЗВ у відношенні до загальної продажної вартості товару. Визначений таким чином середній відсоток ТЗВ виконує роль коефіцієнта їх розподілу. Помножив­ши цей коефіцієнт на вартість реалізованого товару, визначають суму ТЗВ, що припадає на реалізований товар і підлягає списан­ню та віднесенню на собівартість останнього. Решта ТЗВ відно­ситься до залишку нереалізованих товарів на кінець місяця. Середній відсоток ТЗВ визначають за формулою:

%ТЗВс = (ТЗВпоч + ТЗВнад) : (Тпоч + Тнад),

де ТЗВпоч — сума ТЗВ на початок місяця; ТЗВнад — сума ТЗВ за звітний місяць;

Тпоч — вартість товарів на початок місяця;

Т над — вартість товарів, що надійшли (прибутковані) за звітний місяць.

У даному розрахунку вартість товару доцільно брати за ціною придбання, тобто без суми ПДВ і ТЗВ. Суму ТЗВ, що припадає на реалізовані товари, визначають за формулою:

ТЗВ виб = Твиб • %ТЗВс,

це Т виб — вартість реалізованих за звітний місяць товарів за ціною придбання.

Таку методику розподілу ТЗВ доцільно застосовувати підприємствам, у яких частина товарів зберігається на складі, а частина — безпосередньо у магазині і які використовують різні методи оцінки товарів: на складі — за купівельною вартістю, а у магазині — за ціною продажу.

Розглянемо такий приклад:

а) залишки на початок місяця на рахунках обліку товарів

281. «Товари на складі» — 150000 грн (за купівельною вартістю);

281. «Товари у торгівлі» — 250000 грн (за продажною вартістю);

285 «Торгова націнка» — 80000 грн;

289 «Транспортно-заготівельні витрати» — 20000 грн;

б) господарські операції за звітний період (табл. 3).

в) сума транспортно-заготівельних витрат, що припадає на залишок товарів на складі та у магазині

(20000 + 2000) : (150000 + 250000 - 80000 + 25000) • (150000 +

+ 250000 - 80000 + 25000 - 61511) = 18078 грн, або 20000 + 2000 - 3922 = 18078 грн;

Таблиця 3