2. Облік торговельних націнок

Під час оприбуткування товарів на підприємствах роздрібної торгівлі встановлюють відсоток торговельної націнки, облік якої ведуть на субрахунку 285 «Торгова націнка». На підставі звіту про обіг товарів роблять записи у регістрах бухгалтерського обліку з нарахування торговельної націнки:

Дебет рахунків 281, 282 Кредит рахунка 285

Наприкінці звітного періоду складають розрахунок розподілу торговельної націнки між реалізованими й нереалізованими товарами.

Сума торговельної націнки на реалізовані товари визначається як добуток продажної (роздрібної) вартості реалізованих товарів і середнього відсотка торговельної націнки. Середній відсоток торговельної націнки визначають діленням суми залишку торговельних націнок на початок звітного місяця і торговельних націнок у продажній вартості одержаних у звітному місяці товарів на суму продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на початок звітного місяця та продажної (роздрібної) вартості одержаних у звітному місяці товарів.

Розрахунок середнього відсотка торговельної націнки:

В_тн = (ТН_п + ТН_зв) : (Т_п + Т_зв),

де В_тн — середній відсоток торговельої націнки; ТН_п — залишок торговельних націнок на початок звітного місяця: ТН_зв — сума торговельних націнок за звітний місяць; Т_п — продажна вартість залишку товарів на початок звітного місяця; Т_зв — продажна вартість отриманих товарів у звітному місяці.

Розрахунок торговельної націнки, що припадає на реалізовані товари:

Т_н.реал = Т_реал × В_тн,

де Т_н.реал — сума торговельної націнки на реалізовані товари; Т_реал — продажна вартість реалізованих товарів.

Розрахунок собівартості реалізованих товарів:

С_реал = Т_реал – Т_н.реал,

де С_реал — собівартість реалізованих товарів.

Списання за розрахунками суми торговельної націнки на реалізовані товари відображають за дебетом субрахунка 285 і кредитом субрахунків 281 і 282.

Облік одержаних товарів підприємством роздрібної торгівлі здійснюють залежно від того, за якими цінами одержано товари — регульованими чи нерегульованими. При цьому роздрібне торговельне підприємство одержує у розпорядження торговельну знижку в повному розмірі у разі, якщо придбання товарів безпосередньо у постачальників-виробників товарів. Якщо товар у роздрібну мережу находить через посередницьку ланку, тобто від торговельних баз і складів, то роздрібне підприємство одержує торговельну знижку не в повному обсязі, а частку її, що відповідає плановим витратам і нагромадженням у цій ланці. Іншу частину торговельної знижки утримують на користь торговельних баз і складів.

3. Аналітичний і синтетичний облік роздрібного товарообігу

Облік товарів ведуть за місцями зберігання та матеріально відповідальними особами або бригадами (за бригадної матеріальної відповідальності продавців).

Одержують товари, як правило, матеріально відповідальні особи.

Ваговий товар, що надійшов, приймають за чистою масою (маса нетто), тобто без обліку маси тари. Тому в товарних документах окремо фіксують масу тари. Облік товарів проводять за місцями їх зберігання та матеріально відповідальними особами лише у вартісному вираженні без розподілу за окремими товарами. Кількісний облік товарів зазвичай здійснюють за товарами, стосовно яких потрібен особливий контроль (коштовне каміння, вироби із золота тощо).

На кожну матеріально відповідальну особу відкривають особовий рахунок, в якому роблять записи з оприбуткування й витрачання товарів і виводять залишки на звітну дату. Кожна матеріально відповідальна особа складає у встановлений термін товар­ний звіт, який із доданими до нього прибутково-видатковими документами є підставою для запису за рахунками синтетичного й аналітичного обліку в Журналі 5 або 5-а (розділ ІV).

Підприємства роздрібної торгівлі, як правило, реалізують товари за готівку. Розмір реалізації дорівнює сумі готівки, яка надійшла до каси за продані товари. Суму виручки встановлюють на підставі показників касового лічильника й одночасного підрахунку чеків у продавців. Підставою для відображення в обліку операцій із реалізації товарів є звіт касира і товарний звіт матеріально відповідальної особи (із доданими документами).

Відпуск товарів у дрібнороздрібну мережу (кіоски, ларки, лот­ки) оформлюють видатково-прибутковими накладними, які виписують у двох примірниках. Один примірник передають особі, яка одержала товар, другий залишається в матеріально відповідальної особи, яка відпустила товар. У накладній зазначають най­менування, гатунок, продажну ціну й вартість відпущених товарів. У бухгалтерії відпуск товарів у дрібнороздрібну мережу реєструють у Книзі обліку дрібнооптового відпуску товарів і розрахунків із продавцями.

Після реєстрації товарів продавці здають виручку до каси фір­ми (магазину) про що роблять відмітку у видатково-прибутковій накладній із зазначенням номера і дати прибуткового касового ордера, завіреного підписом бухгалтера. У встановлений термін матеріально відповідальні особи, за якими закріплена дрібнороздрібна мережа, передають використані видатково-прибуткові накладні до бухгалтерії. У графі «Прибуток» товарного звіту в хронологічному порядку перелічують усі видатково-прибуткові на- кладні, на підставі яких були оприбутковані товари і тара. У графі «Видаток» на підставі виписаних квитанцій показують суму виручки від реалізації товарів. В окремій графі відображають вартість повернених товарів. Перевірені товарні звіти записує бухгалтер у «Відомість прийнятих від підзвітних матеріально відповідальних осіб товарних звітів», на підставі яких роблять записи:

На суму виручки за товари за продажними цінами (разом із торгівельними знижками, націнкою на товари), переданої підзвіт­ними особами до каси фірми (магазину) або до установи банку:

Дебет рахунка 301 Кредит рахунка 702

На суму ПДВ:

Дебет рахунка 702 Кредит рахунка 641

Вартість реалізованих товарів за продажними цінами на підставі товарних звітів матеріально відповідальних осіб списують з їхнього підзвіту записом:

Дебет рахунка 902 Кредит рахунка 283

Щоб визначити купівельну вартість цих товарів і валовий дохід від їх реалізації, наприкінці місяця розраховують і списують суму торговельної націнки (знижки), яка зменшує вартість реалізованих товарів:

Дебет рахунка 285 Кредит рахунка 283

Отримані доходи й витрати відносять до результатів діяльності:

Дебет рахунка 791 Кредит рахунка 902

Дебет рахунка 702 Кредит рахунка 791

Перерахування до бюджету сум ПДВ й акцизного збору:

Дебет рахунка 641 Кредит рахунка 311

У разі реалізації товарів у кредит їхню вартість цілком включають до валового доходу торговельного підприємства за датою фактичного відпуску товарів покупцеві. Тому на всю вартість реа­лізованих у кредит товарів роблять запис:

На суму початкових платежів готівкою до каси:

Дебет рахунка 30 Кредит рахунка 702

На суму наданого кредиту

Дебет рахунка 36 Кредит рахунка 702

При цьому за кредитом рахунка 702 відображають всю вартість реалізованих у кредит товарів.

Водночас із матеріально відповідальних осіб списують роздрібну ціну проданих товарів:

Дебет рахунка 902 Кредит рахунка 283

Торговельну націнку (знижку) за товарами, проданими в кредит, наприкінці місяця списують у загальноприйнятому порядку (методом «червоне сторно»)

Дебет рахунка \902\ Кредит рахунка \285\

Із надходженням грошей від покупця на погашення кредиту робиться запис:

Дебет рахунка 31 Кредит рахунка 36

Оплата окремих товарів високої продажної вартості, можна проводити через Ощадбанк розрахунковими чеками. У бухгалтерському обліку торгівельного підприємства це відображають записом:

Дебет рахунка 331 Кредит рахунка 702

Оплата розрахункових чеків:

Дебет рахунка 311 Кредит рахунка 331

Наявну виручку від реалізації товарів підприємствами роздріб­ної торгівлі вносять до банку для зарахування на розрахунковий рахунок. При цьому на підставі квитанції, виданої банком чи копії супровідної відомості на здачу виручки інкасаторам робиться запис:

Дебет рахунка 311 Кредит рахунка 331

Такий порядок зумовлено тим, що банк, як правило, передані йому гроші зараховує на рахунок торговельного підприємства і на підставі виписки банку робиться запис:

Дебет рахунка 791 Кредит рахунка 902

Сальдо рахунка 33 «Інші кошти», субрахунок 3 «Грошові кош­ти в дорозі» може бути лише дебетовим. Якщо окремі суми на 1 число наступного місяця не будуть переказані на рахунок торговельного підприємства, бухгалтерія має вжити заходів, аби розшукати суми, які не надійшли.