§ 196. Якщо людина пошкодить око іншій людині, то треба пошкодити її око.

Застосування принципу таліону виключає потребу встановлення суб'єктивної сторони дії. Вбивство з необережності, в певних випадках, тягне за собою майже ту ж відплату, що й убивство свідоме. Смерть господаря карається смертю будівничого, раб заміщається рабом, майно - майном тощо. У деяких випадках ця рівність сторін і адекватна відповідальність за вчинене призводить до юридичних курйозів. Шкода (смерть) завдана «сину чоловіка», наприклад, у борговому рабстві, «компенсується» аналогічною шкодою (смертю) сину винуватця (ст. 116). Закон, таким чином, допускає застосування смертної кари до особи, яка не має практично жодного відношення до злочину, причому не обов'язково навіть мужчини. За побої вагітної, які спричинили її смерть, життям розплачується дочка убивці (ст. 210).

12.Символічний таліон за законами царя Хаммурапі.

У випадку, коли «повна» компенсація неможлива (лікар зробив невдалу операцію, раб образив свого господаря, усиновлений відмовився від усиновителя чи син від батька) застосовується т. зв. символічний таліон- відрізаються пальці хірургу (ст. 218), вухо рабові (ст. 282), язик усиновленому (ст. 192) тощо.

§ 218. Якщо лікар зробить людині тяжкий надріз бронзовим ножем і спричинить цій людині смерть або зніме більмо людини бронзовим ножем і пошкодить око людини, то йому треба відрізати пальці.

§ 282. Якщо раб скаже своєму господарю: «Ти не мій господар», — то той має викрити його як свого раба, і потім його господар може відрізати йому вухо.

§ 192. Якщо усиновлений євнухом або усиновлений зікрум (жрицею) скаже своєму батькові, що виростив його, або матері, яка виростила його: «Ти не мій батько» або «Ти не моя мати», — то йому треба відрізати язик.

13.Причини формалізації права за Законами царя Хаммурапі.

Формалізація -процес подання інформації про об'єкт, процес,явище в формалізованому вигляді.На противагу від інших збірників правових актів та законів Месопотамії, кодифікація не носить божественної волі. Упролозі Хаммурапі вказує,що бог сонця та справедливості Шамаш,з'явився цареві увісні розпорядився,щоб той встановив в країні "право ісправедливість", та вручив йому свої закони.В епілозі цар ще раз наголошує на необхідності дотримуватись всіх цих законів.Він також проголошує,що буде захищати усіх потерпілих і покривджених.Причини створення: необхідність встановити єдині закони на території всієї держави; бажання закріпити в них суспільний лад;прагнення залагодити гострі соціальльні суперечності.

14.Основні джерела для вивчення історії Стародавньої Індії.

В Індії спершу джерелом права був звичай.Тут виникають релігійно-правові збірки,укладені різними брахманськими школами як накази порядним людям.Цікава памятка тогочасного права є Артхашастра,в якій вміщено дані про методи управління державою,систему судочинства,різні правові норми,а також Закони Ману.Для вивчення історії Північної Індії з середини II до сере­дини І тис. до н. є. основним джерелом є найдавніші пам'ятки літературної творчості — "Веди" (пізніше вони стали священ­ними книгами), укладені мовою індоєвропейської мовної сім'ї, а також матеріали епічних оповідей "Махабхарати" та "Рамаяни".Слово "веда" означає "знання" у значенні "священне знання". До вед зазвичай відносять низку різних літературних пам'яток релігійного змісту, основними з яких є чотири збірники (саяхіти): "Рігведа" — веда гімнів, "Самаведа" — веда пісень, "Яджурведа" — веда молитов та жертовних церемоній; "Атхар-ваведа" — веда заклинань. Кожна з саяхіт має свої ритуальні коментарі — брахмани, укладені набагато пізніше, коли релігійгий культ значною мірою ускладнився і багато з текстів вед були вже незрозумілими. Водночас ці коментарі мали за мету пристосувати веди до змінюваних суспільних відносин.