128.Конституція Франції 1946 р.

1946 і початок 1947 були перехідним періодом у Франції — періодом швидкого переходу від деголлевської позиції “між Сходом і Заходом” і “твердості у відношенні Німеччини” до повного відмовлення від цієї політики у відношенні Німеччини, до готовності прийняти допомогу за планом Маршалла і погодитися на зв'язані з нею політичні наслідки.В 1946 р було проведено два референдуми,вибори в Установчі збори і Національні збори прийняття нової конституції.Нова конституційна комісія включала в рівному числі прихильників тих,хто голосував під час референдуму за і проти проекту конституції.27 жовтня конституція була промульгована (названа) головою Тимчасового уряду.Конституція 1946 р складається з 106 статей.Конституція розділяється на дванадцять глав,яким передує преамбула.Норми,що містяться в ній,можуть бути зведені в три наступні категорії: Розпорядження,що встановлюють структуру і взаємини Республіки і Французького Союзу (абзаци 16, 17 і 18 преамбули і відділ VIII). Основні початки,що відносяться до проблем, включається часто в конституції франц й іноземними установчими збори,хоча ці проблеми не носять конституційного характеру у власному змісті цього слова,а саме: про публічні права і волі.

129.Пята республіка у Франції.

П'ята республіка визначається прийнятою в 1958 новою конституцією Франції.В ній значно посилені повноваження президента республіки,який має право розпуску парламенту і обирається всенародно. Особливість даної Конституції полягає в тому,що, її положення адресуються на практику функціонування політичної системи.Ініціатором конституційної реформи був Шарль де Голль,який у грудні того ж року був обраний першим президентом П'ятої республіки.У 1965 р де Голль був обраний на другий термін,але у 1969 пішов у відставку.Президентом республіки був обраний його близький сподвижник Жорж Помпіду.Після смерті Помпіду на виборах переміг центрист Валері Жискар д'Естен,що пробув при владі один повний термін (до 1981),коли поступився соціалісту Франсуа Міттерана.Міттеран перебував при владі 14 років довше,ніж будь-який інший президент Франції при ньому діяли праві кабінети міністрів.Вибори 2007 р,що протікали при великому напруженні суспільної боротьби і високій явці виборців,принесли у другому турі перемогу лідеру правої партії «Союз за народний рух», міністру внутрішніх справ у 2002-2007 Ніколя Саркозі.Перше місце на державному Олімпі займає Президент Республіки,який своїм арбітражем забезпечує нормальне функціонування публічних влад.Отже ,президентські прерогативи теж дуже широкі він призначає Уряд і,перш за все його розділ - Прем'єр-міністра Франції, підписує закони, прийняті Парламентом, розпускає Національні Збори,звертається до народу за допомогою винесення на референдум законопроектів,є Верховним Головнокомандувачем і тільки він має право помилування.Парламент,що складається з Національних Зборів та Сенату, «приймає закони»,але тільки строго з питань,встановленими Конституцією,і має право,відповідно до статті 49 Констит,оголосити вотум недовіри Уряду.