121.Встановлення фашистської диктатури в Німеччині.

Фашизм у Німеччині з`явився відразу ж після закінчення Першої світової війни як один з різновидів реакційних мілітаристичних націоналістичних течій.У 1920р Гітлер виступив із програмою «25пунктів».У 1921р. складаються організаційні основи фашистської партії.Головною метою створення партії стає поширення фашистської ідеології,підготовка спеціального терористичного апарату.У 1923р. слідом за загальним страйком пролетаріату фашисти роблять пряму спробу захопити державну владу.З 1925р. починається «битва за рейхстаг(будинок парламенту)».30 січня 1933р.Гітлер за розпорядженням Гінденбурга займає посаду рейхсканцлера Німеччини.Він приходить до влади як глава коаліційного уряду. Гітлер прийшов до влади,спираючись на пряму підтримку офіційних і неофіційних правлячих кіл і реакційних соціально-політичних сил.Відчуваючи страх перед лівим рухом,що все більше набирав сили,перед революцією і комунізмом,вони хотіли встановити авторитарний режим зо допомогою «кишенькового» канцлера.Прихід до влади фашистів не був звичайною зміною кабінету.Він ознаменував початок планомірного руйнування всіх інститутів буржуазно-демократичної парламентської держави.Спочатку,коли відкритий опір фашизму не був остаточно придушений.Гітлер вдався до «надзвичайних заходів».Він формально ніколи не відмовлявся від Веймарської конституції. Для виправдання надзвичайних заходів Гітлеру 1933р. потрібен був провокаційний підпал рейхстагу,в якому була звинувачена Комуністична партія Німеччини.Уряду надавалося право брати на себе повноваження будь-якої землі, видавати укази,пов`язані з порушенням таємниці листування,телефонних розмов, недоторканності власності,прав профспілок.

122.Встановлення фашистської диктатури в Італії.

Наслідки Першої світової війни нанесли великих втрат Італії. Економічне становище країни було критичним. Італія стала "переможеною серед переможців".Важке фінансово-економічне становище країни позбавляло уряд можливості здійснити заходи щодо покращення життя населення.Післявоєнний спад виробництва,демобілізація армії призвели до розгортання масового робітничого руху,в якому домінували радикальні течії. Виклик праву власності налаштував проти робітничого руху дрібних господарів й селянство,які до того ж не довіряли існуючій владі.Настрої цих прошарків населення відбились у фашистському русі, що виник у 1919 р.Він поєднував у собі ідеї реваншизму, антикомунізму.У 1919-1920 pp.фашисти не становили серйозної небезпеки.На виборах 1919 р.вони не отримали жодного мандату.Так,восени 1919 р.загін фашистів на чолі з поетом Габріеле Д'Аннунціо захопив порт Фіуме.Це сприяло створенню над фашистами ореолу патріотів.Весною 1921 р. загони фашистів під гаслами відновлення порядку і збереження "великої нації" почали погроми робітничих організацій.Італія стала ареною масового насильства,а уряд не зміг вивести країну з цього стану і відновити законність.У листопаді 1921 р. фашисти об'єднались і утворили Національну фашистську партію,на чолі якої став Б.Муссоліні.У таких умовах Муссоліні, підтримуваний великими промисловцями, заручившись "нейтралітетом" Ватикану ,співчуттям короля Віктора-Еммануїла III,висунув вимогу передати фашистам владу.Прихильників збереження старих порядків,які не гарантували порядку й законності,виявилось дуже мало,і король доручив Муссоліні сформувати уряд. 30 жовтня 1922 р. Муссоліні на чолі загонів чорносорочечників вступив у Рим і очолив уряд.Так в Італії був відкритий шлях до ліквідації ліберальної демократії і встановлення фашистської диктатури.